ЛАКТАЦІЯ.
ДОГЛЯД ЗА МОЛОЧНИМИ ЗАЛОЗАМИ
Основна мета догляду за молочними залозами -
запобігти розвитку маститу та забезпечити достатню лактацію. У післяпологовому
періоді розпочинається лактогенез (секреція молока) та лактопоез (підтримання
виділення молока на рівні, достатньому для забезпечення повноцінного
вигодовування немовляти). Активний лактогенез починається на 2-3 добу. Ініціює
цей процес пролактин, що виділяється гіпофізом, надалі лактація забезпечується
виробленням та закріпленням умовнорефлекторних механізмів, що виникають у
процесі годування дитини.
Виділення молока відбувається у дві фази. Перша
пов'язана з подразненням рецепторів молочної залози під час акту
смоктання. Внаслідок зворотного сигналу від ЦНС
сфінктери соска розслаблюються, що сприяє виведенню молока. Під час подразнення
соска гіпофіз виділяє окситоцин, який впливає на виділення молока з альвеол та
дрібних протоків - це друга фаза.
Отож, для повноцінної лактації необхідні такі
чинники:
- раннє прикладання дитини до грудей (у перші
30-60 хвилин після народження);
- часте годування дитини (при спільному
перебуванні матері та новонародженого заохочувати годування на вимогу
немовляти);
- правильна техніка прикладання дитини до грудей;
- спорожнення молочної залози після годування
шляхом зціджування;
- раціональне харчування матері.
Останнім часом більшість пологових будинків
відмовляється від усталених норм утримання післяпологових відділень, при яких
мати і немовля перебувають окремо, і тільки протягом часу годування дитину
приносять до матері. У сучасних пологових будинках створюють палати або
відділення для спільного перебування матері та новонародженої дитини.
Спільне перебування породіллі і новонародженої
дитини в палаті пологового будинку знижує частоту захворювань, дає можливість
забезпечити раннє прикладання дитини до грудей матері, сприяє становленню
лактації, дозволяє матері активно брати участь в догляді за новонародженою
дитиною. Обмежується контакт новонародженого з медичним персоналом, знижується
можливість інфікування госпітальними штамами мікроорганізмів. Створюються
сприятливі умови для заселення організму новонародженого мікрофлорою матері.
Палата обладнується медичними вагами для
зважування новонародженої дитини, сповивальним столом, тумбочкою для зберігання
білизни та медикаментів для догляду за немовлям.
Протипоказання для спільного перебування матері і
дитини з боку матері: тяжкі форми пізніх гестозів; екстрагенітальні
захворювання у стадії декомпенсації: опеоативні втпучяння-
гострі інфекційні захворювання; розриви промежини
3-го ступеня; з боку новонародженого: недоношеність;
внутрішньоутробна гіпотрофія плоду 3 ст.; асфіксія
при народженні середнього та важкого ступенів; родова травма;
важкі вроджені вади; гемолітична хвороба; синдром
дихальних розладів.
Перший туалет новонародженого здійснює медична
сестра відділення новонароджених в присутності матері. Вона навчає матір особливостям
догляду за новонародженим, знайомить з предметами догляду.
Щоденно дитину оглядає неонатолог та медична
сестра. Перед обходом вони двічі миють руки з милом теплою проточною водою,
одягають халати, які виділяються для кожної палати і міняються щоденно
Догляд за молочними залозами
1. Один раз на добу, краще перед першим
годуванням, треба прийняти теплий душ або вимити груди теплою водою з милом,
одягти чисту білизну.
2. Перед кожним годуванням треба мити руки щіткою
з милом.
3. Перед годуванням обробляти сосок дезинфікуючими
розчинами не обов'язково.
4. Перші три дні, залежно від стану жінки, вона
може годувати дитину лежачи в ліжку, потім краще годувати сидячи.
5. Потрібно слідкувати, щоб немовля захоплювало не
тільки сосок, а й навколососкову ділянку, особливо її нижню частину.
6. Мати повинна стежити, щоб молочна залоза не
закривала носик дитини.
7. Годувати дитину треба з обох грудей досита.
8. Після кожного годування слід зцідити молочну
залозу, не травмуючи її.
9. Щоразу після годування та зціджування обмити
сосок та навколососкову ділянку кип'яченою водою і висушити.
10. При грудному вигодовуванні дитина отримує
достатню кількість води, тому пиття не потребує.
11. Якщо при достатній лактації у матері дитина
через деякий час після годування збуджена, плаче, таких дітей можна поїти
кип'яченою водою або 5% розчином глюкози - на добу біля 100 мл - із стерильної
ложечки.
Вперше прикладаючи дитину до грудей, медична
сестра повинна звірити прізвище, ім'я та по батькові матері із прізвищем на
браслетиках дитини, номери ліжка дитини та породіллі. Під час годування
медсестра вчить жінку правильно прикладати дитину до грудей, слідкує, щоб перші
годування не тривали більше 3-5 хвилин, щоб не травмувати ніжну шкіру соска і
попередити появу тріщин. Якщо немовля не випускає сосок з ротика, слід
затиснути носик дитини і обережно вийняти сосок. Мати повинна пам'ятати, що
основну кількість спожитого молока малюк висмоктує протягом перших 15 хвилин,
тому довше годувати дитину недоцільно, це призводить до травматизації сосків.
Тріщини
сосків
Тріщини сосків утворюються на 2-4-й день
післяпологового періоду, частіше ушкоджуються соски обох молочних залоз.
Виникненню їх сприяють неправильна техніка годування, значна сила ссання
дитини, лактостаз, вади розвитку сосків (плоскі, втягнуті). Тріщини сосків є
вхідними воротами для проникнення мікроорганізмів у молочну залозу.
Клінічна картина характеризується болем при
годуванні, наявністю тріщин, які можна визначити візуально, гіперемією і
періодичним виділенням крові з поверхні тріщини. Класифікація тріщин сосків
грунтується на візуальній оцінці
ушкодження сосків: І ступінь - мацерація епітелію
соска; II -утворення кірочок; III ступінь - поява ерозії.
Лікування. Змащування сосків олією шипшини,
обліпихи, соком каланхое, алое, нагідок (календули), спиртовим розчином
бриліантового зеленого, стерильним молочнокислим продуктом «Наріне». Із
фізіотерапевтичних методів найчастіше застосовують магнітолазерну терапію,
тобто вплив на уражену ділянку випромінювання гелій-неонового лазера. При цьому
щільність потужності на опромінюваній ділянці становить 19-20 мВт/см2
напруженість постійного магнітного поля - 30-35 мТ. Лікування при тріщинах І
ступеня проводять протягом 1 хв. щоденно впродовж 2-3 днів, II - по 1,5 хв. 3-4
дні; III ступеня - по 2 хв. 4-6 днів.
Профілактика. Під час вагітності жінці необхідно
готувати молочні залози та соски до годування дитини. У подальшому вона має
дотримуватися правил годування, перед кожним годуванням мити молочні залози
теплою кип'яченою водою, а після нього - змащувати олією шипшини, олійними
розчинами вітамінів (ретинолу, токоферолу).
При виникненні лактостазу перед годуванням чи
зціджуванням молока призначають спазмолітичні засоби (но-шпу) та окситоцин по
0,2-0,5 мл під шкіру двічі на добу. Обмежують вживання рідини, можна прикладати
холод до ущільненої ділянки.
