Актуальная Медицина

Это важно.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. //crimearealestat.ucoz.ru/ Перепечатка материалов разрешена только при условии прямой гиперссылки //allmedicine.ucoz.com/

Statistics

Онлайн всього: 67

Гостей: 67

Користувачів: 0

Чат

Гіпотрофія: діагностика, лікування, профілактика.

Діагностика : І ступінь: дефіцит маси тіла 10-20%; індекс вгодованості за Чулицькою 10-15; зниження товщини підшкірно-жирової основи на животі; зниження еластичності й тургору. ІІ ступінь: дефіцит маси тіла 20-30%; зменшення довжини тіла на 2-4 см; індекс вгодованості за Чулицькою 0-10; апатія, млявість, адинамія; затримка розвитку психомоторних функцій і мови, пору-шення апетиту; шкіра бліда, звисає складками; підшкірно-жирова основа є лише на обличчі; толерантність до їжі знижена; розлади тепло-продукції; гіпохромна анемія, гіпо- й диспротеїн-емія. ІІІ ступінь: дефіцит маси тіла збільшений на 30%; зменшення довжини тіла на7-10 см; індекс вгодованості за Чулицькою негативний; сонли-вість, різка затримка розвитку, втрата набутих навичок та умінь; повна анорексія; підшкірно-жирова основа відсутня скрізь; м'язи атрофічні, "старече обличчя"; знижена t°С тіла; дискінетичні розлади: зригування, блювота, нестійкі випорож-нення; згущення крові.

Лікування: а) дієта з урахуванням толерантності хворих до їжі, ентеральне й парантеральне харчування при гіпотрофії II й III ступеня; б) замісна терапія (ферменти); в) гормональна (інсулін, тиреоїдин, анаболіки); г) стимулююча терапія.

Профілактика : а)антенатальна: природне вигодову-вання; б) раціональне штучне вигодовування; в) правильний догляд, виховання; г) профілактика й лікування інших хвороб; д) санітарно-освітня робота серед батьків.

23. Бронхіт, бронхіоліт: етіологія, клініка, диференціально-діагностичні критерії, лікування.

Бронхіт .

Етіологія : віруси (парагрипу, грипу, PC, аденовіруси), мікоплазми, стафілококи, стрептококи, диплококи, пневмококи. Розвитку хвороби передує охолод-ження чи перегрівання, забруднене повітря.

Клініка : підвищення t°C тіла, головний біль, явища риніту, фарингіту, трахеїту; кашель (спочатку сухий, далі вологий). Аускультативно: жорстке дихання, спочатку сухі, потім вологі середньо-пухирчасті хрипи розсіяні, симетричні, зменшу-ються після кашлю. Перкуторно - ясний легеневий звук іноді з коробковим відтінком. При обструк-тивному бронхіті: вздута грудна клітка, подов-жений видих. Багато сухих свистячих і вологих хрипів. Кашель сухий, інтоксикація, виражена слабо.

Лікування : а) дієта, режим; б) лікування ГРВІ; в) боротьба з лихоманкою; г) відхаркуючі; д) вітаміни; е) антигістамінні; є) антибіотики яри необхідності; ж) боротьба з обструктивним синдромом; з) фізіотерапія.

Бронхіоліт .

Гостре респіраторне захворювання переважно дітей до 1 року життя, що супруводжується обструктивним ураженням бронхів та бронхіол.

Етіологія : PC-вірус, рідше парагрипу, грипу, аденовірус, мікоплазма пневмонії.

Клініка . Виражена дихальна недостатність з експіра-торним компонентом, незначна інтоксикація, вологий кашель, чхання, риніт. Перкуторно: коробковий відтінок. Аускультативно: дрібно-міхурцеві вологі хрипи. Початок гострий, загаль-ний стан важкий, t°C тіла фебрильна або субфебрильна; тахікардія, ціаноз носогубного трикутника, роздування крил носа, печінка й селезінка на 2-4 см вище реберної дуги.

Лікування : антибіотики; інтерферон; інгаляції 0,1% адреналіну; спазмолітики; антигістамінні; глюкокортикоїди. Оксигенотерапія. Муколітики. При ексикозі внутрішньовенне введення рідини; при серцевій недостатності - серцеві глікозиди. При вираженій інтоксикації - дезінтоксикаційна терапія.

24. Гострі пневмонії: етіологія, патогенез, клініка, діагностика.

Етіологія : віруси (парагрипу, грипу, PC, аденовіруси), мікоплазми, стафілококи, стрептококи, диплококи, пневмококи. Сприяють - морфофункціональна незрілість, природжені дефекти органів дихання, переохолодження.

