ЗАТРИМКА
ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ ПЛОДУ (ЗВРП) або гіпотрофія плоду -
патологічний стан, при якому маса новонародженого або біометричні параметри
плоду не відповідають гестаційному віку.
При підозрі на ЗВРП вагітній проводять комплексне
обстеження, що включає: 1) визначення висоти стояння дна матки та обводу живота
в динаміці (слід враховувати масу тіла вагітної); 2) сонографічну біометрію
плоду; 3) оцінку біофізичного профілю плоду; 4) визначення рівня гормонів у
організмі матері та навколоплодових водах.
Для оцінки біометрії плоду визначають
біпарієтальний розмір голівки (БПР), діаметр грудей та живота, довжину стегна
плоду. Гестаційний вік визначають за сукупністю ознак.
Гіпотрофія плоду буває симетрична, коли у розвитку
відстають всі органи плоду, і асиметрична, коли голівка та розмір стегна
збільшені відповідно до гестаційного віку, а діаметр грудей та живота менші.
У новонароджених при симетричній гіпотрофії при
народженні мала маса тіла, таку дитину важко відрізнити від недоношеної
Симетрична форма зустрічається при тяжких порушеннях внутрішньоутробного
розвитку, починаючи з II триместру вагітності. При асиметричній формі ЗВРП у
новонароджених при нормальній довжині тіла є значний дефіцит маси. Така форма
характерна для плодів, у яких несприятливі умови розвитку розпочались у III
триместрі вагітності.
Виділяють 3 ступені тяжкості ЗВРП: І ступінь -
відставання на 2 тижні; II ступінь - від 2 до 4 тижнів, III ступінь - більше 4
тижнів.
Плід відстає у розвитку через наступні причини:
- хромосомні аномалії та спадкові порушення
обміну;
- вроджені вади, зумовлені іншими чинниками;
- пренатальні вірусні інфекції;
- дія іонізуючого випромінювання та лікарських
препаратів;
- патологія плаценти;
- захворювання матері, інтоксикації, недостатнє
харчування.
Діагностика. Регулярне спостереження за вагітною
дає змогу акушеру вчасно звернути увагу на недостатнє збільшення розмірів матки.
Для уточнення діагнозу використовують УЗД. Сонографічна діагностика ЗВРП
грунтується на невідповідності фотометричних параметрів плоду тим показникам,
які повинні бути при даному терміні вагітності. Використовують дані
ультразвукової плацентографії - визначення ступеню зрілості плаценти, її
розмірів. Ці методи дають можливість на ранніх етапах діагностувати
захворювання та розпочати лікування, що полягає у призначенні препаратів, що
покращують матково-плацентарний кровообіг (сигетін), мікроциркуляцію в плаценті
та реологічні властивості крові (еуфілін, трентал, курантіл, реополіглюкін),
мають антиоксидантні властивості (вітамін Є). Посиленню матково-плацентарного
кровообігу сприяє також гіпербарична оксигенація.
У дітей, що народилися, ступінь гіпотрофії
визначають за масою та довжиною тіла. Гіпотрофією І ступеню вважають дефіцит
маси на 15-20% від належної для доношеного новонародженого; II ступеню - на
21-30%; III ступеню на 31% і більше.
У новонароджених з гіпотрофією спостерігається
порушення трофіки шкіри (мацерація, сухість, жовтяничне забарвлення), стоншення
підшкірного жирового шару, лабільність температури, підвищення нервової
збудливості, зміна діяльності функціональних систем. Внаслідок виснаження
енергетичних запасів та порушення матково-плацентарного кровообігу ще
внут-рішньоутробно навіть нормальні пологи для таких дітей є великим
навантаженням. Тому частота асфіксії серед них дуже висока. Часто буває
аспірація навколоплодових вод з наступною пневмонією.
Такі немовлята потребують ретельного догляду та
повноцінного вигодовування материнським молоком. При необхідності
використовують білкові препарати, комплекс вітамінів, «ненатал», «пепті-юніор».
