1. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi шкіри, семіотика її уражень.
- захисна - недосконала;
- бактерицидна – недосконала;
- вітаміносинтезуюча;
- секреторна;
- обмінна;
- підтримка гомеостазу (депонуюча здатність);
- ферментативна;
- орган чуття (рецепторна функція);
- терморегулююча – лабільна;
- екскреторна – недосконала;
- дихальна (виражена);
- резорбційна;
- буферна;
- пігментоутворююча – недосконала.
Семіотика уражень шкіри у дітей.
Зміна забарвлення: 1) блідість: фізіологічна (конституційна, глибоке розташування шкірних капілярів, багато п/ш клітковини, спазм судин шкіри), патологічна (анемія, гіпотрофія); 2) гіперемія: фізіологічна (н/н, крик, збудження), патологічна (поліцитемія); 3) ціаноз (центральний, периферичний); 4) жовтяниця (гемоліз, гепатити, синяки, штучне освітлення, вживання великої кількості моркви, томатів, апельсин, мандаринів, акрихіну, амінохінолону).
Пігментація шкіри: 1) гіперпігментація (дифузна: УФО, адісонова хв., хр. гіпертіреоїдизм, гіпопітуїтаризм; ло-кальна: меланоз - веснянки, родимі плями); 2) альбінізм (загальний, локальний).
Висипання на шкірі. Первинні (на незміненій шкірі): 1) порожнинні (пухирець - в епідермісі, виповнений сероз-ною або кров'янистою рідиною (пухирцевий лишай, екзема, натуральна і вітря-на віспа); пухир - (3-15 мм і більше), всередині і під епідермісом (опіки, гострий дерматит, герпетиформний дерматит Дюрінга); гно-ячок - при скопиченні лейкоцитів в пухирці, в ділянці волосяних фолікулів); 2) безпорожнинні (папула, гулька, вузол, волдир, пляма). Вторинні: 1) лусочки (відторгнення рогового шару); 2) кірки (засохлий ексудат); 3) ерозія; 4) виразка; 5) рубець; 6) ліхенізація; 7) вегетація.
Крововиливи (петехії, екхімози, ге-матоми): геморагічний діатез, лейкози, анемії, гіповітаміноз С, К, сепсис, хронічний гепатит, спадкові хвороби, аномалії судинної стінки.
Опрілості; бородавки (звичайні, гос-трокінцеві, юнацькі); піодермія; ек-зема, мокнуття; себорея; кератози; ге-мангіоми.
2. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi підшкірної основи, семіотика уражень.
1) товщина відносно більша (12%, у дорослих 1%); 2) відсутність жирової клітковини в перикарді, у пожнинах - знижена рухливість внутрішніх органів; 3) є ділянки ембріонального характеру (виконують кровотворну функцію); 4) клітини ембріональні, морфологічно незрілі, малих розмірів, з великими ядрами; 5) багато твердих насичених жирних кислот (пальмітинової, стеариновоі) і мало ненасичених (олеїнової); 6) 1-3% маси тіла - бура п/ш клітковина (має багато мітохондрій, цитохрому, коензимів, що сприяє підвищеному виділенню енергії, яка підтримує сталу t °С тіла), яка є в аксилярній ділянці, між лопатками, в задньошийній ділянці, супраілеоцекальній зоні, навколо щитовидної залози, навколо нирок, навколо магістральних судин, тимусу; 7) є комочки Біша.
Семіотика ураження підшкірного жирового прошарку у дітей.
Може виникати при вроджені і набутій патології: 1) знижена кількість - гіпотрофія І- II І ст. (І ст. - 10-15%, II ст. - 15-20%, III ст. - більше 30%); 2) велика кількість - ожиріння I - IV ст.; 3) склерема - дифузне потовщення шкіри і п/ш клітковини (дерев'яна щільність, бліда, туга): охолодження, зневоднення, глибока недоношеність, виснаження, порушення об-міну речовин; 4) склередема - відкла-дання Ж в гомілках, заглиблення, ураження шкіри підошов і долоней; 5) набряки (затримка натрію в організмі, он-котичні, механічні, мембраногенні, змішані; загальні, локальні); 6) проба МакКлюра-Олдріча (в/ш 0,2 мл 0,85% хлориду натрія). Розсмоктування в нормі: до 1 р - 30 хв; 1-5 р - 35 хв, 5-14 р - 50 хв).
3. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi лімфатичних вузлів, семіотика уражень.
Периферичні органи імунної системи; є місцем дозрівання лімфоцитів; беруть участь в утворенні з В-лімфоцитів плазматичних клітин і синтезі антитіл; здійснюють затримку сторонніх, особливо корпускулярних структур, пухлинних клітин.
Семіотика уражень лімфатичних вузлів у дітей.
Огляд, пальпація, перкуссія, рентгенологічно, біопсія, імунологічні методи.
