Апоплексія яєчника
Апоплексія яєчника — це крововилив у паренхіму яєчника, який
супроводжується кровотечею у черевну порожнину.
Причини апоплексії чітко не встановлені. Вона може розвиватись у будь-який день
оваріально-менструального циклу чи після затримки менструації, але частіше в
середині циклу. Провокуючими чинниками можуть бути статевий акт, травма живота,
оперативне втручання, механічне стискання судин пухлиною таза.
Клініка. Апоплексія яєчника частіше вражає жінок
репродуктивного віку з двохфазним
менструальним циклом. Розрізняють три клінічні форми захворювання: анемічну, больову і змішану.
В клінічній картині
анемічної форми переважають симптоми інтраперитонеальної кровотечі. Початок захворювання може бути пов'язаний з травмою, фізичним навантаженням, статевими
зносинами, але може починатися без
видимої причини. Гострі інтенсивні болі в животі з'являються в другій половині або в середині циклу. У третини
жінок нападу передує відчуття дискомфорту
в черевній порожнині, який триває 1-2 тижні. Болі можуть локалізуватися над лоном, в правій або лівій
здухвинних ділянках. Нерідко болі ірадіюють
в задній прохід, зовнішні статеві органи, криж; може спостерігатися френікус-симптом.
Поряд з больовим нападом супутньо спостерігаються слабість, головокружіння, нудоту, інколи блювоту, холодний піт, запаморочення. При огляді звертають на себе увагу блідість шкіри та слизових, тахікардія при нормальній температурі тіла. В залежності від величини крововтрати знижується артеріальний тиск. Живіт залишається м'яким, може бути дещо надутим. Напруження м'язів черевної стінки відсутнє. Пальпація живота виявляє загальну болючість понизу його або в одній із здухвинних ділянок. Симптоми подразнення очеревини виражені по-різному. Перкусія живота може виявляти в черевній порожнині наявність вільної рідини. Огляд в дзеркалах: нормального кольору або бліда слизова оболонка піхви і екзоцервікса, геморагічні виділення з цервікального каналу відсутні. При бімануальному дослідженні (досить болючому), визначають нормальних розмірів матку, інколи збільшений кулеподібний болючий яєчник. При значній кровотечі - нависання заднього і/або бокового склепіння піхви. В клінічному аналізі крові - картина анемії, біла кров змінюється різко.
Больова форма апоплексії
спостерігається у випадках крововиливу в тканину фолікула або жовтого тіла без кровотечі
або з невеликою кровотечею в черевну порожнину. Захворювання починається гостро
з нападу болей понизу живота, які супроводжуються нудотою і блювотою на фоні
нормальної температури тіла. Ознаки внутрішньої кровотечі відсутні: шкіра і слизові звичайного кольору,
частота пульсу і величина АТ в межах норми. Язик вологий, без нашарувань. Живіт
м'який, але може бути деяке напруження м'язів черевної стінки в здухвинних ділянках.
Пальпація живота болюча в нижніх відділах, частіше справа, там же визначаються
помірно виражені симптоми подразнення очеревини. Вільної рідини в черевній порожнині немає. Кров'янисті виділення
із статевих шляхів відсутні. При внутрішньому гінекологічному дослідженні
визначають нормальних розмірів матку, зміщення якої викликає біль і дещо
збільшений округлий болючий яєчник. Склепіння піхви залишаються високими.
Патологічні виділення з піхви відсутні. Клінічний аналіз крові не виявляє значних відхилень
від норми, інколи визначається
помірний лейкоцитоз без вираженого зсуву нейтрофілів.
Діагностика апоплексії
яєчника.. Діагноз апоплексії ставлять на підставі анамнезу, об'єктивного дослідження:
перкусія та пальпація живота, вагінальне дослідження. Слід зазначити, що типових симптомів апоплексії яєчника немає.
Допоміжні методи дослідження: пункція черевної порожнини через заднє
склепіння піхви, кульдоскопія, лапароскопія.
Диференціальну
діагностику слід проводити з такими захворюваннями, як позаматкова вагітність,
гострий апендицит, перекрут ніжки кісти яєчника, сальпінгоофорит та ін.
Анемічна форма апоплекії має велику схожість з клінікою
порушеної позаматкової вагітності.
Відсутність затримки менструацій та інших суб'єктивних та об'єктивних ознак вагітності схиляє важелі на користь апоплексії, але доведеність їх досить відносна.
Допомагає диференційній діагностиці
визначення хоріонічного гонадотропіну і лапароскопія, але їх проведення не обов'язкове, так як наявність
внутрішньої кровотечі спонукає до екстренної лапаротомії, під час якої і
встановлюється заключний діагноз.
Картина больової форми нагадує клініку гострого апендициту, який зустрічається частіше апоплексії яєчника, тому хвору можуть направити в хірургічний стаціонар. При апендициті відсутній зв'язок з фазами менструального циклу. Біль починається з епігастральної ділянки, потім мігрує в праву здухвинну. Нудота і блювота носять більш стійкий характер. Підвищується температура тіла. З'являється різка болючість в точці Мак-Бурнея і інші сиптоми апендицита. Напруження м'язів передньої черевної стінки правої здухвинної ділянки значно виражене. Тут же визначаються чіткі симптоми подразнення очеревини. Внутрішнє гінекологічне дослідження не виявляє патології матки та додатків. Клінічний аналіз крові досить показовий: лейкоцитоз, нейтрофільоз із зсувом формули вліво. В сумнівних випадках можна провести пункцію черевної порожнини через заднє склепіння. При апоплексії отримують кров або серозно-геморагічну рідину.
Апендицит потребує безумовного хірургічного лікування, а при апоплексії - можлива консервативна терапія. В незрозумілих випадках діагноз може бути встановлений за допомогою лапароскопії, а при відсутності такої
можливості раціональніше схилитися на користь апендицита і точний діагноз встановити під час лапаротомії.
Бімануальне дослідження дає можливість установити гінекологічну природу захворювання. Констатують
нависання (у випадку сильної кровотечі) і болючість вагінальних склепінь.
Зміщення шийки викликає сильний біль. Матка здебільшого нормальних розмірів, а
в ділянці придатків з одного боку визначається болючість, збільшений, нерідко
кістознозмінений яєчник.
Часто при апоплексії встановлюють діагноз позаматкової вагітності, тому що
симптомів, характерних для апоплексії, немає.
Лікування. При
відсутності виражених ознак внутрішньої кровотечі можна проводити консервативне
лікування — холод на низ живота, кровоспинні засоби. Після затихання гострих
явищ призначають фізіотерапію.
У разі вираженої внутрішньої кровотечі показане оперативне втручання, об'єм
якого залежить від змін у яєчнику. Якщо є велика гематома, тканина яєчника вся
зруйнована крововиливами, його видаляють. У разі невеликої гематоми проводять
резекцію яєчника.
При госпіталізації у стаціонар жінки з підозрою на апоплексію яєчника слід
негайно визначити групу крові, резус-фактор, виміряти артеріальний тиск,
зробити клінічний аналіз крові. У тому випадку, коли проводять консервативне
лікування, жінка повинна бути під постійним ретельним наглядом медичного
персоналу і при найменшому погіршанні стану здоров'я медсестра чи акушерка
повинні повідомити про це лікаря.
