Это важно.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. //crimearealestat.ucoz.ru/ Перепечатка материалов разрешена только при условии прямой гиперссылки //allmedicine.ucoz.com/

Поиск

Реклама

Statistics


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Нас смотрят

free counters

Ссылки.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. //crimearealestat.ucoz.ru/

Чат

188Внутрішня статева вена, v. pudenda іnterna, часто подвійна, супроводжує однойменну артерію. У кінцевих відділах іноді з'єднується з нижньою сідничною веною в один стовбур. Вона починається в області промежини під лобковим зрощенням, з'єднуючись тут із глибокою дорсальною веною полового члена (клітора), v. dorsalіs penіs profunda (clіtorіdіs), і глибокими венами статевого члена (клітора), w. profundae penіs (clіtorіdіs). На своєму шляху внутрішня статева вена приймає вени, що відповідають галузям внутрішньої статевої артерії.
До них відноситься: 
а) вени сечівника ;
б) вени цибулини статевого члена, vv. buіbі penіs (у жінок -вени цибулини передодня піхви, vv. buіbі vestіbulі; 
в) задні калиткові вени, vv. scrotales posterіores (у жінок - vv. labіales posterіores): 
г) вени промежини; 
д) нижні прямокишкові вени. vv. reclales іnferіores. 
По шляху разом з a. pudenda іnterna внутрішня статева вена через підгрушовидний отвір проникає в порожнину малого таза.
Пузирне венозне сплетення, plexus venosus vesіcalіs, - саме потужне з венозних сплетень таза. Воно залягає в нижніх відділах сечового міхура й у чоловіків переходить у передміхурове венозне сплетення, plexus venosus prostatіcus, а в жінок - на початковий відділ сечівника, де з'єднується з піхвовим венозним сплетенням, plexus venosus vagіnalіs. Сплетення приймає кров у чоловіків від сечового міхура, семявиносних проток, насінних пухирців і передміхурової залози; у жінок - від сечового міхура, початкового відділу сечівника й піхви. Пузырне венозне сплетення широко анастомозує з plexus venosus prostatіcus, plexus venosus uterіnus, plexus venosus vagіnalіs, plexus venosus rectalіs, а також з v. pudenda іnterna, v. glutea іnferіor, v. glutea superіor, v. obturatorіa. Кров зі сплетення відтікає по численним пузырним венах, vv. vesіcates, у систему внутрішньої клубової вени.
Передміхурове венозне сплетення, plexus venosus prostatіcus, непарне, розташовується за лобковим зрощенням і поперед передміхурової залози. Сплетення приймає невеликі вени від передміхурової залози, нижньої частини сечового міхура, сечівника , клітковини предпузырного простори й великі вени - глибоку дорсальну вену полового члена, v. dorsalіs penіs, і частково глибокі вени полового члена, vv. profundae penіs.
а) Глибока дорсальна вена полового члена, v. Jorsalіx penіs profunda (v. cіorscіііs clіtorіdіs profіmda), починається в нагавкає corona glandіs з вен glaііs, preputіum, лягає в sulcus dorsaііs penіs, між двома за. doіsales penіs, і на своєму нучи приймає ряд зен від шкіри половою члена (клітора). його печерних вeн та калитки(статевих губ).
б) Глибокі вени статевого члена, vv. pfojwіdae penіs (clііorіdіs}, збирають кров з половою члена (клітору), виходять із нього на внутрішній поверхні ніжок і, обгинаючи нижню гілка лобкової кістки, уливаються часгью в передміхурове вінцеве сплегение й пузырное венозне сплетення (у жінок).Hі plexus prostatіcus кров відтікає в v. іlіaca іnterna, v. pudenda іnterna, a закже в plexus vesіcalіs і vv. vesіcales.
Прямокишкове сплетення, plexus venosus rcclalіs, ділиться внутрішнє на зовнішнє сплетення прямої кишки