1) гостре збільшення однієї групи л/в, гіпере-мія, болючість, набряк над ними - при стафіло- і стрептококовіх інфекціях (піо-дермія, фурункул, ангіта, отит, рана, екзема, гінгівіт, стоматит), іноді л/в нагноюються - супроводжується підвищенням t°С тіла;
2) тривалий лімфаденіт - при хронічних інфекціях (туберкульоз периферичних л/в - значні, плотні, неболючі пакети, тенденція до казеозного розпаду, утворення нориць, рубців, спаяні зі шкірою і п/ш клітковиною; дисемінований - генералізоване збільшення л/в, розвиток фібринозної тканини; бруцельоз - дифузне збільшення л/в, які неболючі, "лісний горіх", збільшення селезінки; токсоплазмоз - шийні л/в; гістоплазмоз; кокцидіомікоз;
3) збільшеня л/в при вірусних інфекціях (еластичні, болючі): продром краснухи, кір, моно-нуклеоз, грип, аденовірусна інфекція;
4) збільшення л/в при інфекційно-алергічних захворюваннях (ди-фузна мікрополіаденія - алергічний субсепсис Віслера-Фанконі, лімфаденопатія - сироваткова хвороба);
5) значне збільшення л/в - при эахворюваннях крові (гострі лейкози: дифузне збільшення, найкраще виражене в діляці шиї, невеликих розмірів (до лісового горіха), при пухлинних формах - значне збільшення л/в шиї, середостіння, інших ділянок, утворення па-кетів); хр. лейкоз - л/в незначно збільшені);
6) збільшення л/в при пухлинних процесах - пер-винне і метастатичне ураження (лімфосаркома: великі і малі пухлинні маси, нерухомі, проростають в навколишні тканини, да-ють симптоми стиснення - набряк, тромбоз, параліч; лімфорганулематоз: збільшення шийних і підключичних л/в, які утворюють конгломерат, пакет (поступово спаюються між собою і навколишніми тканинами, стають нерухомими, щільними, мало- або неболючими), при біопсії клітини Березовського-Штернберга; при хлоромі, мієломі, ретикулосаркомі); 7) збільшення шийних, пахвових або пахових л/в при ретикулогістіоцитозі "X" (х-ба Летерере-Зіве, Хенда-Шюлера-Хрістіана).
4. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi носової порожнини, семіотика уражень.
Ніс: 1) відносно малих розмірів; 2) порожнини недорозвинені, ширина носо-вих ходів до 1 мм; 3) нижній носовий хід формується до 4 років; 4) багата васкуляризація, при запаленні набряк слизової затруднення носового ди-хання; 5) підслизове судинне сплетення формується до 8-9 років - зумовлює рідкість носових кровотеч; 6) н/н і діти перших місяців не можуть дихати ротом (високе розта-шування гортані, надгортанник на шляху повітря, що вдихається ротом, сприяє більш утруд-неному його перехіду в глибину гор-тані); 7) війок менше, їх рух слабший, швид-кий параліч при запаленні; 8) носослізний канал в н/н широкий, корот-кий, клапани недорозвинені, що сприяє легкому потраплянню інфекції з носа в кон'юнктиву і на-впаки: 9) придаткові пазухи при на-родженні недорозвинені - рідкі явища синуситів в ранньому дитячому віці (гайморова пазуха є при народженні, рентгенологічно визначається з 3 міс, найбільший роз-виток - 2-7 років; етмоідальна є при на-родженні, рентгенологічно визначається з 3 міс, найбільший розвиток у 7-12 років; сфеноїдальна є при народженні (1-2 мм), рентгенологічно визначається з 6 років, повільний розвиток 7-12 років, найбільший - до 15 років; лобні - при народженні руди-ментарні, повільно формуються до 7 років, максимально - в 15-20 років).
5. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi глотки, семіотика уражень.
Глотка: 1) н/н коротка і вузька; 2) носоглотка низька, хоани - виражені слабо; 3) глотковий отвір Євстахієвої труби розташований відносно низько, вона ши-рока і коротка, лежить горизонтально, ніколи повністю не прикривається, що зумовлює багато отитів у дітей до 1 року; 4) лімфоглоткове кільце недорозвинене рідкі ангіни до 4 років; 5) максималь-на гіпертрофія лімфатичної тканини в 4-5 років (можуть виникнути аденоїди порушен-ня носового дихання, алергізація, інтоксикація, формування неправильного при-куса), дегенерація до 7-9 років.
6. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi трахеї і бронхів, семіотика уражень.
Трахея: 1) ширша і коротша, воронко-подібна; 2) верхній край на рівні 4 шийного хребця (дорослі - на рівні 7); 3) біфуркація лежить вище, ніж в дорос-лих; 4) слизова ніжна, васкуляризована; 5) еластична тканина розвинута слабо, хрящі м'які, легко звужується просвіт; 6) багато за-лоз (1 залоза/мм2), залози розміщуються поверхнево, з 6 міс переміщуються в глибину; 7) легко стенозується при запаленні, часті трахеїти в поєднанні з ларингітами або трахеобронхітами.
Бронхи: 1) до народження достатньо сформовані; 2) вужчі і довші; 3) слизова багато васкуляризована; 4) кут відходження головних бронхів від тра-хеї менший, ніж в дорослих (лівий = правий = 40-75°); 5) хрящі м'які, гнучкі, легко пружинять; 6) еластична тканина розвинута сла-бо; 7) до 9 міс зростає кількість м'язевих волокон; 8) кінцеве розташування бронхі-ального дерева завершується до 7 років; 9) частий розвиток бронхіолітів із синдромом часткової або повної обструкції.
7. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi легеневої тканини, семіотика уражень.
