Применение АГТП в пульмонологии
Взрослая пульмонология
Комплексное лечение и реабилитация паци-ентов с хроническими заболеваниями ЛОР-органов и дыхательной системы: современ-ные методологические аспекты использова-ния АГТ средств у часто болеющих лиц
Пересадин Н.А., Дьяченко Т.В. // БТ. - №1. – 2004. - с.24-27.
Луганский государственный педагогический университет.
Под наблюдением в течение 1998-2003 г.г. находилось 98 детей, больных ОРВИ, а также 65 взрослых. Все 65 взрослых пациентов в возрасте от 20 до 74 лет наблюда-лись в городском иммунологическом центре в течение 2-5 лет по поводу хронических заболеваний респираторно-го тракта, резистентных к традиционному лечению.
Контрольная группа состояла из 40 человек в возрасте от 22 до 75 лет, не получавших АГТ средств.
В начальный период инъекции препарата Траумель С назначали ч/день или 1 р/неделю. При длительных вос-палительных процессах вводили по следующей схеме: 3 инъекции ежедневно или ч/день, затем 1 раз в 3 дня №2-4 и далее 1 р/неделю №2-3.
Мазь Траумель С использовали как при физиотера-пии, так и вводили в лакуны небных миндалин. Эхинацея композитум С: 1 инъекция 1 р/неделю №10-20.
Все дети дополнительно получали в качестве дренаж-ного средства препарат Лимфомиозот – по 10 кап. 1-2 р/день на протяжении нескольких месяцев.
Комплекс АГТП для взрослых дополнительно включал Грипп-Хеель и Ангин-Хеель перорально по 1 табл. суб-лингвально за 15-20 минут до еды 3 р/день.
Результаты исследований показали, что АГТ средства оказывают, при поэтапном их применении, выраженное клинически благоприятное действие. Количество эпизодов ОРВИ в основной группе ежегодно сокращалось в среднем в 1,5-2 раза, при этом они протекали более благоприятно для пациентов. Применение АГТ терапии следует считать перспективным направлением в лечебном и реабилита-ционном плане при хронических воспалительных заболе-ваниях верхних и нижних отделов респираторного тракта.
Опыт использования АГТП в лечении паци-ентов, страдающих хроническим бронхитом
Перцева Т.А., Гуржий Е.В., Киреева Т.В., Саусь Е.К. // БТ. - №3. - 2005. – с.13-16.
Мукоцилиарный клиренс – удаление избытка слизи, инородных частиц и микроорганизмов за счет мерцатель-ной активности реснитчатых клеток эпителия дыхательных путей. Его недостаточность создает условия для колони-зации дыхательных путей патогенными микроорганизма-ми, способствует усугублению и хронизации заболевания.
Работа проводилась на базе государственной меди-цинской академии, г. Днепропетровск. 39 больных с обо-стрением хронического бронхита были разделены на 3 группы. Всем пациентам назначали базовую антибакте-риальную терапию, вместе с которой больные 1-й группы получали препараты Мукоза композитум и Лимфомио-зот; пациенты 2-й группы – Мукозу композитум, Лимфо-миозот, Бронхалис-Хеель и Траумель С; больные 3-й группы – амброксол и эхинацею. У всех пациентов ана-лизировали динамику клинической симптоматики и со-стояние мукоцилиарной недостаточности.
Применение АГТП способствовало более эффектив-ному восстановлению показателей мукоцилиарного кли-ренса. Наилучшие результаты были получены у пациен-тов 2-й группы. Сделано заключение о том, что использо-ванные АГТП оказали комплексное восстанавливающее воздействие на общее состояние организма и функцио-нальные характеристики слизистых дыхательных путей, и их можно с успехом применять в лечении больных, стра-дающих хроническим бронхитом.
Влияние АГТП на иммунный статус больных бронхиальной астмой в сочетании с аллер-гической риносинусопатией
Муляр Л.Л., Лобурец В.В., Савиных И.Ю. // БТ. - №3. – 2005. - с. 29-32. Украинская медицинская стоматакадемия, г. Полтава.