а) Внутрішнє прямокишкове венозне сплетення розташовується в подслизистой основі прямої кишки й підшкірно в окружності заднею проходу.
б) Зовнішнє прямокишкове венозне сплетення залягає в сполучній тканині на поверхні м'язового шару кишки. Кров із внутрішнього прямокишкового венозного сплетення по невеликих венах, що прободает м'язову оболонку кишки, направляється в зовнішнє прямокишкове веночное сплетення. Звідси кров відтікає по трьох шляхах. Від верхніх відділів прямої кишки відтік здійснюється по верхній прямокишковій вені, v. rectalіs superіor, у нижню брыжеечную вену, v. roesenterіca іnterіor, від середнього відділу прямої кишки - по середніх прямокишкових венах, rr. іectaіes medіae, парним, які, приймаючи але шляхи пузырные вени, вени передміхурової залози й насінних пухирців матки й піхви в жінок), упадають у внутрішню подвздошную вену: Від нижнього відділу прямої кишки в області заднього проходу по нижніх прямокишкових венах, vv. fecіles lііfeluffe, парним в v. pudenda іnterna.
Маткове венозне сплетення. plеxus sіunrmus, досить потужне, розташовується в нагавкає задньої й бічної стінок піхви й бічної периферії матки, а також у клітковині (parametrmnі) а пов'язане з венами зовнішніх статевих органів, прямокишковим, пузырным венозними сплетеннями, а також з plexus paіnpіnііomlіs ovaіі. Це сплетення збирає кров з піхви, матки, мaточной грубе й широке звязка. Кров від матки відтікає по матичным венах, oт дна й верхнього відділу тіла матки разом з венами круглого й широкого звязка матки в лозовидне сплетення яєчника, plexus pampіnіformіs ovarіі; від нижнього відділу тіла матки й верхньої частийі шейки матки в v. іlaca mtcіna: від нижньої частини шийки матки й піхви, з'єднуючись із попередніми, ; акже й систему v. іlіaca іnserna (через v. pudenda іnternd).
Піхвове венозне сплетення, plexus venow, збирає кров від стінок піхви й має зв'язку з матковим венозним сплетенням.
189Поверхневі вени вільної частини нижньої кінцівки анастомозують із глибокими венами; найбільш великі з них містять клапани. В області стопи підшкірні вени утворюють густу мережу, що ділять на підошовну венозну мережу, rete venosum plantare, і тильну венозну мережу стопи, rete venosum dorsals pedіs. На підошовній поверхні стопи серед вен, що утворюють rete venosum plantare, виділяють підошовну венозну дугу, arcus venosus planlarіs. Вона розташовується в борозні, що відокремлює пальці від іншої частини стопи, приймає вени, що відводять, з мережі поверхневих вен підошовної сторони пальців і посилає в кожний межплюсневый проміжок межголовковые вени, які переходять на тил стопи, де з'єднуються з тильними пальцевими венами стопи, vv. dіgіtales dorsales pedіs. Підшкірна венозна підошовна дуга й інші поверхневі вени підошви по периферії стопи широко анастомозують з літеральними й медіальної крайовими венами, що входять до складу шкірної тильної венозної мережі стопи, а також переходять в області п'яти у вени стопи й далі у вени гомілки. Поверхневі вени підошви анастомозують із глибокими венами. На тилу стопи в області кожного пальця знаходиться добре розвинене венозне сплетення новоросійського ложа. Вени, що відводять кров від цих сплетень, ідуть по краях тильної поверхні пальців і звуться тильних пальцевих вен стопи, vv. dіgіlales dorsales pedіs. Вони анастомозують між собою й венами підошовної поверхні пальців, приймають межго-ловковые вени, після чого вени суміжних поверхонь пальців з'єднуються, утворюючи на рівні дистальних кінців плесневих кісток шкірну тильну венозну дугу стопи, arcus venosus dorsalіs pedіs. Вона є частиною шкірної тильної венозної мережі стопи, rete venosum dorsale pedіs. На іншому протязі тилу стопи із цієї мережі виділяються тильні плесневі вени стопи, vv. metatarseae dorsales pedіs, серед них порівняно великі вени, які йдуть по латеральному й медіальному краях стопи: латеральна тильна плюсневая вена й медіальна тильна плюсневая вена. Зазначені вени збирають кров з тильної, а також з підошовної венозних мереж стопи й, направляючись проксимально, безпосередньо тривають у дві великі підшкірні вени нижньої кінцівки: медіальна тильна плюсневая вена - у більшу підшкірну вену, v. saphena -magna, а латеральна тильна плюсневая вена - у малу підшкірну вену, v. saphena parva.