Патогенез : проникнення збудника в леггеневу тканинуїїформування запального осередкуїїгіпоксеміяїгіпоксіяїпорушення всіх обмінів речовинїзниження клітинного і гуморального імунітету.

Клініка : респіраторна симптоматика, підвищення t°С тіла, блідість шкіри, капризування, в'ялість. Пізніше почащене дихання, задишка, зміна співвідношення дихання та пульсу. Перкуторно - притуплення, аускультативно - вологі хрипи, крепітація. Є інтоксикація. Особливості стафіло-кокової пневмонії: токсикоз, дихальна недостат-ність, в основному однобічний процес, посилене прогресування, тривалий перебіг, є легеневі та позалегеневі ускладнення.

Діагностика : клінічна картина, додаткові методи (загальний аналіз крові, біохімія, бакпосіви харко-тиння, слизу із зіва, крові, рентгенографія, брон-хоскопія).

25. Гострі пневмонії: класифікація, клінічні форми, лікування.

Класифікація . Типи (визначаються рентгенологічно): а) вогнищева бронхопневмонія; б) сегментарна пневмонія; в) крупозна пневмонія; г) інтерсти-ціальна пневмонія. Протікання: а) гострий перебіг (до 6 тижднів); б) затяжний ( більше 6 тижднів). Періоди: початковий, розпалу клінічних проявів, затихання, реконвалесценції. Важкість: легка, середньотяжка, тяжка.

Клінічні форми. Сегментарна пневмонія - уражаються один чи декілька сегментів. Вогнищева - інфільтративні вогнища 0,3-0,5 см в діаметрі. Крупозна - хворіють, як правило, діти шкільного віку; збудником є пневмококи ІV типу; часто дає ускладнення (абсцес чи гангрену). Інтерстиціальна пневмонія - запальний процес поширюється по міжальвеолярній тканині. Типова клінічна картина відсутня, на першому плані дихальна недостат-ність, часта диспепсія (зригування, метеоризм), ексикоз. Аускультативно - тимпанічний звук, непостійні сухі хрипи. Є ускладнена й неускладнена гостра пневмонія.

Лікування: лікувально-охоронний режим, дієта, аеро-, оксигенотерапія; боротьба з дихальною недостат-ністю (покращення прохідності верхніх дихальних шляхів, серцеві глікозиди), дезінтоксикаційна (альбумін, плазма) і десенсибілізуюча терапія. Корекція кислотно-основної рівноваги. Антибіо-тикотерапія (пеніцилін 100-150 тис. ОД/кг/добу), визначення чутливості. При стафілококовій: антибіотики, стійкі до пеніцилінази, тетрацикліни, цефалоспорини, макроліди, фторхінолони, карбапенеми і т.ін. Імунотерапія (метилурацил, левамізол).

26. Хронічна пневмонія: етіологія, патогенез, класифкація, клініка.

Етіологія : віруси, мікоплазми, стафілококи, стрепто-коки, диплококи, пневмококи, гриби. Сприяючі фактори: гостра пневмонія (затяжна), кашлюк, кір, часті ГРВІ, сторонні тіла і ін.

Патогенез: порушення дренажної функції бронхівїдеформація бронхів, їх обструк-ціяїателектазїпневмосклерозом гіпоксеміяї гіпоксіяїлегенево-серцева недостатністьї порушення всіх видів обмінуїзниження імунітету.

Класифікація . Форми: 1) хронічна пневмонія з бронхоектазами; 2) хронічна пневмонія з деформуючим бронхітом ("мала" форма). Тяжкість: легка, середня, тяжка. Періоди: загострення, стихання загострення, ремісії. Ускладненя: бронхолегеневі, позалегеневі.

Клініка : кашель сухий чи вологий. Деформація грудної клітки (при середньому й важкому перебігу), її асиметрія, задишка змішаного характеру. "Барабанні палички", "годинникові скельця". Перкуторно - коробковий звук (емфізема), при значних склеротичних процесах - укорочення звуку; аускультативно при загостренні - сухі й вологі хрипи. Розширення меж правого серця, акцент І тону над легеневою артерією, тони приглушені; функціональний систолічний шум. Апетит знижений, гепатомегалія, головний біль, швидка втома, подразливість, агресивність.

27. Хронічна пневмонія: діагностика, лікування, профілактика.