Целью настоящей работы стало изучение действия АГТП Лимфомиозот, Мукоза композитум, Траумель С и Эхинацея композитум С на показатели специфическо-го и неспецифического местного иммунитета у больных со смешанной формой БА в сочетании с аллергиче-ской риносинусопатией (АРС).
Под наблюдением находилось 58 больных в возрасте от 32 до 59 лет со смешанной формой БА и сопутствующей АРС. Продолжительность заболевания колебалась от 3-х до 10 лет. Пациенты были разделены на 3 группы, все они получали традиционную терапию. Больные первой (контрольной) группы (n=22) получали лишь традиционную терапию. Пациентам второй группы (n=16) дополнительно назначали препараты Лимфомиозот – по 10 кап. 3 р/день, на протяжении 5 недель и Мукоза композитум по 2,2 мл в/м 2 р/неделю №10. Пациенты третьей группы (n=20) дополнительно к традиционной терапии получали Лимфомиозот – по 10 кап. 3 р/день на протяжении 5 недель, Мукоза композитум – по 2,2 мл в/м 2 р/неделю №10, Траумель С – по 2,2 мл в/м 2 р/неделю №10 и Эхинацею композитум С – по 2,2 мл в/м 1 р/неделю №5.
В результате лечения было показано, что АГТП ока-зывают дренирующий, противовоспалительный эффект на слизистую оболочку, модулируют иммунные реакции, изменяя содержание sIgA в зависимости от уровня бак-териальной обсемененности слизистой.
Влияние комплексных гомеопатических препаратов на качество жизни больных аллергической бронхиальной астмой
Долина Л.Ю., Сухановская О.А. // БМ. - №2 - 2005. - с.34-39.
Санкт-Петербургский медуниверситет им. И.П. Павлова
В плацебо-контролируемом исследовании показана пер-спектива использования комплексных АГТП у больных с аллергической бронхиальной астмой (АБА). В 2002-2004 годах в клинике госпитальной терапии СПбГМУ им. И.П. Павлова были обследованы 69 пациентов, страдающих бронхиальной астмой (БА) и аллергическим ринитом (АР). 40 пациентов составили основную группу, 14 – срав-нительную и 15 – группу плацебо. Пациенты всех трех групп получали базисную терапию БА в соответствии с рекомендациями «Глобальной стратегии лечения и про-филактики БА (GINA, 2002). На этапе госпитализации по показаниям проводилась парентеральная терапия глюко-кортикоидами и/или метилксантинами.
Пациенты основной группы в течение 6 месяцев получали: Мукоза композитум 2,2 мл в/м 1 раз в 3 дня №10, Лимфомиозот по 10 кап. 3 р/день в течение первых 1,5 месяцев, Энгистол по 1 табл. 3 р/день в течение последующих 1,5 месяцев.
На фоне лечения достоверно (p<0,05) снизилось по-требление b2-агонистов короткого действия почти в 3 раза. Среднее суточное число ингаляций b2-агонистов до лечения составило 4,2±0,4, сразу после окончания лече-ния – 1,5±0,2 через 6 месяцев после окончания лечения – 1,25±0,2. Сократилось число пациентов, использовавших в качестве базисной терапии ингаляционные глюкокорти-коиды (ГКС) – 34 человека (80%) из 40 в начале и 28 чело-век (75%) из 40 в конце наблюдения, причем среднесуточ-ная доля потребления этих препаратов достоверно снизи-лась (p<0,05). Если при первом обследовании средняя суточная доза ГКС (в пересчете на беклометазол) соста-вила 783,3±98,5 мкг, то при повторных обследованиях 254,2±66,2 и 302,2±75,9 мкг соответственно. Улучшение, достигнутое в процессе лечения у пациентов основной группы, сохранилось и через 6 мес. после его окончания.
Т.о., доказана необходимость включения АГТП в ком-плексные схемы обычной терапии пациентов с АБА для повышения их качества жизни и адекватного регулирова-ния доз применяемых аллопатических средств – ингаля-ционных глюкокортикоидов и b2-агонистов.
Нові погляди на ефективність препаратів Лімфоміозот та Мукоза композитум у лікуванні хронічного обструктивного захворювання легень
Дудка П.Ф., Ільницький Р.І., Потапенко І.Л., Бичкова Н.Г., Куфтирева Т.П., Брюзгіна Т.С. // БТ. - №3. - 2005. - с.33-36.
