АКУШЕРСЬКІ ЩИПЦІ
Акушерські щипці - це інструмент, який
застосовують для витягання плоду із статевих шляхів за голівку.
В кінці XIX ст. професор Казанського університету
М.М.Феноменов писав: "Важко припустити, щоб у людини, котра бачить
пологовий акт, бачить, як у період прорізування роділля страждає і втрачає
сили, щоб у цієї людини не виникла думка: о, якби я міг подовжити свої руки,
якби я міг захопити голівку плоду, вивести її з родових шляхів і припинити муки
роділлі! - якби така думка сяйнула в голові акушера, щипці давно були б
винайдені".
Така думка сяйнула в голові шотландського акушера
Чемберлена ще на початку XVII ст., проте сім'я Чемберленів зберігала свій
винахід у таємниці і користувалася ним лише для особистого збагачення. Кілька
разів Чемберлени намагалися продати свій секрет за величезні гроші - у 1670
році французькому акушеру Морісо, у 1693 - в Амстердамі анатому Рюйшу. Рюйш
таки купив цей секрет, але не для допомоги хворим, а для наживи "у
найобурливішій за своїм безчестям
формі" (проф.Феноменов). Отож, пріоритет
винайдення акушерських щипців належить Йоганну Пальфіну з Фландрії, який
сконструював власну модель щипців -"залізні руки Пальфіна" і зробив
про це повідомлення у Паризькій Академії наук.
Над удосконаленням конструкції інструменту
працювали акушери усього світу,
зокрема, модель щипців,
запропонована українським акушером, професором Харківського університету Іваном
Лазаревичем, здобула у Лондоні в кінці XIX ст. золоту медаль (див. рис. 100).
За сучасних умов найчастіше користуються щипцями Сімпсона у модифікації
феноменова (див. рис. 101).
Щипці складаються з двох гілок - правої і лівої.
Кожна гілка складається з ложки,
замка і рукоятки. В замковій частині щипців є
виступи - гачки Буша, які є опорою для рук акушера при тракціях. Ложки мають
дві кривизни - головну, що повторює обриси голівки плоду, і тазову, що
відповідає вигину провідної осі тазу.
Щипці застосовують у випадках, коли потрібно
терміново завершити пологи. Виділяють дві групи показань - з боку матері і з
боку плоду.
Показання, пов'язані із станом плоду: гіпоксія
внаслідок передчасного відшарування плаценти, короткої пуповинни, обвиття
пуповини тощо.
Показання, пов'язані із станом матері: вторинна
слабкість пологової діяльності; необхідність виключення потуг при важких формах
пізнього гестозу, важкій гіпертензії, захворюваннях серцево-судинної системи у
стадії декомпенсації; захворювання легень з розладами дихання;
міопія високого ступеня; кровотеча у другому
періоді пологів, обумовлена передчасним відшаруванням плаценти.
Умови: 1) живий плід (при мертвому плоді
використовують плодоруйнівні операції); 2) повне розкриття маткового вічка;
3) відсутність плодового міхура; 4) голівка
повинна знаходитися у виході з тазу (вихідні щипці) чи у порожнині тазу
(порожнинні щипці). При інших положеннях голівки щипці протипоказані. 5)
голівка повинна бути середніх розмірів, тобто не бути надто великою
(гідроцефалія, гігантський плід), ані надто маленькою (недоношений плід,
гіпотрофія), оскільки за конструкцією параметри щипців відповідають голівці
доношеного плоду середніх розмірів; 6) достатні розміри тазу, щоб вивести
голівку в щипцях. Вузький таз є протипоказанням для накладання акушерських
щипців.
Щипці є інструментом, призначеним для тракцій,
вони замінюють силу потуг. Застосування щипців з іншою метою -для виправлення
неправильних вставлень голівки, тобто як виправляючого чи ротаційного
інструменту, травматичне, недоцільне і у сучасному акушерстві виключене (рис.
102).
Підготовка до операції. Роділлю вкладають на
поперечне ліжко Рахманова. Кишківник і сечовий міхур мають бути
спорожнені (якщо положення голівки дозволяє,
акушерка м'яким катетером спорожнює сечовий міхур). Обробляють зовнішні статеві
органи розчином йоду або йодонату.
Акушерські щипці накладає тільки лікар. Лікар
обробляє руки, одягає стерильні рукавички. Перед операцією обов'язково
проводиться внутрішнє дослідження, за допомогою якого чітко встановлюють стан
розкриття шийки матки, положення голівки, стріловидного шва.
З метою профілактики розриву промежини проводиться
епізіотомія.
Знеболення: внутрішньовенний наркоз або
пудендальна анестезія.
Інструментарій: акушерські щипці, корнцанги (2),
тупокінцеві ножиці для епізіотомії, дзеркала для огляду шийки матки, вікончасті
затискачі (2).
Техніка операції. 1) Введення ложок. Здійснюється
за трьома "потрійними правилами". Першою вводиться ліва ложка лівою
рукою у ліву половину тазу (правило трьох "Л"). Після введення ліва
ложка передається асистенту. Потім права ложка вводиться правою рукою у праву
половину тазу (правило трьох "П"). Вісь щипців, вісь голівки та
провідна вісь тазу повинні співпадати (правило трьох "В2) Замикання щипців3)
Пробна тракція - дозволяє переконатись у правильності накладання акушерських
щипців. 4) Власне тракції, що здійснюються узгоджено з потугами відповідно до
природного біомеханізму пологів Між потугами (між тракціями) замикання щипців
послаблюють, щоб відновити кровообіг голівки плоду. Напрям тракцій повинен
відповідати напрямові руху плоду по провідній осі тазу. При вихідних щипцях
тракції здійснюють спочатку горизонтально до утворення точки фіксації, поки
підпотилична ямка не підійде під лонне зчленування. Далі тракції спрямовують
угору. Акушерка у цей час проводить захист промежини. 5) Зняття щипців. Після
прорізування найбільшого обводу голівки щипці роз'єднують, знімають в
зворотному порядку - спочатку праву ложку, потім ліву.
Після операції проводять ручне відділення та
виділення плаценти, ручну ревізію порожнини матки для з'ясування стану її
стінок, оскільки можливий її розрив. Ретельно оглядають шийку матки і піхву в
дзеркалах, якщо виявили розриви, накладають шви.