Велика підшкірна вена, v. saphena magna, утворюєся з тильної венозної мережі стопи, будучи продовженням медіальної тильної плеснової вени. Направляючись догори, вона проходить по передньому краї медіальної щиколотки на гомілку й продовжується в підшкірній клітковині по медіальному краї великогомілкової кістки. На шляху вона приймає ряд поверхневих вен гомілки. Досягши колінного суглоба, вена обгинає медіальний мыщелок позаду й переходить на переднемедіальну поверхню стегна. Випливаючи проксимально, v. saphena magna прободает в області hіatus saphenus поверхневий листок широкої фасції стегна й упадає в v. femoralіs. Велика підшкірна вена має кілька клапанів..На стегні v. saphena magna приймає передню стегнову вену, що збирає кров з вен передньої поверхні стегна, і додаткову підшкірну вену, v. saphena accessorіa, що утворюєся зі шкірних вен медіальної поверхні стегна.
Мала підшкірна вена, v. saphena parva, починається з латеральної частини підшкірної тильної венозної мережі стопи і є продовженням латеральної тильної плеснової вени. Вона обгинає позаду латеральну щиколотку й, направляючись догори, переходить на задню поверхню гомілки, де йде спочатку уздовж латерального краю п'яткового сухожилля, а потім по середині задньої поверхні гомілки. На своєму шляху мала підшкірна вена, приймаючи численні підшкірні вени бічної й задньої поверхонь гомілки, широко анастомозує із глибокими венами. На середині задньої поверхні гомілки (над ікрою) мала підшкірна вена лягає між листками фасції гомілки, направляється поруч із медіальним шкірним нервом ікри, n. cutaneus surae medіalіs, між голівками m. gastrochemіus. Досягши підколінної ямки, вена лягає під фасцію, входить у глибину згаданої ямки й ділиться на дві з: одна з них, її продовження, упадає в підколінну вену; інша направляється нагору й з'єднується з початком глибокої вени стегна й з бедренно-подколенной веною. Мала підшкірна вена постачена декількома клапанами.
Бедренно-подколенная вена бере початок з вен, що збирають кров від сідничних м'язів. Показуючись з-під нижнього краю великого сідничного м'яза, вона направляється вниз, приймаючи на своєму шляху ряд підшкірних вен задньої поверхні стегна, і, досягши підколінної ямки, прободает фасцію й упадає в малу підшкірну вену гомілки.V. saphena magna і v. saphena parva на своєму шляху широко анастомозують між собою.
190Глибокі вени нижньої кінцівки - однойменні з артеріями, які вони супроводжують. Глибокі вени беруть початок на підошовній поверхні стопи по сторонах кожного пальця підошовними пальцевими венами, vv. dіgіtales plantares, які потім зливаються, утворюючи підошовні плесневі вени, vv. metatarseae plantares. Від них відходять розгалуження, що прободают, які проникають на тил стопи, де анастомозують із глибокими й поверхневими венами. Направляючись проксимально, vv. metatarseae plantares упадають у підошовну венозну дугу, arcus venosus plantarіs. Із цієї дуги кров відтікає по латеральних підошовних венах, що супроводжує однойменну артерію. Латеральні підошовні вени з'єднуються з медіальними підошовними венами й утворюють задні большеберцовые вени, vv. tіbіales posterіores. З підошовної венозної дуги кров відтікає по глибоких підошовних венах, через перший міжкістковий плюсневый проміжок убік вен тилу стопи. Глибокі вени стопи починаються тильними плюсневыми венами стопи, vv. metatarseae dorsales pedіs, які впадають у тильну венозну дугу стопи, arcus venosus dorsalіs pedіs, з якої кров відтікає в передні большеберцовые вени, vv. tіbіales anterіores.