Національний медуніверситет ім. О.О. Богомольця, м. Київ.
Досліджували ефективність АГТП Лімфоміозот та Мукоза композитум у лікуванні пацієнтів, що страждали на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). В склад основної групи увійшов 21 пацієнт, віком від 40 до 58 років, у яких до і після терапії проводили ана-ліз складу фосфоліпідів в мембранах еритроцитів, імунологічної реактивності, гемореології, ультраструктури клітин власної пластинки слизової бронхів, а також вентиляційної функції легень. Терапія включала призначення: Лімфоміозот - по 10 крап. тричі на добу та Мукоза композитум - по 2,2 мл в/м тричі на тиждень. Лікування тривало 1 місяць.
Показники основної групи порівнювали з відповідними даними у контрольній групі, яку склали 23 здорові особи віком від 45 до 55 років.
Показано, що АГТ терапія сприяє нормалізації структури клітинних мембран та підвищенню функціональної активності клітин слизової оболонки бронхів. Відмічено, що дія препаратів Лімфоміозот та Мукоза композитум забезпечує покращення імунного та гемореологічного статусу, сприяє активації адаптаційних механізмів, веде до відновлення бронхіальної прохідності та нормалізації легеневої вентиляції у хворих на ХОЗЛ.
Использование АГТП Бронхалис-Хеель на этапе восстановительного лечения хронической обструктивной болезни легких
Савченко В.М., Дудченко Л.Ш., Шубина Л.П., Семенов В.Л., Яковлев А.П., Шуляк О.В. // БТ. - №3. - 2005. - с. 37-43.
Крымский республиканский НИИ физических методов лечения и медицинской климатологии им. И.М.Сеченова, г. Ялта.
Исследована возможность включения препарата Бронхалис-Хеель в комплекс восстановительного лечения больных хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ). Под наблюдением находилось 60 пациентов, со средним возрастом 54,9 лет, которые получали комплексное лечение соответственно фазе и степени тяжести заболевания. 30 пациентам дополнительно назначали препарат Бронхалис-Хеель, в течение 3-х недель.
Применение Бронхалис-Хеель позволило получить бо-лее выраженный клинический эффект, добиться улучше-ния дренажной функции бронхов, уменьшения выражен-ности воспалительного процесса в бронхах и значительно-го улучшения функции внешнего дыхания, включая прохо-димость бронхиального дерева и ЖЕЛ. Побочных эффек-тов АГТП выявлено не было. Полученные результаты по-зволяют рекомендовать включение Бронхалис-Хеель в комплекс восстановительного лечения больных ХОБЛ.
Вплив АГТП на процеси відновлення слизової оболонки бронхів при загостренні хронічного обструктивного захворювання легень
Дудка П.Ф., Ільницький Р.І., Добрянський Д.В., Бичкова Н.Г., Брюзгіна Т.С., Куфтирєва Т.П. // БТ. - №2. - 2006. - с. 13-16.
Національний медуніверситет ім. О.О.Богомольця, м. Київ.
В дослідженні ефективності АГТП при загостренні хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та обструктивних порушеннях легеневої вентиляції прийняли участь 25 пацієнтів віком від 38 до 50 років. Усім пацієнтам протягом 3-х тижнів призначали АГТП Лімфоміозот, Траумель С, Ехінацея композитум С та Бронхаліс-Хеель. Контрольну групу склали 20 здорових осіб. До та після лікування проводили загальноклінічне обстеження, хроматографічний аналіз спектру жирних кислот (ЖК) мембран еритроцитів, кількісну оцінку субпопуляційного складу лімфоцитів та імуноглобулінів крові, спірографічну оцінку вентиляційної функції легень та аналіз тонкої структури клітин біоптату слизової оболонки сегментарних бронхів.
