Вітамін К
вітамінов групи К належать два типи хінонів (похідні 1,4-нафтохінону) у бічних ланцюгах яких перебувають изопреноїдні ланцюги.
Вітаміни К1 - ряду - филохінони;
Вітаміни К2 - ряди - метахінони.
Вітамін K1(філохінон) уперше був ізольований з люцерни. Це похідний 2-метил-1,4-нафтохінону, що містить в 3-м положенні радикал, що має 20 атомів вуглецю:
ВітамінК1 Менахінон
Вітамін К2 відкритий у рослинах і в організмі тварин і містить у бічному ланцюзі від 6 до 9 ізопренових одиниць.
Синтетичний аналог Вітамін. К - вітамін К3 (менадоїн), позбавлений бічного ланцюга.
При авітамінозі Вітамін К з'являються підшкірні й внутрішньом'язові крововиливи (геморагії), знижується швидкість згортання крові.
Цей вітамін необхідний для синтезу в печінці чотирьох проферментів системи зсідання крові.
В медичній практиці застосовується препарат вікасол, який проявляє активність вітаміну К1 і, на відміну від нього, є водорозчинним. Він був синтезований у 1943 p. під керівництвом академіка О. В. Паладіна і успішно застосований у військових госпіталях як засіб боротьби з кровотечами.
Авітаміноз Вітаміну К зустрічається рідко, тому що змішана їжа багата Вітамін К (у зелених рослинах) і крім того, цей вітамін синтезується кишковою мікрофлорою!
Біологічна роль:
1. бере участь в окисному фосфорилюванні (у вигляді коензиму, кофактору ферменту);
2. бере участь у біосинтезі факторів згортання крові;
3. бере участь у синтезі протромбіну в печінці через ферментативну систему. Протромбін, будучи протеолітичним ферментом, розщеплює специфічні пептидні зв'язку розчинного білка крові фібриногену з утворенням нерозчинного фиброїну.
Вітамін К є антигеморагічним фактором, певним чином зв'язаним зі згортанням крові: ОН істотно подовжує його період. Тому при авітамінозі К виникають мимовільні паренхіматозні й капілярні кровотечі (носові кровотечі, внутрішні крововиливи). Крім того, будь-які ураження судин (включаючи хірургічні операції) при авітамінозі К можуть привести до рясних кровотеч. У людини авітаміноз К зустрічається рідше, ніж авитамінози. Пояснюється це двома обставинами: по-перше, змішана їжа багата вітаміном К (вітаміни групи К синтезуються в зелених рослинах і деяких мікроорганізмах); по-друге, синтезованого кишковою мікрофлорою кількості вітаміну К цілком достатньо для запобігання авітамінозу. Авітаміноз звичайно розвивається при порушенні процесу усмоктування жирів у кишківнику. У дітей грудного віку часто виникають рясні підшкірні кровотечі й крововиливи; вони спостерігаються й при так званому геморагічному діатезі, що є наслідком недостатності згортання крові в матері.
Біологічна роль. Вітамін К бере участь у синтезі протромбіну в печінці, найімовірніше , через ферментну систему. Отримано докази, що вітамін К необхідний як стимулятор біосинтезу в печінці мінімум 4 білків-ферментів, що беруть участь у складному процесі згортання крові: факторів ІІ, VІІ, ІX, X. Зокрема , є дані, що в молекулі зазначених факторів обов'язково присутні залишки карбоксиглутамінової кислоти; у молекулі активного протромбіну таких залишків виявилося 10.
Продукти богаті на вітамін. К:
Рослини (зелені листи каштану, кропиви, люцерни), капуста, гарбуз, ягода горобини. У тваринних продуктах тільки в печінці свині.
Сутова потреба 1 мг + синтез кишкової мікрофлори
66.Вітаміни групи Е (токоферол, антистерильний. Вітамін розмноження)
Вітаміни групи Е є похідними токолу й токотриєнолу. Різні токофероли відрізняються друг від друга числом і розташуванням метильних груп у бензольному кільці
З рослинними продуктамі людин одержує достатню кількість Вітамін.Е.
Недостатність вітаміну Е зустрічається тільки в тропічних країнах, де основне джерело їжі вуглеводи, а жири вживаються в недостатній кількості.
Зміни в організмі людини при авітамінозі Е вивчені недостатньо, оскільки з рослинними маслами людина одержує достатню кількість вітаміну Е. Недостатність його відзначена в деяких тропічних країнах, де основним джерелом їжі є вуглеводи, тоді як жири вживаються в незначних кількостях. Препарати вітаміну Е знайшли застосування в медичній практиці. Вони іноді запобігають мимовільним (або звичним) абортам у жінок. В експериментальних тварин, зокрема пацюків, недостатність вітаміну Е викликає порушення ембріогенезу й дегенеративним змінам репродуктивних органів, що приводить до стерильності. У самок більшою мірою уражується плацента, ніж яєчники; процес запліднення яйця не порушений, але дуже незабаром плід розсмоктується. У самців відбувається атрофія статевих залоз, що приводить до повної або часткової стерильності. До специфічних проявів недостатності вітаміну Е належать також м'язова дистрофія, жирова інфільтрація печінки, дегенерація спинного мозку. Наслідком дегенеративних і дистрофічних змін м'язів є різке обмеження рухливості тварин; у м'язах різко знижується кількість міозину, глікогену, калію, магнію, фосфору й креатину й, навпаки, підвищується зміст ліпідів і хлориду натрію.
При недостачі вітаміну. Е спостерігаються:
- мимовільні аборти;
- порушення ембріогенезу й дегенеративні зміни репродуктивних органів, що приводить до стерилізації;
- м'язова дистрофія;
- дегенерація спинного мозку й т.д.
Існуть прямий зв'язок між вітаміном Е та тканьовим диханням і зворотним зв'язком між цим вітаміном і ступенем окислювання ліпідів.
Відомо, що токофероли виконуть в організмі дві головні метаболічні функції. По-перше, вони є найбільш активними й, можливо, головними природними жиророзчинними антиоксидантами: руйнуть найбільш реактивні форми кисню й відповідно охороняють від окислювання поліненасичені жирні кислоти. По-друге, токофероли грають специфічну, поки ще не повністю розкриту роль в обміні селену. Селен, як відомо, є інтегральною частиною глутатіонпероксидази - ферменту, що забезпечує захист мембран від руйнучої дії пероксидних радикалів. Біологічна роль вітаміну Е зводиться, таким чином, до запобігання аутоокисления ліпідів біомембран і можливому зниженню потреби в глутатіонпероксидазі, необхідної для руйнування перекисів, шо утворяться в клітині. Участь токоферолів у механізмі транспорту електронів і протонів, як і в регуляції процесу транскрипції генів, і їхня роль у метаболізмі убихінонів поки недостатні з'ясовані.
Біологічна роль:
1. є активними природними жиророзчинними антиоксидантами: руйнуть найбільш реактивні форми О2 і відповідно охороняють від окислювання поліненасичені жирні кислоти;
2. беруть участь в обміні селен, що забезпечує захист мембран від руйнучої дії пероксидазних радикалів.
Джерела вітаміну Е: рослинні масла (соняшникове, кукурудзяне,соєве й т.д.),салат, капуста, насіння злакових, м'ясо, вершкове масло,яєчний жовток і т.д.
Вітамін. Е відкладається в організмі в м'язах, жировій тканині, підшлунковій залозі, тому розвиток авітамінозу й гіповітамінозу Е майже не зустрічається, навіть якщо цей вітамін не надходить із їжею протягом декількох місяців.
Добова потреба 5 мг.