Легені: 1) при народженні маса 50-60 г, 6 міс - подвоюється, 1 рік - потроюється, 4-5 р - збільшуються в 5 разів, 12-13 р - збільшуються в 10 разів, 20 р - збільшуються в 20 разів; 2) у н/н легенева тканина менш повітряна, збільшена кількість кровоносних судин і рихлої сполучної тканини в перетинках ацинусів; 3) еластична тканина розвинена слабо легке виникнення емфі-земи при легеневих захворюваннях; 4) у н/н недостатньо розвинуті ацинуси; 5) альвеоли формуються з 4-6 тиж життя, їх кількість швидко підвищується до 1 року і продовжує зростати до 8 років; 6) зростає дихальна поверхня (особливо до 1-го року життя - в 4 раза); 7) вузькість бронхіол часте виникнення ателектазів у дітей раннього віку; 8) розвиток доль легень триває до 2 років (" нагадують долі дорослого); 9) об'єм легень (мл): н/н - 200, 3 міс - 300, 7 міс - 380, 13 міс - 550, 16 - 650, 22 - 650, 48 - 990, 98 - 2200, дор - 5500; формула (1-8 років - на 1 см довжини - 4 мл об'єму легень; 8 років - на 1 см довжини - 18 мл об'єму легень; дорослі - на 1 см довжини - 31 мл об'єму легень); 10) частота ди-хання/пульс - н/н = 1:2; 1 міс-1 рік = 1:2,5-1:3; 1-6 p = 1:3,5-1:4; 7-15 p = 1:4-1:5; 11) частота дихання (н/н = 45-65; 1-6 міс = 45-50; 6-12 міс = 35-40; 1-2 роки = 30-35; 3-6 p = 25-30; 7-12 p = 18-23; старше 12 p = 16-20/хв); 12) дихальний об'єм (н/н - 6 мл/кг; дошкільнята - 7-8 мл/кг).
Семіотика уражень органів дихання у дітей грудного віку.
1) навіть при незначному запаленні - утруднення носового дихання; 2) рідкість розвитку синуситів; 3) рідкість ангін; 4) схильність до розвитку крупу; 5) часті бронхіоліти з розвитком часткової або повної обструкції; 6) схильність до утворення ателектазів; 7) розміщення пневмонічного процесу в 2, 6, 10 сегментах (паравертебральні пневмонії), легке виникнення емфіземи при запаленнях.
Особливості перебігу пневмоній у дітей: 1) швидкий розвиток токсикозу з порушенням стану ЦНС і ВНС; 2) схильність до генералізації; 3) схильність до обструкції; 4) не відповідність між вираженістю клініки, ЦН, СН і малою кількістю даних при аускультації і рентгенологічному дослідженні; 5) збільшується швидкість розвитку гіповітамінозів, анемій, дисімуноглобулінемій, наднирникової недостатності.
Скарги: 1) безпосередньо зумовлені ураженням дихальної системи; 2) загаль-ного характеру (астеновегетативний с-м, інтоксикаційний).
Основні с-ми: 1) кашель; 2) виділення харко-тиння; 3) ДН; 4) зміна характеру дихання, перкуторного звуку, аускультативної картини; 5) плеврит; 6) муковісцилоз.
Основні синдроми: 1) с-м вогнищевого ущільнення легеневої тканини (при пневмонії, абсцесі): заповнення альвеол фібрином, посилення голосового тремтіння, притуплення перкуторного звуку, посилення бронхофонії, аускультативно - бронхіальне дихання, хрипи; рентгенологічно - затемнення; 2) с-м утворення порожнини в легенях (туберкульоз, абсцес, онко): посилення голосового тремтіння, перкуторно - тимпаніт з металевим відтінком, аускультативно - амфоричне дихання, багато хрипів; рентгенологічно - кільцевидна тінь з рівнем рідини; 3) с-м накопичення рідини в плевральній порожнині; 4) с-м накопичення повітря в плевральній порожнині; 5) ДН (задишка, ціаноз, гіпоксія, гіпоксемія, гіперкапнія, метаболічний ацидоз) - обструктивна, рестриктивна, змішана; гостра, хронічна; І, І, III ст.; 6) інтоксикаційний с-м; 7) астеновегетативний с-м; 8) стридор вроджений, інспіраторний, експіраторний (кісти, гемангіоми гортані, ларингоцелє, папілома, мікрогнатія, макроглосія, збільшення ЩЗ, вн/черепний крововилив, дифтерія гортані, периферичні паралічі нервів, які інервують гортань).
8. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi судинної системи семіотика уражень
9. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi міокарду у дітей , семіотика уражень
Особливостi серця i судин у дiтей раннього вiку Вiдносно бiльша маса серця, поперечне його розмiщення
Мало диференцiйована гiстоструктура мiокардаМенш виражене переважання лiвого шлуночка над правимНе повнiстю сформованi нервовi вузли i недостатньо розвинена провiдна система
Вiдносно широкий просвiт артерiй i вен, однаковий їх калiбрДобре виражена капiлярна сiтка
Нервова регуляцiя здiйснюється: периферичними нервовими рецепторами, центрами довгастого мозку, корою пiвкуль, переважає симпатикотонiя.Фiзiологiчна тахiкардiяЧасто дихальна аритмiя
Вiдносно низький АТАкцент II тону на легеневiй артерiї, висока частота функцiональних шумiв
Особливостi серцево-судинної системи дiтей перiоду статевого дозрiвання Маса серця збiльшується в 2 рази за рахунок зростання об'єму м'язевих волокон;
Збiльшення хвилинного об'єму (ХО), викликане збiльшенням ударного об'єму (УО).