Після проведеного курсу терапії були відзначені позитивні зміни складу ЖК мембран, показників клітинної та гуморальної ланок імунітету, ультраструктури клітин слизової оболонки бронхів, а також основних показників легеневої вентиляції. У хворих на ХОЗЛ спостерігалося вірогідне зменшення функціональних ознак обструкції бронхів та збільшення максимальних об’ємних швидкостей видихуваного повітря. Зроблено висновок, що комплексна АГТ терапія із застосуванням препаратів Лімфоміозот, Траумель С, Ехінацея композитум С і Бронхаліс-Хеель є патогенетично обґрунтованою та ефективною у лікуванні загострень ХОЗЛ.
Антигомотоксическая терапия хроническо-го обструктивного бронхита
Попович С.В. // БТ - №4. – 2006. - с.35-38.
В статье приводятся практические рекомендации (схемы лечения) по использованию АГТП в терапии хро-нического обструктивного бронхита (ХОБ), как в период ремиссии (противорецидивная терапия), так и в период обострения. А также схема профилактики ОРВИ с целью предупреждения сезонных обострений ХОБ.
Використання АГТП у комплексній терапії хворих на хронічне обструктивне захворювання легень I-II стадії
Кайдашев І.П., Бойко Д.М., Горбатенко В.В. // Український пульмонологічний журнал. - №1. - 2006. - с. 27-32.
Українська медична стоматакадемія, м. Полтава.
Була сформована група із 30-ти хворих на ХОЗЛ I-II ст. Серед них 16 чоловіків та 14 жінок. Середній вік пацієнтів склав 47 років. Хворих розподілили на три групи по десять осіб. В першій групі хворим проводилась базисна терапія (контрольна група), пацієнти другої групи отримували додатково до базисної терапії АГТП Грип-Нозод-Ін´єль, і пацієнти третьої групи паралельно з бази-сною терапією отримували АГТП Лімфоміозот.
Режим введення та дозування: Грип-Нозод-Ін´єль - по 1 амп. (1,1 мл) в/м 1 раз через день; Лімфоміозот - по 10 крап. 3 р/день. Курс лікування 10 днів.
Поєднання базисної терапії з препаратами Грип-Нозод-Інєль та Лімфоміозот призводило до зниження дози бронхолітиків короткої дії у пацієнтів, які страждали на ХОЗЛ II ступеня; покращення функції зовнішнього дихання та зростання рівня імуноглобулінів. Порівняння ефективності Грип-Нозод-Ін´єль та Лімфоміозоту не виявило переваги того чи іншого препарату, доведена лише вірогідна відміна дії Лімфоміозоту на зростання рівня імуноглобуліну G при ХОЗЛ I ст. та Грип-Нозод-Ін´єля при ХОЗЛ II ст. на рівень імуноглобуліну А.
Детская пульмонология
Можливості АГТТ в профілактиці приступів бронхіальної астми у дітей
Мокія С.О., Чугай І.О., Литвинова Т.В., Шульга Д.І., Мазенко О.В. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - №1. – 2003. - с.57.
Дніпропетровська державна медакадемія.
8-ма міська клінічна лікарня, м. Кривий Ріг.
3
Метою роботи було дослідження клінічної ефективності препаратів Ехінацея композитум С і Лімфоміозот в терапії бронхіальної астми (БА) у 39 дітей віком від 7 до 12 років. Лімфоміозот призначали дозою 1,1 мл, Ехінацея композитум С – 2,2 мл в/м (ч/день впродовж 10 днів, потім 1 р/тиждень №5, далі 1 р/місяць протягом 3-х місяців).
Дітей було розподілено на 4 групи. Контрольну групу складали 10 дітей, яким в період ремісії проводилася лише базисна терапія (кромоглікат натрію). Діти другої групи, у яких було виявлено симптоми лімфатико-гіпопластичного діатезу, отримували крім превентивного лікування Лімфоміозот; третьої (10 дітей) – одночасно отримували базисну терапію та Ехінацея композитум С. Діти четвертої групи (10 дітей) приймали обидва препарати разом.