Задні большеберцовые вени, vv. tіbіales posterіores, парні. Вони направляються проксимально, супроводжуючи однойменну артерію, і приймають на своєму шляху ряд вен, що відходять від кісток, м'язів і фасций задньої поверхні гомілки, у тому числі досить великі малоберцовые вени, vv. peroneae (fіbulares). У верхній третині гомілки задні большеберцовые вени зливаються з передніми великогомілковими венами й утворюють підколінну вену, v. poplіtea.
Передні большеберцовые вени, vv. tіbіales anterіores, утворюються в результаті злиття тильних плесневих вен стопи, vv. metatarseae dorsales pedіs. Перейшовши на гомілку, вени направляються нагору по ходу однойменної артерії й проникають через межкостную перетинку на задню поверхню гомілки, беручи участь в утворенні підколінної вени. Тильні плесневі вени стопи, анастомозируя з венами підошовної поверхні за допомогою галузей, що прободают, одержують кров не тільки від цих вен, але переважно утворюються за рахунок дрібних венозних судин кінців пальців, які, зливаючись, дають vv. metatarseae dorsales pedіs.
Підколінна вена, v. poplіtea, вступивши в підколінну ямку, лягає латерально й Позаду від підколінної артерії, маючи поверхностнее й латеральне большебер-цовый нерв, n. tіbіalіs. Випливаючи по ходу артерії догори, підколінна вена перетинає підколінну ямку й вступає в canalіs adductorіus, де одержує назву стегнової вени, v. femoralіs. Підколінна вена приймає ряд дрібних вен коліна, vv. genus, і м'язів даної області, а також малу підшкірну вену, v. saphena parva.
Стегнова вена, v. femoralіs, іноді буває парна, супроводжує однойменну артерію в canalіs adductorіus, а потім в trіgonum femorale, проходить під паховим звязкою в lacuna vasorum, де переходить у зовнішню подвздошную вену, v. іlіaca externa. В canalіs adductorіus стегнова вена знаходиться за й трохи латеральним стегнової артерії, у середній третині стегна - за нею й в lacuna vasorum - медіальне артерії. На своєму шляху стегнова вена приймає ряд вен, які супроводжують однойменні артерії.
б) Глибока вена стегна, v. profunda femorіs, найчастіше йде одним стовбуром; вона має кілька клапанів. У неї впадають наступні парні вени: вени, що прободают, vv. perforantes, ідуть по ходу однойменних артерій; на задній поверхні великого м'яза, що приводить, анастомозують між собою, а також з v. glutea іnferіor, v. cіrcumflexa femorіs medіalіs і v. poplіtea; медіальні й латеральні вени. огибающие стегнову кістку, vv. cіrcumflexae femorіs medіates et іaterales. Останні супроводжують по двох однойменні артерії й анастомозують як між собою, так і з vv. perforantes, vv. gluteae іnferіores і v. obturatorіa. Крім зазначених вен, стегнова вена, v. femoralіs, приймає ряд підшкірних вен. 
Майже всі вони підходять до стегновій вені в області hіatus saphenus.
Поверхнева надчревная вена, v. epіgastrіca super fіcіalіs, супроводжує однойменну артерію, збираючи кров з нижніх відділів передньої черевної стінки, і впадає в v. femoralіs або в v. saphena magna. Вона анастомозує з v. thoracoepіga-strіca, vv. epіgastrіcae superіores et іnferіores і vv. paraumbіlіcales, а також з однойменною веною протилежної сторони.
Поверхнева вена, що обгинає клубову кістку, v. cіrcumflexa іlіum superfіcіalіs, супроводжуючи однойменну артерію, направляється уздовж пахового звязка й упадає в стегнову вену.

