РОЛЬ ПЛАНУВАННЯ СІМ'Ї В ОХОРОНІ РЕПРОДУКТИВНОГО
ЗДОРОВ'Я ЖІНКИ
Планування сім'ї — важливий етап у житті жінки,
який передбачає народження лише бажаних дітей. У нашій країні висока частота
штучних абортів, що протягом багатьох років традиційно є ведучим методом
планування сім'ї. Виходячи з ускладнень, що виникають після штучних абортів
(запальні процеси органів малого тазу, безпліддя, невиношування, кровотечі,
аномалії пологової діяльності), третина причин материнської смертності,
зниження кількості абортів може суттєво вплинути на акушерську та гінекологічну
захворюваність і знизити рівень материнської смертності.
Один із шляхів зниження кількості абортів — широке
впровадження засобів контрацепції. Питаннями контрацепції повинні займатись не
лише центри планування сім'ї, які останнім часом широко відкриваються в
Україні, але й дільничні лікарі, акушерки, санітарно-просвітницьку роботу з
цього питання можуть проводити медичні сестри, тому вони повинні знати цю
проблему. Застосування контрацептивних засобів має важливе значення для охорони
здоров'я жінки репродуктивного віку ще й тому, що використання деяких з них
(презервативи, піхвові контрацепиви) дають можливість запобігти виникненню
інфекцій, що передаються статевим шляхом — гонореї, хламідіозу, мікоплазмозу,
трихомонозу, гарднерельозу, герпетичної і цитомегаловірусної інфекції, у
розвитку яких має значення інфекційний фактор. Пропагуючи контрацепцію,
медпрацівники повинні роз'яснювати, що негативного впливу на народжуваність
вони не дають, а лише попереджують абор-
Вибір методів контрацепції проводиться із
врахуванням багатьох факторів — неконтрацептивних властивостей, які можна
використати для покращення здоров'я жінки і профілактики низки захворювань,
ефективності методу, його безпеки, а також індивідуального ставлення жінки до
протизаплідного засобу. Жінку слід детально проінформувати про переваги того чи
іншого контрацептиву, про показання та протипоказання до застосування тих чи
інших контрацептивів. Знання жінки і можливість власного вибору підвищують
ефективність методу. Ефективність будь-якого контрацептиву виражається індексом
Перля, який визначається кількістю вагітностей у 100 жінок, що використовували
даний метод протягом року.
Серед контрацептивів розрізняють гормональні,
внутріш-ньоматкові, бар'єрні, хірургічні і посткоітальні.
Гормональна контрацепція. З метою гормональної
контрацепції використовують:
— контрацептиви комбіновані (естроген-гестагенні)
оральні контрацептиви;
— гестагенні оральні контрацептиви (міні-пілі);
— пролонговані ін'єкційні контрацептиви;
— імплатаційні контрацептиви.
За даними ВООЗ оральною гормональною контрацепцією
користуються від 100 до 120 млн. жінок світу щорічно.
Комбіновані оральні контрацептиви (КОК) —
високоефективні засоби. В даний час синтезовано біля 500 різновидностей КОК,
які відрізняються фазністю, дозуванням і типом гестаге-ну.
У монофазних препаратах (марвелон, мікрогінон,
мінізіс-тон, сілест, фемоден) всі таблетки мають однаковий склад.
Комбіновані двофазні контрацептиви мають постійну
дозу естрогенів і різну дозу гестагенного компоненту в різні фази циклу.
Трифазні препарати містять таблетки трьох різних
складів, що відрізняються дозуванням естрогенного та гестагенного компонентів.
Механізм дії всіх препаратів не залежить від
фазності препарату. Основна дія їх полягає у гальмуванні овуляції. Крім того,
вони змінюють характер цервікального слизу та стан ен-дометрію. Перевагами
методу є: висока ефективність, простота застосування, зворотність, наявність
сприятливої контрацептивної дії на репродуктивну функцію і організм жінки в
цілому. Регулярний і тривалий (не менше 2 років) прийом КОК значно знижує
частоту злоякісних захворювань матки та придатків, виникнення мастопатій та
постменопаузального осте-опорозу.
Протипоказаннями до вживання КОКє: вагітність;
судинні порушення в даний час або в анамнезі — гіпертензія, тромбофлебіти, ІХС;
куріння у віці понад 35 років; захворювання печінки з порушенням функції;
гормонозалежні пухлини; наявність кровотеч невизначеної етіології; виражене
ожиріння.