Проведені дослідження свідчать, що серед дітей контрольної групи (лише базисна терапія), повторні приступи БА відмічалися у 8 хворих на першому місяці превентивного лікування. У групі дітей, які отримували базисну терапію та Лімфоміозот, хворіло 3 із 9 обстежених. В третій групі хворих 5 із 10 дітей, які отримували Ехінацея композитум С та превентивне лікування, приступи БА виникали через 2-3 місяці від початку прийому препаратів. Найбільш ефективним було лікування , яке включало Ехінацея композитум С та Лімфоміозот на фоні базисної терапії. В цьому випадку приступи БА повторювались у 2 із 10 дітей, а період ремісії тривав 5-6 місяців.
Вторичная профилактика рецидивирующего бронхита у детей из зон антропогенного за-грязнения с применением Mucosa compositum
Каладзе Н.Н., Дудченко Л.Ш. // БТ. - №2. - 2003. – с.30-35.
Крымский государственный медуниверситет им. С.И. Георгиевского.
Было обследовано 90 детей в возрасте 7-14 лет, больных рецидивирующим бронхитом, поступивших из зон, загрязненных после аварии на ЧАЭС, на санаторно-курортное лечение. Группу сравнения составили 20 здо-ровых детей, постоянно проживающих в г. Евпатория.
На фоне традиционного санаторно-курортного лече-ния 45 детям (I группа) назначался препарат Mucosa compositum по 2,2 мл 2 р/неделю №5. II группа детей получала только санаторно-курортное лечение.
После лечения в I группе отмечалась более выраженная положительная динамика. Отмечено противовоспалительное, дезинтоксикационное и иммуномодулирующее действие препарата. Побочных эффектов и аллергических реакций на введение Mucosa compositum не наблюдалось. Анализ отдаленных результатов подтверждает иммунореабилитационный эффект исследуемого комплекса: в течение последующего после лечения года была достигнута более продолжительная и более стойкая ремиссия. Частота вирусных инфекций снизилась в 2 раза, а возникающие заболевания купировались быстрее и не влекли за собой обострений основной болезни.
Сделан вывод о высокой эффективности и доступности предлагаемого способа лечения и возможности использо-вания его как в курортной, так и вне курортной обстановке, существенно и эффективно дополняя арсенал вторичной профилактики рецидивирующего бронхита.
Вплив комбінованого застосування Мукоза композитум і біорезонансної вібростимуляції на стан імунної системи дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт на етапі санаторно-курортного лікування
Каладзе М.М., Дудченко Л.Ш. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - №1. – 2004. – с.60-64.
Крымский государственный медуниверситет им. С.И. Георгиевского.
3
Под наблюдением находилось 63 ребенка в возрасте 7-15 лет больных рецидивирующим бронхитом, посто-янно проживающих в зонах радионуклидного загрязне-ния. 33 ребенка, получавших обычный санаторно-курортный комплекс, составили группу сравнения, 30 де-тей – дополнительно получали Мукоза композитум и биорезонансную вибростимуляцию.
За время лечения у детей основной группы отмечен им-мунореабилитационный эффект, выразившийся в увеличе-нии показателей фагоцитарной активности нейтофилов, клеточного и гуморального иммунитета, в снижении уровня IgE. Иммунологический мониторинг в течение года после лечения подтвердил стойкий иммунологический эффект. Достигнута более продолжительная ремиссия, снижение частоты обострений и переносимости вирусных инфекций.
Возможности применения Мукоза композитум для коррекции нарушений антиэндотоксинового иммунитета и течения БА у детей
Юрьева А.В., Каладзе Н.Н. // БТ. - №1. – 2005. – с.16-18.
На базе Крымского государственного университета им. С.И. Георгиевского, г. Симферополь исследовали возможности использования Мукоза композитум в ком-плексном лечении бронхиальной астмы (БА) у детей.
Было обследовано 50 детей, страдающих БА, в воз-расте от 11 до 15 лет. 30 из них получали Мукоза компози-тум на фоне базисной терапии. Курс лечения составил 10 в/м инъекций по 2,2 мл: 4 инъекции 2 р/неделю и 6 инъек-ций – 1 р/неделю. Длительность лечения - 8 недель.
К окончанию курса лечения, состояние клинической ремиссии достигли все дети основной группы и 20 (66,7%) детей из группы сравнения. В течение шести ме-сяцев лечебный эффект продолжал оставаться стойким у 24 (80%) детей основной группы. В контрольной группе ремиссия сохранялась у 11 (55%) детей.