Бiльш швидке збiльшення об'єму серця, нiж просвiту судин, що викликає змiни показникiв гемодинамiки i данi аускультацiї;
Розвиток вегетативної дистонiї, як результат дiї статевих гормонiв;
Лабiльнiсть АТ, частiший пульс, роздвоєння II тону над легеневою артерiєю.
10. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi серця (див 9), семіотика уражень.
Семіотика уражень серцево-судинної системи у дітей грудного віку.
У дітей грудного віку в клініці переважають вроджені вади серця.
Анамнез і клініка: дитина швидко перестає смок-тати грудь, важко і часто дихає, потім після декількох смоктальних рухів знову лишає її; зхуднення, сповільнення росту; схильність до бронхолегеневих захворювань; наявність гіпоксичних пароксизмів, задишково-ціанотичних при-ступів (хв. Фалло); короткотривалі зупинки дихання, втрата свідомості, судоми; при порушенні коронарного крово-обігу - крик, неспокій, потім затихає, тривалий час лишається в'ялою, блідою; при порушеннях провідної с-ми - несподівані втрати свідомості, зупинка ди-хання, самостійно приходять до тями або коли їх беруть на руки; пароксизмальна тахікардія - неспокій, задишка, іноді блювота, липкий піт, несподівана зупинка приступу.
Об'єктивно: оцінка свідомості, фізичного розвитку, пропорційності розвитку; ціаноз або блідість, іктеричність шкіри; набряки (у грудних - калитка, лице, асцит, гідроторакс); пульсація артерій та вен шиї, ділянки серця; пальпація, перкуссія, аус-культація.
Рентген-обстеження, ЕКГ, ЕхоКГ, ФКГ.
Основні синдроми вроджених вад:
1) перевантаження лівих відділів серця (посилення верхівкового поштовху, розширення меж вліво): аортальний сте-ноз, коарктація аорти;
2) переванта-ження правих відділів серця (пульсація епігастрія, посилення серцевого поштовху, гіпертрофія ПШ і ПП): стеноз ЛА, ДМПП, тетрада Фалло, транс-позиція магістральних судин, гіпопла-зія лівого серця;
3) с-м збільшення кровотоку ч/з легені (часті бронхіти, пневмонії, блідість шкірних покривів, акцент II тону на ЛА, рентгенологічно - підкреслення легеневого малюнка);
4) с-м зниження кровотоку ч/з ле-гені (ціаноз, задишково-ціанотичні приступи, ослаблення II тону на ЛА, рентгенологічно - збільшеня прозорості легеневих полів, западіння 2-ої дуги по лівому контуру серця, гіпертрофія ПШ);
5) с-м шлюза;
6) с-м скиду крові (артеріо-венозний, венозно-артеріальний).
Вади з артеріо-венозним скидом крові:
1) ДМШП (грубий систолічний шум зліва від грудини, не проводиться в ліву пахвову ямку, розширення меж сер-ця вправо і вліво, посилення легеневого малюн-ка);
2) відкрита артеріальна протока (систоло-діастолічний шум в ІІ- II І міжребер'ї з лівого краю грудини, у н/н - тільки систолічний компонент і акцент II тону на ЛА, збільшення лівих відділів серця);
3) ДМПП (систолічний шум в II міжребер'ї з лівого краю грудини і акцент II тону на ЛА, гіпертрофія ПП і ПШ).
Вади з венозно-артеріальним скидом крові:
1) тетрада Фалло (ціаноз, задишково-ціанотичні приступи, ослаблення II тону на ЛА, збіднення легеневого малюнка, серце маленьке, у вигляді чобітка; інтенсивніть шуму обернено-пропорційна важкості вади);
2) транспозиція магістральних судин (за-гальний ціаноз з народження, супутній шум ДП або стеноза ЛА, гіпертрофія ПП і ПШ, серце у вигляді яйця, лежачого на боці, зменшення розмірів судинного пучка в прямій проекції);
3) гіпоплазія ЛШ (різка задишка > 100/хв, акроціаноз, сірий відтінок шкіри; пульс сповільнений, серцевий поштовх підсилений, різко збільшені праві відділи серця; тривалість життя " 1 міс).
Вади з перепоною кровотоку:
1) сте-ноз ЛА (приступи ціанозу внаслідок скиду крові ч/з овальне вікно, грубий систолічний шум в ІІ-ІІІ міжребер'ї з лівого краю груди-ни, ослаблений або відсутній II тон на ЛА, гіпертрофія правих відділів серця);
2) стеноз аорти (блідість, ослаблення периферійної пульсації, систолічний шум в II міжребер'ї з правого краю грудини, посилений верхівковий поштовх, гіпертрофія ЛШ);
3) коарктація аор-ти (виражена задишка, багато вологих хрипів в легенях; шум в ІІ міжребер'ї з правого або лівого краю грудини, іноді тільки на спині; різке ослаблення пульсу і AT на ногах; збільшення серця - лівих або правих відділів, посилення легеневого малюнка).
Міокардити: зміна поведінки, збільшення ЧД, шкіра бліда, з ціанотичним відтінком; пастозність шкіри на животі і попере-ку, набряклість калитки; над легенями - дрібнопухирчасті хрипи; розширення меж серця, тони приглушені, тахікардія; c истолічний шум на верхівці і в т. Боткіна; порушення провідності С-А та А-В вузлів, внутрішньошлуночкові блокади.
