164.Мозкові оболонки: тверда мозкова оболонка, павутинна мозкова оболонка, м'яка мозкова оболонка
Головний мозок захищений кістками черепа, а спинний - хребцями й міжхребцевими дисками; вони оточені трьома мозковими оболонками ( в напрямку ззовні усередину):
твердої;
павутинної;
м'якої;
які фіксують ці органи в черепі й хребетному каналі й виконують захисну, амортизуючу функції, забезпечують вироблення й усмоктування спинномозкової рідини.
Тверда мозкова оболонка (dura mater) утворена щільною волокнистою сполучною тканиною з високим змістом еластичгих волокон. У хребетному каналі між нею й тілами хребців є епідуральний простір, заповнений пухкою волокнистою сполучною тканиною, багатою жировими клітинами, яка містить багато кровоносних судин. Тверда оболонка головного мозку щільно зрощена з окістям кісток черепа, епідуральний простір відсутній. Зі сторони павутинної оболонки, вона покрита шаром плоских гліальних клітин (менінготелієм). Тверда оболонка головного мозку утворює ряд відростків, які проникають між частинами мозку, відокремлюючи їх один від іншого. Між її складками є вистелені ендотелієм простори, заповнені венозною кров'ю - синуси (пазухи) твердої мозкової оболонки.
Павутинна мозкова оболонка (arachnoіdea) нещільно прилягає до твердої мозкової оболонки, від якої відокремлюється вузький субдуральний простір, що містить невелику кількість тканьвої рідини відмінної від спинномозкової рідини. Павутинна оболонка утворена сполучною тканиною з високим вмістом фібробластів; між нею й м'якою мозковою оболонкою розташовується заповнене спинномозковою рідиною широкий субарахноїдальний простір, що перетинають численні тонкі розгалуджені сполучнотканинні тяжі (трабекули), що відходять від павутинної оболонки й вплітаються в м'яку мозкову оболонку. У цьому просторі проходять великі кровоносні судини, гілки яких харчують мозок. На поверхнях, звернених у субдуральний й субарахноидальний простір, павутинна оболонка вистелена шаром плоских гліальних клітин, що покривають та трабекули.
Ворсинки павутинної оболонки - (найбільш великі з них - пахіонові грануляції - візуалізуються макроскопічно) служать ділянками, через які речовини із спинномозкової рідини повертаються в кров. Вони представляють собою безсудинні вирости павутинної оболонки головного мозку грибоподібної форми, що містять мережу щільоподібних просторів і випинаються в просвіт синусів твердої мозкової оболонки. У них спинномозкова рідина відокремлюється від крові шаром гліальних клітик і ендотелієм синусу. Кількість і розміри цих ворсинок збільшуються з віком.
М'яка мозкова оболонка (pіa mater), утворена тонким шаром сполучної тканини з високим змістом дрібних судин і нервових волокон, безпосередньо покриває поверхню мозку, повторюючи його рельєф і проникаючи в борозни. На обох поверхнях (зверненої в субарахноидальний простір і тої, яка прилягає до тканин мозку) вона покрита менінготелієм. М'яка мозкова оболонка оточує судини, що проникають у мозок, утворюючи навколо них периваскулярну паїльну мембрану, що надалі (у міру зменшення калібру судини) переходить в периваскулярну прикордонну гліальну мембрану, утворену астроцитами. Від тканин центральної нервової системи м'яка мозкова оболонка відділяється зовнішньої прикордонною гліальною мембраною й базальною мембраною, утвореною астроцитами.
В області даху ІІІ й ІVшлуночків , і деяких ділянок стінки бічних шлуночків головного мозку м'яка мозкова оболонка разом з епендимою бере участь в утворенні судинних сплетень, що продукують спинномозкову рідину.
При черепно-мозкових травмах у результаті ушкодження судин кров може накопичуватися під окістям (епідуральна гематома), у субдуральном просторі (субдуральная гематома). Розрив стінки судин, що проходять по поверхні мозку, викликає кровотечу в субарахноїдальний простір з появою крові в спинномозкову рідину. Оболонки мозку нерідко уражуються інфекційними процесами (менінгітами), які можуть ускладнюватися утворенням спайок у субарахноїдальному просторі з порушенням відтоку спинномозкової рідини й розвитком гідроцефалії. Менинготелій часто стає джерелом розвитку доброякісних пухлин центральної нервової системи.
165.Будова й функції шлуночків мозку. Гемато-лікворний бар'єр. Спинномозкова рідина. Функції спинномозкової рідини
Шлуночки головного мозку - система анастомозуючих порожнин, що з’єднуються із центральним каналом спинного мозку й субарахноїдальним простором, що містить спинномозкову рідину й вистелених одношаровим шаром клітин эпендими глії низкопризматичної або кубічної форми з мікроворсинками й війками на апікальній поверхні. В окремих ділянках епендимоцити мають специфічні структурно-функціональні особливості й беруть участь у виробленні спинномозкової рідини й хімічної сигналізації.