Схеми вживання. Монофазні таблетки зазвичай
вживаються з 1 дня менструального циклу з 7-денною перервою. При використанні
фазних таблеток їх прийом повинен співпадати із фазою. Монофазними препаратами,
якщо їх приймати без перерви, можна відстрочити менструацію на 3 тижні.
Аналогічну ситуацію можна викликати трифазними препаратами, якщо вживати із
наступної упаковки (після завершення прийому попередньої) таблетки третьої
фази. В цьому випадку кровотеча буде відстрочена на 7-8 днів, якщо необхідно ще
продовжити відстрочку менструації на більший термін, то після прийому
трифазного препарата можна одразу перейти на прийом монофазних препаратів і
відстрочка кровотечі продовжиться на 21 день.
При порушенні правил прийому таблеток знижується
гарантія дії контрацептиву. Слід пам'ятати, що коли пропустити прийом таблетки
менше ніж на 12 годин, треба одразу ж прийняти пропущену таблетку. Якщо пройшло
більше 12 годин — слід прийняти таблетку і вдаватись до додаткових методів
контрацепції протягом 7 днів, при цьому, якщо до закінчення упаковки залишилось
не більше 7 днів, не слід робити 7-денну перерву, а одразу ж переходити до
наступної упаковки. Якщо
пропущено 2 таблетки і більше, треба припинити
прийом препарату на 7 днів і розпочати нову упаковку. Оглядати жінку, що
приймає КОК, слід через 3 місяці, потім — через півроку, а надалі — раз на рік.
Гестагенні оральні контрацептиви. До складу цих
таблеток не входять естрогени, а лише прогестини в кількості 1 мг або менше у
вигляді похідних нортестостерону — норетісте-рон, лінестерол,
етінодіол-діацетат, левоноргестрел.
Ефективність гестагенних оральних контрацептивів
вища у жінок старшого віку. Як і у комбінованих контрацептивів, надзвичайно
важливе значення має дотримання режиму прийому препаратів.
Ці препарати дають позитивний ефект при болючих і
надмірних менструаціях, масталгії, передменструальному синдромі.
Однією із важливих обставин є те, що гестагенні
контрацептиви можна вживати при лактації.
Механізм дії:
1. Ановуляція за рахунок пригнічення
лютеїнізуючого гормону.
2. Зміна цервікального слизу, що перешкоджає
проникненню сперматозоїдів у матку.
3. Зміни в ендометрії, що не дають оптимальних
умов для імплантації.
4. Зміна скоротливої діяльності маткових труб, що
перешкоджає процесові запліднення.
5. Вплив на сперматозоїди і їх життєдіяльність.
Показання. Непереносимість естрогенів або
наявність побічних ефектів: у жінок понад 35 років, які курять; період
лактації; хворим з гіпертензією, цукровим діабетом.
Протипоказання: вагітність; важкі захворювання
серцево-судинної системи у даний час або в анамнезі; порушення менструального
циклу нез'ясованої етіології; стан після міхурово-го занеску.
Правила прийому. Таблетки приймаються з 1 дня
менструального циклу, строго в один і той самий час у безперервному режимі.
'ЗС.Й
При запізненні з прийомом таблетки більше, ніж на
3 години, пропуску прийому чергової таблетки, наявності блювання або діареї,
при прийомі таблетки необхідні додаткові заходи запобігання.
Таким чином, гестагенні контрацептиви мають
обмежене застосування, проте у деяких випадках можуть бути препаратами вибору.
Пролонговані контрацептиви для ін'єкцій.
У цій групі препаратів найбільш поширеним є
Депо-прове-ра.
Механізм дії: запобігає овуляції за рахунок
пригнічення секреції гонадотропних гормонів; викликає зміни у цервікально-му
слизі; викликає зміни в ендометрії, що перешкоджають імплантації яйцеклітини.
Переваги пролонгованих контрацептивів: висока
ефективність; відсутність естрогензалежних побічних ефектів; швидкий і тривалий
контрацептивний ефект; можливість вживання під час лактації.