Перикардит: виражений неспокій, підвищена t °, посилення неспокою і крику при годуванні і переодяганні; шкіра бліда, синюшна при неспокої, набухання шийних вен; розширення меж серця, ослаблений верхівковий поштовх, ослаблення тонів, шум тертя перикарду; на ЕКГ - різке зниження вольтажа зубців, зміщення інтервалу S - T вище від ізолінії.
11. Особливості кровообігу плода і новонародженого, семіотика вроджених вад серця.
Особливостi кровообiгу плода Мале коло кровообiгу не функцiонує
В праве передсердя поступає змiшана кров (насичена киснем i венозна).
Насичена киснем кров поступає по пупочнiй венi, до плаценти кров повертається через пупочнi артерiї.Всi органи (крiм печiнки) отримують змiшану кров.
Наявнiсть шунтiв (овального отвору, артерiального протоку), функцiонування аранцiєвого протоку.
Особливостi кровообiгу новонародженого Перестають функцiонувати плацентарний кровообiг i шунти (овальне вiкно - дефект міжпередсерцевої перегородки, артерiальний (боталія) i венозний (аранція) протоки).
Переключення насосiв правого i лiвого серця з паралельно працюючих в послiдовно дiючi
Включення судинного русла малого кола кровообiгу.
Збiльшення потреби в киснi, рiст серцевого викиду, системного судинного тиску.
Семіотика уражень серцево-судинної системи у дітей старших 1 року.
Анамнез і клініка: втомлюваність при фіз. навантаженні, болі в ділянці серця, зхуднення, сповільнення росту; схильність до бронхолегеневих захворювань; наявність гіпоксичних пароксизмів, задишково-ціанотичних при-ступів (хв. Фалло); короткотривалі зупинки дихання, втрата свідомості, судоми; при порушенні коронарного крово-обігу - крик, неспокій, потім затихає, тривалий час лишається в'ялою, блідою; при порушеннях провідної с-ми - несподівані втрати свідомості, зупинка ди-хання, самостійно приходять до тями або коли їх беруть на руки; пароксизмальна тахікардія - неспокій, задишка, іноді блювота, липкий піт, несподівана зупинка приступу. При приступах задишки діти займають типові положення.
Об'єктивно: оцінка свідомості, фізичного розвитку, пропорційності розвитку; ціаноз або блідість, іктеричність шкіри; набряки на стопах і гомілках, якщо в ліжку - на крижах, попереку; "серцевий горб", пульсація артерій та вен шиї, ділянки серця; пальпація - серцевий та верхівковий поштовх, венний пульс печінки, "котяче муркотіння", перкуссія, аус-культація.
Рентген-обстеження, ЕКГ, ЕхоКГ, ФКГ.
Синдроми основних уражень серця:
1) порушення ритму;
2) міокардити: часті-ше вогнищеві: слабість, головокружін-ня, болі в серці, перебої, серцебит-тя; межі серця в нормі, тахі- і брадикардія, аритмія типу екстрасистолії, ритм галопу; ЕКГ - від норми до порушень провідності і збудливості;
3) пери-кардити: виражений неспокій, підвищена t°, посилення неспокою і крику при годуванні і переодяганні; шкіра бліда, синюшна при неспокої, набухання шийних вен; розширення меж серця, ослаблений верхівковий поштовх, ослаблення тонів, шум тертя перикарду; на ЕКГ - різке зниження вольтажа зубців, зміщення інтервалу S-T вище від ізолінії;
4) ендокардити: рев-матичний; бактеріальний;
5) набуті вади серця: недостатність мітрального кла-пана, стеноз мітрального отвору, комб-інована мітральна вада, недостатність аортального клапана, недостатність трикуспідального клапана;
6) вроджені вади:
a) перевантаження лівих відділів серця (посилення верхівкового поштовху, розширення меж вліво): аортальний сте-ноз, коарктація аорти;
b) переванта-ження правих відділів серця (пульсація епігастрія, посилення серцевого поштовху, гіпертрофія ПШ і ПП): стеноз ЛА, ДМПП, тетрада Фалло, транс-позиція магістральних судин, гіпопла-зія лівого серця;
c) с-м збільшення кровотоку ч/з легені (часті бронхіти, пневмонії, блідість шкірних покривів, акцент II тону на ЛА, рентгенологічно - підкреслення легеневого малюнка);
d) с-м зниження кровотоку ч/з ле-гені (ціаноз, задишково-ціанотичні приступи, ослаблення II тону на ЛА, рентгенологічно - збільшеня прозорості легеневих полів, западіння 2-ої дуги по лівому контуру серця, гіпертрофія ПШ);
e) с-м шлюза;
f) с-м скиду крові (артеріо-венозний, венозно-артеріальний).
Вади з артеріо-венозним скидом крові:
a) ДМШП (грубий систолічний шум зліва від грудини, не проводиться в ліву пахвову ямку, розширення меж сер-ця вправо і вліво, посилення легеневого малюн-ка);
b) відкрита артеріальна протока (систоло-діастолічний шум в ІІ-IIІ міжребер'ї з лівого краю грудини, у н/н - тільки систолічний компонент і акцент II тону на ЛА, збільшення лівих відділів серця);
c) ДМПП (систолічний шум в II міжребер'ї з лівого краю грудини і акцент II тону на ЛА, гіпертрофія ПП і ПШ).
