Методи обстеження гінекологічних хворих
Обстеження гінекологічної
хворої складається із
збору анамнезу, об'єктивного (загального та спеціального) обстеження та
додаткових методів. Обстеження розпочинають з опитування і проводять за певним
планом.
Насамперед з'ясовують
паспортні дані—прізвище, ім'я, по батькові, а також дату народження (вік
жінки). Це пов'язано з тим, що одне і те саме явище в різні вікові періоди
життєвого циклу жінки може мати різне значення, наприклад, відсутність
менструації у молодої жінки й у жінки в клімактеричному періоді.
Збір анамнезу. У гінекології анамнез має надзвичайно
велике значення. Нерідко він торкається інтимних сторін життя, тому для того
щоб отримати достатньо повну і точну інформацію, опитування необхідно проводити
делікатно і спрямовувати розповідь пацієнтки в потрібному напрямку. Ретельно
зібраного анамнезу іноді буває достатньо для встановлення попереднього
діагнозу. Спочатку розпитують про скарги хворої, розвиток даного захворювання
(anamnesis morbi), а також про умови життя, перенесені захворювання (anamnesis
vitae), з'ясовують гінекологічний анамнез.
Скарги хворої. Найчастіше хворі звертаються зі скаргами
на біль, патологічні виділення з піхви, кровотечі, а також порушення функції
сусідніх органів. За характером болю можна передбачити захворювання: ниючий
біль виникає при неправильних положеннях матки, хронічних запальних процесах
придатків матки. Переймоподібний біль виникає при скороченнях матки чи труби
(матковий, трубний аборт, народження субмукозного вузла). При наростанні
інтенсивності запалення, що супроводжується подразненням очеревини, біль має
колючий і ріжучий характер. Такий самий біль виникає за наявності крові в
черевній порожнині. При розриві маткової труби, розриві піосальпінкса біль має
гострий, "кинджальний" характер. Постійний біль характерний для
запальних захворювань і злоякісних пухлин. Для діагностики важлива також
локалізація болю - при зміщеннях матки дозаду (retropositio uteri),
параметриті, периметриті він виникає в крижах і попереку, при захворюваннях
придатків матки — в бокових відділах нижньої частини живота, при захворюваннях
зовнішніх статевих органів — у місці ураження.
Для деяких
гінекологічних захворювань характерна іррадіація болю — в крижі, стегно,
надключичну ділянку (френікус-симптом).
Білі (fluor) — виділення з вагіни, які з'являються
найчастіше при запальних процесах, неправильному положенні матки, пухлинах. Для
діагностики мають значення кількість білей, їх колір, запах. Так, при
трихомо-ніазі вони мають «пінистий», при кандидозі — «сирнистий», при ерозіях
шийки матки — слизовий характер, при злоякісних пухлинах — вигляд «м'ясних
помиїв».
Кровотечі можуть бути проявом порушень
менструального циклу, злоякісних процесів, переривання вагітності.
Слід розпитати
жінку також про розлади з боку суміжних органів — характер і частоту
сечовипускання (біль, нетримання сечі, надто часте сечовипускання), акт
дефекації (наявність запорів, біль при акті дефекації), а також про загальні
розлади (припливи, серцебиття, запаморочення, схуднення чи, навпаки, ожиріння).
Анамнез захворювання
(anamnesis morbi).
Необхідно розпитати пацієнтку про початок захворювання — гострий чи поступовий,
де і скільки часу лікувалась. Певну роль у діагностиці захворювання може
відіграти інформація про причини, які, на думку жінки, призвели до виникнення
захворювання — переохолодження, фізичне перевантаження, перенесений аборт,
травми і т.д. Варто з'ясувати, які методи використовувались для діагностики
захворювання, про лікування, яке проводилось до цього часу, та його ефективність.
Якщо захворювання хронічне, слід уточнити, коли було останнє загострення.
Правильно
зібраний гінекологічний анамнез дає можливість із достатньою точністю
встановити попередній діагноз. Проте, остаточний висновок про захворювання
лікар може зробити, лише провівши об'єктивне обстеження хворої.
Стосовно анамнезу
життя (anamnesis vitae), слід з'ясувати, в яких умовах росла і
формувалась жінка, а також у яких умовах вона проживає в даний час. Умови, в
яких жила дівчинка з раннього віку, впливають на розвиток усього організму.
Важливе значення має повноцінне раціональне харчування жінки, особливо в період
статевого дозрівання. Надмірне або, навпаки, недостатнє харчування може
призвести до неправильного формування статевої системи, а також до порушення
менструальної та генеративної функцій. Матеріально-побутові умови, а також
умови праці, без сумніву, впливають на стан здоров'я жінки.
Професія та умови
праці. Є чимало професійних чинників, які негативно впливають на здоров'я
жінки. Це, насамперед, підняття тягарів, яке може сприяти опущенню та випадінню
статевих органів, тривале перебування на ногах може призвести до застою крові
як у нижніх кінцівках, так і в органах малого таза, що сприяє гіперсекреції
слизових оболонок. Шкідливо діють на здоров'я жінки також солі важких металів,
анілінові барвники, лаки та деякі інші хімічні речовини, радіація. Дія їх
найчастіше викликає порушення менструальної та генеративної функцій. До
різноманітних розладів можуть призводити також розумові перевантаження.
Перенесені захворювання.
Особливо важливо з'ясувати, на що хворіла жінка в дитинстві та під час
статевого дозрівання (хронічний тонзиліт, епідемічний паротит, кір). Ці
захворювання можуть негативно вплинути на становлення менструальної функції,
спричинити недорозвиток статевих органів. Перенесений рахіт може призвести до
деформації таза. Захворювання, на які хворіла жінка в дорослому віці, особливо
тривалі й виснажливі (хронічні інфекції, захворювання системи кровообігу),
можуть викликати зміну функції яєчників, порушення менструального циклу,
аменорею. Обов'язково слід розпитати, чи не хворіла пацієнтка на туберкульоз та
венеричні захворювання. Важливо виявити, чи були оперативні втручання на
органах черевної порожнини. Перенесений апендицит може викликати запалення придатків
матки, а виконана із запізненням апендектомія нерідко стає причиною спайкового
процесу.
Особливе значення
має з'ясування алергологічного анамнезу, зокрема стосовно наявності алергічних
реакцій на певні медикаменти. Слід поцікавитись, чи не має жінка шкідливих
звичок (куріння, алкоголізм, наркоманія).