Использование Мукоза композитум в сочетании с ба-зисной терапией позволило существенно повысить пони-женный уровень антиэндотоксиновых антител и способ-ствовало достижению стойкой и длительной ремиссии. Полученные результаты позволяют рекомендовать вклю-чение Мукоза композитум в комплекс лечебных меро-приятий у детей, страдающих БА.
Эффективность применения АГТП в лечении рецидивирующего бронхита у детей, инфи-цированных микобактериями туберкулеза
Костромина В.П., Ярощук Л.Б. // БТ. - №3. – 2005. – с.21-22.
Исследование проводили на базе Института фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г. Яновского АМН Украины, г. Киев. В ходе открытого, рандомизированного исследования изучали эффективность Лимфомиозот, Мукоза композитум, Эхинацея композитум С и Траумель С в лечении рецидивирующего бронхита (РБ) у 90 детей 3-14-летнего возраста, инфицированных микобактериями туберкулеза. В контрольную группу вошли 30 детей, которые получали стандартную терапию. Во 2-ю группу (n=30) вошли пациенты, которые в дополнение к стандартной терапии получали: Лимфомиозот и Мукоза композитум. 3-ю группу составили 30 пациентов, которым назначали только: Лимфомиозот, Мукозу композитум, Эхинацею композитум С и Траумель С. Степень эндотоксикоза пациентов оценивали по уровню молекул средней массы, цитологическим параметрам нейтрофильных гранулоцитов крови и гематологическому показателю интоксикации.
Показано, что применение Лимфомиозот и Мукоза композитум в составе комплексной терапии повышает эффективность стандартной терапии, сдерживает разви-тие дисбиотических нарушений на слизистых оболочках, предотвращает увеличение эндогенной интоксикации, обусловленной антибиотиками. Отмечено, что монотера-пия препаратами Лимфомиозот, Мукоза композитум, Эхи-нацея композитум С и Траумель С по своей эффективно-сти не уступает стандартной схеме терапии РБ, достовер-но снижает уровень эндотоксикоза, оказывает нормали-зующее действие на структуру и функцию слизистых обо-лочек и состояние их микрофлоры.
Применение Бронхалис-Хеель в комплексном лечении бронхиальной астмы у детей
Каладзе Н.Н., Аметшаева З.З. // БТ. - №4. – 2006. – с.7-9.
Крымский государственный медуниверситет, г. Симферополь.
Изучали эффективность Лимфомиозот, Бронхалис-Хеель и Мукоза композитум в лечении бронхиальной астмы (БА) у детей. В исследовании приняли участие 70 пациентов в возрасте от 7 до 15 лет, страдающих БА в периоде обострения. Все пациенты были разделены на 2 группы. В 1-ю группу вошли 40 детей, которым назна-чали лишь стандартную терапию. Пациенты 2-й группы (n=30) помимо традиционных средств, дополнительно принимали препараты Лимфомиозот, Бронхалис-Хеель и Мукоза композитум. Контрольную группу составили 20 практически здоровых детей. У всех пациентов до и по-сле терапии оценивали ряд параметров клеточного и гуморального иммунитета.
Позитивные изменения иммунной функции после про-веденного курса терапии наблюдали у пациентов обеих групп. Однако, в группе пациентов, получавших АГТП, по-вышение уровней Т-лимфоцитов-супрессоров (CD8+) и трансформирующего фактора роста-β1, а также снижение уровней β-лимфоцитов (CD22+), лимфоцитов, гибнущих апоптозом (CD95+) и IgЕ было более выраженным.
Сделано заключение о том, что включение АГТП Лим-фомиозот, Бронхалис-Хеель и Мукоза композитум в схему комплексной терапии БА у детей способствует повышению эффективности традиционых методов лечения.
Клініко-фармакологічні особливості нозодотерапії ускладненої пневмонії у дітей раннього віку
Сенюта Л.М. // БТ. - №1. – 2006. – с.26-29.
Медичний університет. м. Івано-Франківськ.