Судинні сплетення шлуночків головного мозку - структури в області даху ІІІ й ІVшлуночків , а також частини стінок бічних шлуночків , які забезпечують вироблення 70-90 % спинномозкової рідини (10-30 % виробляються тканинами центральної нервової системи й виділяються епендимою поза областю судинних сплетень). Вони утворені розгалуженими випинаннями м'якої мозкової оболонки, які вдадуються в просвіт шлуночків і покриті особливими кубічними хороїдними епендимоцитами.
Хороїдні епендимоцити містять велику кількість мітохондрій, помірковано розвитий синтетичний апарат, численні пухирці й лізосоми. Їх опукла апікальна поверхня покрита численними мікроворсинками, латеральні формують інтердигітації й зв'язані комплексами з'єднання, а базальна поверхня утворюєть вирости, що переплітаються (базальний лабіринт). По поверхні епендими судинних сплетень переміщаються сплощені відростчасті клітини Кольмера з добре розвиненим лізосомальним апаратом, які, мабуть, є макрофагами. Шар епендимоцитів розташовується на базальній мембрані, що відокремлює його від підлягаючої пухкої волокнистої сполучної тканини м'якої мозкової оболонки, у якій перебувають численні фенестрированные капіляри й зустрічаються окріглі кальцифіковані тільця (конкреції). Виборча ультрафільтрація компонентів плазми крові з утворенням спинномозкової рідини виходить із капілярів у просвіт шлуночків через гемато-лікворний бар'єр. Установлено, що клітки епендими здатні також секретувати деякі білки в спинномозковій рідині й частково поглинати речовини із спинномозкової рідини (очищуючи її від продуктів метаболізму мозку, ліків, зокрема , антибіотиків).
Гемато-лікворний бар'єр містить у собі:
цитоплазму фенестрованих ендотеліальних клітин капілярів;
базальну мембрану ендотелія капілярів;
перикапиллярний простір – широкий простір, який включає в свою структуру пухку волокнисту сполучну тканину м'якої мозкової оболонки з більшою кількістю макрофагів;
базальну мембрану епендими;
шар хороїдних епендимних клітин.
Спинномозкова рідина циркулює в субарахноидальному просторі шлуночків головного мозку й центральному каналі спинного мозку. Її загальний об’єм у дорослого становить 140-150 мл. Вона виробляється в кількості 500 мл за добу, повністю оновлюючись кожні 4-7 год і за складом відрізняється від сироватки крові - у ній різко знижений вміст білка й підвищені концентрації натрію, калію й хлору. Спинномозкова рідина містить окремі лімфоцити (не більше 5 клітин на 1 мл). Всмоктування компонентів спинномозкової рідини в кров відбувається в області ворсинок павутинного сплетення, що вдаються в розширення субдурального простору по середній лінії головного мозку; у незначній частині воно здійснюється епендимою судинних сплетень. Порушення нормального відтоку й всмоктування спинномозкової рідини приводить до розвитку гідроцефалії (характеризується розширенням шлуночків і сдавлением мозку, а у внутрішньоутробному періоді й раннім дитинстві - до закриття швів черепа також збільшенням розмірів голови).
Функції спинномозкової рідини:
захисна (амортизація ударів і струсів мозку);
утворення гідростатичної оболонки навколо мозку і його нервових корінців і судин, які вільно лежать в навколишній їх спинномозковій рідині (у силу невеликого розходження щільності спинномозкової рідини й тканин мозку), завдяки цьому зменшується натяг корінців і судин;
створення оптимального рідкого середовища, що оточує органи центральної нервової системи, зокрема , підтримку сталості іонного складу, що забезпечує нормальну активність нейронів і глії;
видалення метаболітів, виділюваних тканинами мозку;
інтегративна - завдяки переносу гормонів і інших біологічно активних речовин.
Таницити - спеціалізовані клітини епендими в латеральних ділянках стінки ІІІ шлуночка, інфундибулярної кишені й серединного піднесення, які забезпечують зв'язок між спинномозковою рідиною в просвіті шлуночків між мозком й кров'ю. Вони мають кубічну або призматичну форму, їхня апікальна поверхня покрита мікроворсинками й окремими війками , а від базальної відходить довгий відросток, що закінчується пластинчастим розширенням на кровоносному капілярі. Таницити поглинають зі спинномозкової рідини й транспортують поживні речовини по своєму відростку в просвіт судин.