Вади з венозно-артеріальним скидом крові:
a) тетрада Фалло (ціаноз, задишково-ціанотичні приступи, ослаблення II тону на ЛА, збіднення легеневого малюнка, серце маленьке, у вигляді чобітка; інтенсивніть шуму обернено-пропорційна важкості вади);
b) транспозиція магістральних судин (за-гальний ціаноз з народження, супутній шум ДП або стеноза ЛА, гіпертрофія ПП і ПШ, серце у вигляді яйця, лежачого на боці, зменшення розмірів судинного пучка в прямій проекції);
c) гіпоплазія ЛШ (різка задишка > 100/хв, акроціаноз, сірий відтінок шкіри; пульс сповільнений, серцевий поштовх підсилений, різко збільшені праві відділи серця; тривалість життя " 1 міс).
Вади з перепоною кровотоку:
a) сте-ноз ЛА (приступи ціанозу внаслідок скиду крові ч/з овальне вікно, грубий систолічний шум в ІІ-ІІІ міжребер'ї з лівого краю груди-ни, ослаблений або відсутній II тон на ЛА, гіпертрофія правих відділів серця);
b) стеноз аорти (блідість, ослаблення периферійної пульсації, систолічний шум в II міжребер'ї з правого краю грудини, посилений верхівковий поштовх, гіпертрофія ЛШ);
c) коарктація аор-ти (виражена задишка, багато вологих хрипів в легенях; шум в ІІ міжребер'ї з правого або лівого краю грудини, іноді тільки на спині; різке ослаблення пульсу і AT на ногах; збільшення серця - лівих або правих відділів, посилення легеневого малюнка).
12. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi ротової порожнини, семіотика уражень.
Слизова ніжна, відносно суха. Слинні залози у новонароджених у зародковому стані, починають у повній мірі функціонувати з 3-4 місячного віку.
Огляд Семіотика уражень травної системи Семіотика уражень інших систем
Ротової
порожнини Нашарування тільки білого кольору на слизовій язика, ясен (пліснявка).
Осуга біля кореня язика сіро - білого кольору (гострий гастрит), сірого (хронічний гастрит),
сіро - жовтого (хвороби печінки та жовчних шляхів), білого (гострий коліт).
Сухість язика (гострий панкреатит, перитоніт).
Атрофія сосочків язика - “лакований” (хронічний коліт, В12-авітаміноз). Виразка на вуздечці язика (кашлюк).
Плями Бельського-Філатова-Копліка на слизовій ясен (кір).
“ Малиновий “ язик (скарлатина).
Афти, виразки (стоматит).
Географічний язик (ексудативно-катаральна аномалія конституції).
Нашарування на мигдаликах (ангіна, дифтерія).
Гіперемія слизової мигдаликів, задньої стінки глотки (ГРВІ).
Плямиста енантема на слизовій твердого піднебіння (кір).
13. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi шлунка, семіотика уражень.
У новонароджених стінки тонкі оскільки недорозвинуті м’язовий та еластичний шари; слизова товща, шлункові залози незрілі. Слабкий розвиток дна і кардії шлунка при добре сформованому пілоричному відділі зумовлюють горизонтальне розміщення шлунка і сприяють виникненню зригувань у немовлят. З віком збільшується поверхня слизової шлунка, кількість залоз, з’являється спонтанна секреція шлункового соку збільшується кількість еластичних та м’язових волокон
Шлунок розташований горизонтально, кардіальний сфінктер слабо розвинутий, пілоричний - добре, що сприяє частим зригуванням
Ураження гастродуоденальної зони:
1) диспептичний синдром (зниження апетиту, нудота, блювота; поліфагія, полідип-сія; слинотеча; дизфагія, відрижка; зригування - перегодовування, аерофагія, атонічний ШКТ, підвищеня збудливості ЦНС);
2) больовий с-м;
3) інтоксикац-ійний с-м;
4) с-м мальабсорбції (с-м недостатності травлення - ензимопатія; с-м недостатності всмоктування;
5) анемічний с-м;
6) гіповітамінози;
7) астено-вегетативний с-м;
8) рентген-оз-наки;
9) порушення моторики (закрепи - атонічні, спастичні; проноси);
10) с-м "гострого живота";
11) ексикоз;
12) гіпотрофія, ожиріння.
14. Анатомо-ф i з i олог i чн i особливост i кишківника, семіотика уражень.
Тонкий кишківник відносно довший, площа більша. Висока здатність до всмоктування, підвищена проникність для токсинів мікробів
Співвідношення між довжиною кишківника і тіла у новонароджених – 8.3:1, на першому році життя – 7.6:1, у 16 років – 6.6:1, у дорослого – 5.4:1. Слизова тонка, з багатою васкуляризацією, наявність мікроворсинок збільшує площу слизової (переважання пристінкового травлення). Кишкові залози крупніші. Велика кількість лімфатичних судин. М’язовий шар пухко пов’язаний із підслизовим, що в поєднанні з підвищеною моторикою кишківника може зумовити інвагінацію. Активно всмоктуються вуглеводи, білки, вітаміни. Підвищена проникність кишечної стінки для токсинів.
Ураженння кишківника.
1) диспептичиий с-м; 2) астено-вегетативнмй с-м; 3) інтоксикаційний с-м; 4) порушення стільця (закрепи, проноси: вроджені та набуті ферментопатії), повна та часткова кишкова непрохідність (при вроджених вадах: високій, середній, низькій кишковій непрохідності, х-бі Гіршпрунга, атрезії прямої к-ки, ануса); 5) ексикоз з токсикозом і т.д.
15. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi м”язової системи, семіотика уражень.
Анатомічні: 1) співвідношення маси м'язів до маса тіла в н/н значно менше, ніж у дітей і дорослих; 2) у н/н основна маса м'язів знаходиться на тулубі, у дорослих - на кінцівках; 3) сполучнотканинний каркас формується до 8-10 р; 4) рецепторний апарат м'язів вже сформований; 5) розвиток м'язів нерівномірний (м'язи плеча, передпліччя їїм'язи з отриманих величин необхідно відняти 5);
Семіотика уражень м'язової системи у дітей.
1) больовий с-м; 2) атрофія м'язів; З) розвиток м'язів (з 6 років): слабий (зниження маси, м'язи ледь помітні при напруженні, нижня частина живота відвисає, кути лопаток відстають), середній (м'язи тулуба слабо розвинуті, кінцівок - норма, при напруженні м'язів чітко змінюється їх форма, об'єм), добрий (видно всі м'язи, чіткий рельєф); 4) сила м'язів (0 - відсутня, 1 - не чинить опір, 2 - долає власну вагу, 3 - чинить опір, 4 - несильно знижений, 5 - норма) по силі рукостискання, по можливості піднімати вантаж, по можливості проти-стояти; 5) м'язева працездатність (вимірюється ергометром); 6) м'язевий тонус (гіпотонія: травми, вроджена, недоно-шені н/н, мала хорея, пухлини мозочка, гіпофізу, гіпокаліемія, гіпотиреоз; гіпертонус: н/н, пологова травма, пра-вець; спонтанна м'язева активність: міотонія (утруднене розслаблення), міатонія (заг. гіпотонія); мастенія); 7) паралічі і парези; 8) вади розвитку (кривошия, діафрагмальні грижі, відсутність дельтовидного м'язу); 9) ушкодження (відкриті, закриті).
16. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi кісткової системи, семіотика уражень.
Особливостi розвитку кiсткової системи наявнi певнi вiковi закономiрностi появи точок окостенiння, закриття тiм'ячок i швiв, прорiзування зубiв;
у новонароджених i дiтей перших мiсяцiв життя хребет не має фiзiологiчних згинiв;
поступова змiна пропорцiй тiла iз розвитком скелету;
деяка надлишкова рухливiсть суглобiв (слабкiсть зв'язкового апарату та м'язiв) у дiтей раннього вiку;
iнтенсивнi остеобластичнi процеси (особливо на 2-3-му роках життя, коли дитина має найбiльше навантаження);
здатнiсть до iнтенсивної регенерацiї;
не вiдрiзняються вi кiсток дорослого за будовою з 12 рiчного вiку.
Особливостi кiсткової тканини у дiтей грудного віку грубоволокниста, сiтчата (ретикулярна) будова;
бiдна мiнеральними солями, багата органiчними речовинами, водою та кровоносними судинами;
незавершене окостенiння;
хрящовi епiфiзи, наявнiсть мiж епiфiзами та метафiзом росткової зони;
iнтенсивна васкуляризацiя в зонi росту;
кiстки м'якi, еластичнi, пiддатливi, легко викривляються пiд дiєю тривалих механiчних впливiв;
окiстя бiльш товсте, зрощене з кiсткою;
гаверсові канали у вигляді широких порожнин неправильної форми.
Строки появи точок окостеніння (заміни сполучної та хрящової тканин кістковою) на 1-му році життя із зап’ястних кісток - os hamatum i os capitatum;до 3-х років життя - os triquetrum;
між 4 і 6 роками - ossa lunatum i multangulum majus i minus; до 5-7 років - os naviculare;
до 10-13 років - os pisiforme;чи схематично - протягом першого року життя з’являється два ядра окостеніння, а далі щорічно ще по одному ядру окостеніння;
точки окостеніння виявляють під час рентгенологічного дослідження кісток зап’ястя.
Кiстки черепа балотують при народженнi (вiнцевий, потиличний та стрiловидний шви вiдкритi i закриваються на 3-4 мiс. життя;
в дiлянцi сполучення декiлькох кiсток наявнi тiм'ячка:
а) 2 бокових (у доношених немовлят закритi);
б) мале (чи заднє, мiж тiм'яними i потиличними кiстками) вiдкрите у 25% новонароджених; закривається не пiзнiше 2-го мiс. життя;
в) велике (чи переднє, мiж лобними i тiм'яними кiстками) у новонароджених розмiрами 2-2,5см; закривається до 1-1,5 рокiв.
Зуби закладка на 40-му днi ембрiонального життя;
дитина народжується без зубiв (наявнi зачатки як молочних так i постiйних зубiв);
властивi певнi строки прорiзування зубiв (таблиця 1):
а) молочнi - з 6-го мiс. життя i до 2-го року життя - закiнчення;
кiлькiсть їх за формулою: п-4, де п - вiк дитини у мiсяцях (для дитини віком 6-24 міс. життя);
б) замiна на постiйнi - з 5-6 го рокiв життя, закiнчується на 11-12 роках життя; кiлькiсть їх за формулою: 4п - 20, де п - вiк у роках старше 5;в) пiсля пубертатного перiоду - поява зубiв "мудростi".
Семіотика уражень кісткової системи у дітей.