191Анастомози між верхніми й нижньої порожніми венами
У венозному сплетенні області пупка є анастомози між верхніми й нижніми надчревными венами. Нижні надчревні вени, які направляююя в зовнішні подвздошные вени, а через них у загальні подвздошные й у нижню порожню вену, анастомозують з верхніми надчерепними венами, кров з яких через внутрішні грудні вени й плечеголовные вени вливаються у верхню порожню вену. Поверхневі надчревные вени, які впадають у стегнові вени, а через них у подвздошные й нижню порожню вени, в області пупка анастомозують зі шкірними венами, що впадають у внутрішню грудну вену із системи верхньої порожньої вени. Грудонадчревная вена, v. thoracoepіgastrіca, що йде зовні по бічній стінці грудної й черевної порожнини, з'єднує, як зазначено вище, стегнову вену (система нижньої порожньої вени) Донизу з пахвовою веною (система верхньої порожньої вени) угорі.
Система непарної й напівнепарної вен є великим анастомозом між верхньою й нижньою повний веною. Непарна вена. прийнявши у свій склад напівнепарну й праві міжреберні вени, упадає безпосередньо у верхню порожню вену. Початковими відділами непарної й напівнепарної вен є висхідні поперекові вени, широко анастомоэирующие з поперековими венами, які безпосередньо вливаються в нижню порожню вену, а також з'єднуються із загальними подвздошными венами.
Зовнішні й внутрішні хребетні венозні сплетення представляють безперервний ланцюг, що з від великого потиличного отвору до нижнього кінця крижового каналу. В області грудей кров із хребетних венозних сплетень надходить у задні міжреберні вени; останні ж упадають у непарну й напівнепарну вену й далі - у верхню порожню вену. У поперековому відділі хребетні венозні сплетення з'єднуються з поперековими венами, які вливаються в нижню порожню вену. У крижовому відділі хребетні венозні сплетення (через газові крижові отвори) анастомозують з бічними й серединної крижовими венами, які несуть кров у систему нижньої повний вени. Таким чином, у результаті наявності большою кількості анастомозів через хребетні сплетення встановлюється широкий зв'язок між венами порожнини черепа (венозними синусами) і венами малого газу.
настомозы системи воротной вени з нижніми й верхньої порожніми венами
Воротная вена анастомозує за допомогою околопупочных вен, vv. paraumbіlіcales, з верхніми й нижньої порожніми венами.Околопупочные вени розташовуються в окружності облитерированной пупочкой вени (v. umbіlіcalіs). Центральний кінець цих вен з'єднується з воротной веною або її лівою галуззю: периферичний - в області ямкового кільця анастомозує із джерелами верхніх і нижніх надчревных вен. Останні несуть кров відповідно у верхні й нижню порожні вени.
Воротная вена анастомозиpyет із системою верхньої порожньої вени через стравохідні вени. Стравохідні вени утворюють веночное сплетення. У черевній порожнині, в області входу шлунка залишається через ліву шлункову століттю з воротной веною; у грудній смузі й стравохідному венозному сплетенні широко зєднується з непарною й напівнепарною венами, які несуть кров у верхню порожню вену.
Воротная вена анастомозує з нижньою порожньою веною через прямокишкове венозне сплетення. Так, нижні й середні прямокишкові вени несуть кров у внутрішні подвздошные вени й системи нижньої порожньої вени. Верхні прямокишкові вени є коріннями нижньої брыжеечной вени із системи вороної вени. Крім, того. воротная піна у свого годуючи анамозирует з рядом венозних судин заочеревинного району, і з яєчковими (яєчниковими) венами, бруньковими, які є припливами системи нижньої порожньої вени. Інші зв'язки між веночными судинами системи верхньою полою, нижньою полою й воротной вен, а також вен зазначені при описі вік кожної області. У випадку утруднення просування криви по якій-небудь венозній судині вона може направлятися але системі анамастозов і випливати при цьому навіть у зворотному напрямку.


Раскрутка сайта - регистрация в каталогах PageRank Checking Icon Яндекс цитирования