В даній статті репрезентовані результати включення Лімфоміозот та Грип-Нозод-Ін´єль в схему комплексної терапії ускладненої пневмонії у дітей раннього віку. Під спостереженням перебувало 46 пацієнтів віком від 3-х місяців до 3-х років. Контрольну групу склали 24 дитини, які отримували винятково алопатичну терапію. У склад основної терапевтичної групи увійшли 22 дитини, яким додатково призначалися Лімфоміозот та Грип-Нозод-Ін´єль.
Застосування АГТП в комплексі з базовою терапією сприяло скороченню тривалості обструктивного синдрому, синдрому вторинної легеневої гіпертензії, дихальної недостатності, зниженню токсемії та оптимізації клітинної та гуморальної імунної відповіді. На тлі застосування АГТП не зареєстровано жодних негативних побічних ефектів і констатовано зниження алергічних реакцій.
Вивчення ефективності Бронхаліс-Хеель у комплексній терапії гострого бронхіту у дітей
Бурмак Ю.Г., Черепахіна Л.П., Чернова О.В. // БТ. - №3. – 2006. – с.39-40. Луганський державний медуніверситет.
Була досліджена ефективність Бронхаліс-Хеель у комплексній терапії гострого бронхіту у дітей. У дослідженні взяли участь 27 дітей віком від 7 до 10 років, що страждали на дане захворювання. Всі пацієнти були розділені на дві групи, подібні за віком, клініко-анамнестичними даними та результатами комплексного обстеження, що включало загальний аналіз крові, рентгенологічне дослідження органів грудної клітини та спірографічне обстеження. Під час лікування пацієнтам обох груп призначили протикашльові препарати, потім - відхаркувальні та муколітичні, полівітаміни, вібраційний масаж з постуральним дренажем, УВЧ та інгаляції. Дітям основної групи (n=17) в комплекс лікування додатково був включений АГТП Бронхаліс-Хеель, по 1 табл. кожні 15 хвилин протягом 2-х годин у першу добу лікування, потім по 1 табл. 3 р/день до повного одужання. Пацієнти конт-рольної групи (n=10) отримували лише стандартну тера-пію.
Нав´язливий малопродуктивний кашель у більшості дітей основної групи зникав на 4-5 добу, а у пацієнтів контрольної групи – лише на 5-7 добу від початку ліку-вання. Аналогічна динаміка була властива іншим симп-томам бронхіту, проявам астенічного синдрому та спірографічним показникам. Не було виявлено жодних побічних ефектів препарату Бронхаліс-Хеель. Роблять висновок про те, що включення АГТП Бронхаліс-Хеель у схему комплексної терапію гострого бронхіту у дітей сприяло підвищенню ефективності лікування.
АГТ терапія негоспітальної пневмонії у дітей
Костроміна В.П., Ярощук Л.Б. // БТ. - №3. – 2006. – с.710.
Інститут фтізіатії і пульмонології АМН України, м. Київ
Вивчали можливість застосування АГТП в лікуванні дітей, що страждали на негоспітальну пневмонію (НП). У дослідженні прийняли участь 60 пацієнтів віком від 3 до 14 років, хворих на гостру форму НП, що були рандомічно розподілені між контрольною (n=30) та основною (n=30) групами. Пацієнти контрольної групи отримували стандартну схему терапії, що включала антибактеріальний та муколітичний препарати, фізиотерапевтичні методи. Дітям основної додатково призначали: Лімфоміозот, Ехінацея композитум С та Траумель С. Терапія тривала 3 тижні.
Ефективність лікувальних заходів оцінювали на основі комплексу клініко-лабораторних, бактеріологічних, біохімічних, імунологічних та цитологічних показників. У дітей, що отримували АГТП, спостерігалась більш пози-тивна динаміка на згасання запалення у трахеобронхіа-льному дереві, що клінічно проявлялося поступовим зме-ншенням кашлю та виділень. У цих дітей у коротші строки наступала нормалізація аускультативних параметрів та зникли прояви інтоксикації. Позитивний ефект АГТП при-зводив до покращення самопочуття хворих та скорочення терміну перебування їх у стаціонарі. Зроблено висновок про те, що використання АГТП підвищує ефективність лікування НП та надає можливість оптимізувати стандар-тну схему терапії цього захворювання.