Під час вживання цього препарату спостерігаються
позитивні неконтрацептивні впливи — зменшення втрати крові під час менструації,
зменшення болючості менструації, а також профілактика раку ендометрію і
яєчників. Одночасно слід пам'ятати і про недоліки препарату — неможливість
швидко припинити дію, затримка відновлення фертильності до 6-12 місяців, часті
порушення менструального циклу.
Протипоказаннями є: вагітність; порушення
менструального циклу нез'ясованої етіології; непереносимість.
Відносними протипоказаннями є захворювання печінки
з порушенням її функції, тромбоемболічні стани, цукровий діабет.
Правила вживання. Депо-провера вводиться кожні 3
місяці. Першу ін'єкцію роблять у перші 5 днів менструального циклу або раніше 6
тижня після пологів.
При появі кров'янистих виділень 1-2 цикли можна
додатково використовувати КОК. При продовженні кровотеч слід обстежити
пацієнтку на наявність органічної патології.
Останнім часом використовують гестагенний
імплантацій-ний препарат «Норпласт», діючою речовиною якого є лєво-норгестрел.
Цей препарат у вигляді капсул імплантують під шкіру. Це забезпечує
контрацептивний ефект протягом 5 років.
Переваги цього методу: безперервність і тривалість
контрацепції; швидке відновлення фертильності після видалення капсул; позитивна
неконтрацептивна дія на організм, характерна для гестагенів.
Протипоказання: вагітність; рак молочної залози;
кровотечі нез'ясованої етіології.
Внутрішньоматкова контрацепція (ВМК)
Механізм дії ВМК: зменшує активність і
життєздатність сперматозоїдів; посилює сперміцидний ефект ендометрію;
зменшує термін життєздатності яйцеклітини;
призводить до антиперистальтики маткових труб. ВМК Гайне-Т 380 Слімна-лайн має
високу контрацептивну надійність. Індекс Перля складає 0,31 на 100.
У випадку, якщо запліднення відбулось, настанню
вагітності перешкоджають: зміна перистальтики труб і скоротливої активності
матки; зміна метаболічних процесів у ендометрії; порушення секреторних
перетворень у ендометрії.
Гормоновмісні ВМК, крім того, викликають
гормонообу-мовлені контрацептивні ефекти (Мірена).
Протипоказання до ВМК. Абсолютні: вагітність;
онкологічна патологія матки чи шийки матки; маткові кровотечі нез'-ясованого
генезу; інфекції статевого тракту.
Відносні: позаматкова вагітність в анамнезі;
наявність кількох сексуальних партнерів.
За наявності фіброміоми матки гормоновмісні ВМК
можуть бути методом вибору.
Бар'єрні методи контрацепції. До них відносяться:
чоловічі презервативи; вагінальні діафрагми і цервікальні ковпачки;
сперміциди.
Механізм дії бар'єрних контрацептивів: створюють
механічні перепони на шляху попадання сперми у вапну (презерватив) та шийку
матки (ковпачок); інактивують сперму.
Останніми роками з'явились нові види бар'єрних
контрацептивів, які містять гормони.
Сперміциди існують у різних формах — креми, желе,
піно-утворюючі таблетки, губки, плівка-жінофільм.
Позитивним у вживанні бар'єрних методів є те, що
вони до деякої міри запобігають розповсюдженню статевих інфекцій. Презервативи,
виготовлені із латексу, мають високу ефективність щодо запобігання інфікування
ВІЛ і вірусу гепатиту В.
Термальний метод контрацепції
В основі його лежить утримання від статевих актів
за 3 дні до і 3-4 дні після передбачуваної овуляції. Для визначення овуляції
користуються тестом базальної температури.
Хірургічна контрацепція
У багатьох країнах світу в наш час це
найпоширеніший метод контрацепції. При цьому виді ефективність контрацепції
сягає 100%.
Жіночу стерилізацію проводять шляхом оклюзії
маткових труб при лапароскопії, а чоловічу — шляхом перев'язування
сім'явивідного протоку.
Недоліком цього методу є його необоротність.
Посткоітальна контрацепція
Використовується тоді, коли статевий акт був
незахищений іншими методами контрацепції.
Використовують КОК — 2-4 табл. не пізніше 72 годин
після статевого акту, двічі через 12 годин (із розрахунку 10-12 мг
етинілестрадіолу на прийом).
Даназол — вживається в перші 72 години по 600 мг двічі
через 12 годин.