Діагностика : кашель сухий чи вологий. Деформація грудної клітки (при середньому й важкому перебігу), її асиметрія, задишка змішаного характеру. "Барабанні палички", "годинникові скельця". Перкуторно - коробковий звук (емфі-зема), при значних склеротичних процесах - укоро-чення звуку; аускультативно при загостренні - сухі й вологі хрипи. Розширення меж правого серця, акцент І тону над легеневою артерією, тони приглушені; функціональний систолічний шум. Апетит знижений, гепатомегалія, головний біль, швидка втома, подразливість, агресивність Рентгенографія: стійке посилення і деформація легеневого малюнку, емфізема, уширення кореня легень, зміщення органів середостіння. Бронхо-скопія: дифузний гнійний ендобронхіт; вогнище-вий пневмосклероз, деформуючий бронхіт, локальні емфіземи. Бронхографія: непрохідність бронхів, їх деформація, бронхоектази. Зниження ЖЄЛ. Ангіографія.

Лікування . Режим, харчування. Антибіотики, іноді при важкому загостренні глюкокортикостероїди (преднізолон 1-1,5 мг/кг 3-5 тижнів). Відновлення дренажної функції бронхів (інгаляції, ЛФК, вібромасаж у дренажному положенні); аеро- оксигенотерапія. Муколітики, антигістамінні. Фізіотерапія (внутрішньоорганний електрофорез), лікувальна бронхоскопія. Хірургічні методи.

Профілактика : загартування, запобігання гострій пневмонії, ГРВІ. Санація осередків хронічної інфекції. Раціональна терапія гострої пневмонії. Дотримання принципу етапності в лікуванні.

28. Бронхіальна астма: етіологія, патогенез, класифікація. Клінічні форми та їх діагностичні критерії.

Етіологія : алергени (інфекційні й неінфекційні), екзогенні й ендогенні.

Патогенез : 1) імунологічна стадія; 2) патохімічна стадія; 3) патофізіологічна стадія. Антиген, ней-рогенне запалення. Фізичні, хімічні чинникиї ранні реакції: виділення медіаторів із лабро-цитівї бронхоспазмїпізні реакції (кілька годин): вивільнення цитокінінів, еозинофілів, фібро-бластів, епітеліальних клітинїзниження прохід-ності бронхів, послаблення їx реактивностії хронічне запалення. Бронхіальна гіперчут-ливістьї клінічні прояви бронхіальної астми.

Класифікація . Форма: інфекційно-алергічна, неінфекційно-алергічна. Тяжкість: легкий, сердній, тяжкий ступінь). Період: перед-приступний, приступний, постприступний, міжприступний.

Діагностичні критерії status astmaticus : 1) наявність приступів бронхіальної астми, що не купуються 6 і більше годин;

2) розвиток резистентності до симпатоміметиків;

3) порушення дренажної функції бронхів;

4) гіпоксемія (pO2 в артеріальней крові менше 60 мм рт ст); гіперкапнія (більше 60 мм рт ст).

29. Бронхіальна астма: лікування, профілактика.

Лікування важкого приступу бронхіальної астми: спокій, адреналін, ефедрин, ї-адреноміметики: неселективні (новодрин, алупент, астмопент), селективні (беротек, сальбутамол). Еуфілін - 20мг/кг; при статусі - 30мг/кг. Хлорид кальцію, новокаїн, гепарин, аскорбінка, боротьба з ацидозом. Бронхоскопія, гемосорбція, оксигенотерапія; соляно-лужні, муколітичні інгаляції. При переході в статус - глюкокор-тикостероїди. В постприступний період: задітен (кетотіфен), інтал, специфічна гіпосенсибілізація. Цитратна кров. Еуфілін 10 мг/кг per os 4рази. Рефлексотерапія. Індуктотермія, УФО. Алое, лідаза. Санаторно-курортне лікування в періоді стійкої ремісії (більше З місяців після приступу); ванни, морські купання, аплікації грязі, інгаляції, мінеральні води, ЛФК, дихальна гімнастика. В міжприступний період: 1) гіпосенсибілізація неспецифічна (задітен, кетотіфен), інтал до 1 року; 2) гістаглобулін в/м (спочатку проба на переносимість); 3) імуномодулятори (тималін, левамізол, метилурацил); 4) цитратна кров.

Профілактика : а) первинна (режим дня, гіпоалергенна дієта, оздоровчі заходи, санація осередків хроніч-ної інфекції); б) вторинна (виявлення алергенів, гіпосенсибілізація, фізіотерапія, санація осередків хронічної інфекції, правильний режим, санаторно курортне лікування).

Это важно.

Поиск

Реклама

Statistics

Нас смотрят

Ссылки.

Чат