1) больовий синдром (локалізація, симет-ричність ураження, характер болю, умови появи і тривалість, фактори, які сприяють полегшенню), анамнез;
2) синдром порушення рухомості;
3) деформація та дефігурація кісток та суглобів;
4) синдром патоло-гічної рухомості;
5) зміни при антро-пометрії;
6) патологія тім'ячок, росту зубів (зуби прорізуються з 6-9 міс; до 1 року 8 молочних зубів - у 6 міс 2 нижні центральні різці, у 8 міс 2 верхні центральні різці, у 10 міс 2 верхні латеральн'і різці, у 12 - 2 нижні латеральні різці; до 2 років є 20 молочних зубів: 12-15 міс перші моляри, 17-20 міс - ікла, 20-24 міс -другі моляри; молочні зуби замінюються на постійні з 6 років в тому ж порядку; в молочному прикусі розрізняють 2 періо-ди: перший (до 3-3,5 років) - зуби стоять тісно, без проміжків, стертість непом-ітна, прикус ортогнатичний; другий (3,5-6 років) - діастема, стертість зубів, прикус прямий; змінний прикус - період збереження молочних і появи постійних зубів).
Вроджені аномалії розвитку кісток:
1) черепа (різка асиметрія обличчя, мікро- і макрогнатія, готичне піднебіння, розщеплення верхньої щелепи, диспластичний ріст зубів і кісток, порушення при-кусу, розширення і сплощення перенісся, збільшення розмірів між очницями - гіпертелоризм, відсутність ділянок кісткової тканини, порушення форми голови (брахіцефалія - сплощення в пере-дньо-задньому напрямку; скафоцефалія - сплощення в латеральному напрямку; піргоцефалія - "башенний череп"); 3) аномалії розвитку кінцівок (а- чи гіпоп-лазії; синдром порушення рухомості; деформація та дефігурація кісток та суглобів), вроджені вивихи, підвивихи.
Набуті ураження: 1) черепа (перело-ми, періостит, остеомієліт, сифіліс кісток, туберкульоз, пухлини кісток, остеомаляція, остеопороз); 2) хребта (остеомієліт, сифіліс, туберкульоз, пухлини, остеомаляція, остеопороз, пат. лордоз, кіфоз, сколіоз); 3) грудної клітки (деформація); 4) плоскостопість, деформ нижніх кінцівок; 5) контрактури, анкілози, вивихи, підвивихи суглобів.
Пальпація пат. утворів, "+" с-м флюктуації в суглобах, більшення чи зменшення об'єму рухів в суглобах (7-14 років згинання в ліктьовому - 143°, колінному - 150°, куль-шовому - 146°).
Рентгенологічні ознаки; пункція суглобів (синовіальна рідина в нормі прозора, світло-жовта; клітини - 13-180/мкл; Ер, Е, П, м/о відсутні; НЕ < 10%, білок - 1-2 г/100 мл (альбумін - 70%; a1-глобуліни - 5%; a2-глобуліни - 4%; b-глобуліни - 11%; g-глобуліни - 10%); муцин - 0,8-0,9%; глюкоза - 60-95 мг/100 мл; ЛДГ < 200 і 0; гіалуронат - 300 мг/100 мл).
Процес кісткоутворення легко пору-шується (при спадкових хв., фето- та ембріопатіях, вадах ЦНС, вн/органів, ано-маліях обміну речовин, травмах) зупинка росту, остеомаляція, остеоїдна гіпер-плазія, переломи, остеопороз, дефор-мація кісток та суглобів.
17. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi нирок, семіотика уражень.
1) формуються з 9 тиж вн/утр. р-ку, нефрони формуються до 2 років; 2) маса н/н - 10-12 г, до 6 міс - збільшується в 2 раза, інтенсивний ріст в пубертатний п-д; 3) ниркова лоханка на рівні L 2; 4) мають долькову структуру; 5) слабо виражений позакорковий шар; 6) тканина ніжна, мало сполучної тканини; 7) клубочки розташовані компактно; 8) вісцеральний листок капсули клубочка товстий - утруднена фільтрація (= дорослим до 1 року); 9) діаметр клубочка збільшується з віком з 85 до 195 мкм; 10) максимальний ріст клубочка в 2-3 роки, 5-6 р, 9-10 р, 16-19 р; 11) канальнці та петля Генле короткі, просвіт в 2 рази менша, зменшена реабсорбція провізорної сечі; 12) ниркові лоханки розвинуті добре, але їх м'язева і еластична тканина слабо розвинена; 13) тісний зв'язок лімфатичної с-ми нирок з лімфатичної с-мою ШКТ; 14) лоханка розташована вн/нирково; 15) плазмотік в нирках н/н дитини як в абсолюних, так і в відносних величинах менший, ніж у дорослих; 16) кровотік = плазмотік ґ 2 - посилене кровопостачання; 17) кліренс по ендогеному креатиніну менший; 18) повільно виводять воду при її надлишку; 19) залежність осмотичного тиску сечі від діурезу з'являється в 5 міс, в 1 р виражена, як у дорослих (повне формування до 2 років); 20) реабсорбція (глюкоза - 25% норми; хлориди - з 2 року життя; кислотні радикали - в 2 раза менше ніж дорослі, натрій - більше, + депонування в тканинах); 21) секреція (по ПАГ) - в 2 рази нижча, ніж в дорослих; 22) схильність до затримки сечі; 23) діаметр сечоводів відносно великий, є багато згинів; 24) нирки пальпуються в нормі до 2 років; 25) на 3-4 добу життя - сечокислий інфаркт нирок.
<
