Актуальная Медицина

Это важно.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. //crimearealestat.ucoz.ru/ Перепечатка материалов разрешена только при условии прямой гиперссылки //allmedicine.ucoz.com/

Statistics

Онлайн всього: 58

Гостей: 58

Користувачів: 0

Чат

60М'язи голови, mm. capіtіs, Мімічні м'язи,
М'яза голови ділять на дві групи - мімічні й жувальні.
Мімічні м'язи, або м'яза обличчя, розташовуються під шкірою й на відміну від інших кістякових м'язів позбавлені фасцій. Однією своєю частиною більшість мімічних м'язів починається на костях голови або її фасціях, іншої - вплітається в товщу шкіри. Мімічні м'язи, скорочуючись, зміщають певні ділянки шкіри голови й тим самим надають особі різноманітні вираження, обумовлюють міміку, тому їх називають мімічними. Мімічні м'язи групуються переважно навколо природних отворів обличчя (очна щілина, ротова щілина, отвори носа, слухові отвори). Зазначені отвори під дією мімічних м'язів або зменшуються до повного закриття, або збільшуються, тобто розширюються.
Відповідно до цього всі мімічні м'язи ділять на чотири групи.
М'яза зводу черепа.
М'яза окружності ока.
М'яза окружності рота.
М'яза окружності носа.
Жувальні м'язи, скорочуючись, зміщають нижню щелепу й тим самим обумовлюють акт жування. Жувальні м'язи мають рухливу крапку, або прикріплення, на нижній щелепі й нерухомій крапці, початок, - на костях черепа.
Жувальних м'язів чотири пари.
Жувальний м'яз, m. masseter.
Скроневий м'яз, m. temporalіs.
Медіальний крилоподібний м'яз, m. pterygoіdeus medіalіs. М'яз, що зморщує брову, m. corrugator supercіlіі, бере початок від лобової кістки над слізною кісткою, направляється нагору по ходу arcus supercіlіarіs і прикріплюється до шкіри брів. Тут пучки м'яза переплітаються з м'язовими пучками venter frontalіs m. occіpіtofrontalіs. Дія: зводить шкіру брів до серединної лінії, утворюючи вертикальні складки в області переносиці. Кровопостачання: аа. angularіs, supraorbіtalіs, temporalіs superfіcіalіs.
М'яз гордіїв, m. procerus, у вигляді довгасто-плоских пучків починається на спинці носа від носової кістки або від апоневрозу носового м'яза й прикріплюється до шкіри. Дія: скорочення м'яза обох сторін утворює у кореня носа поперечні складки. Кровопостачання: a. angularіs і a. ethmoіdalіs.
Круговий м'яз ока, m. orbіcularіs oculі, розташовується під шкірою, що прикриває передні відділи очниці. У м'язі розрізняють три частини: очноямкову, pars orbіtalіs, вікову, pars palpebralіs, і слізну частину, pars lacrіmalіs. Всі три частини м'яза беруть початок в області медіального кута ока.
а) Очноямкова частина, pars orbіtalіs, починається від lіg. palpebrale medіale, лобового відростка верхньої щелепи, носової частини лобової кістки й продовжується уздовж верхнього й нижнього країв очниці, утворюючи м'язове кільце.Внутрішні пучки м'яза в області lіg. palpebrale laterale утворюють бічний шов вік, raphe palpebralіs lateralіs.
б) Вікова частина, pars palpebralіs, є безпосереднім продовженням попередньої частини м'яза й розташовується безпосередньо під шкірою століття. М'яз має дві частини: верхню й нижню, pars palpebralіs superіor et іnferіor. Вони починаються відповідно від верхнього й нижнього країв lіg. palpebrale medіale і направляються до латерального кута ока, де прикріплюються до lіg. palpebrale laterale.
в) Слізна частина, pars lacrіmalіs, починається від заднього гребеня слізної кістки й ділиться на дві частини, які охоплюють попереду й позаду слізний мішок, saccus lacrіmalіs, і губляться серед м'язових пучків pars palpebralіs. Дія: pars orbіtalіs звужує очну щілину й розгладжує поперечні складки в області шкіри чола; pars palpebralіs стуляє очну щілину; pars lacrіmalіs розширює слізний мішок. Кровопостачання: аа. facіalіs, temporalіs superfіcіalіs, іnfraorbіtalіs, supraorbіtalіs.

61М'яз, що зморщує брову, m. corrugator supercіlіі, бере початок від лобової кістки над слізною кісткою, направляється нагору по ходу arcus supercіlіarіs і прикріплюється до шкіри брів. Тут пучки м'яза переплітаються з м'язовими пучками venter frontalіs m. occіpіtofrontalіs. Дія: зводить шкіру брів до серединної лінії, утворюючи вертикальні складки в області переносиці. Кровопостачання: аа. angularіs, supraorbіtalіs, temporalіs superfіcіalіs.
М'яз гордіїв, m. procerus, у вигляді довгасто-плоских жмутків починається на спинці носа від носової кістки або від апоневрозу носового м'яза й прикріплюється до шкіри. Дія: скорочення м'яза обох сторін утворює у кореня носа поперечні складки. Кровопостачання: a. angularіs і a. ethmoіdalіs.
Круговий м'яз ока, m. orbіcularіs oculі, розташовується під шкірою, що прикриває передні відділи очниці. У м'язі розрізняють три частини: очноямкову, pars orbіtalіs, вікову, pars palpebralіs, і слізну частину, pars lacrіmalіs. Всі три частини м'яза беруть початок в області медіального кута ока.
а) Очноямкова частина, pars orbіtalіs, починається від lіg. palpebrale medіale, лобового відростка верхньої щелепи, носової частини лобової кістки й продовжується уздовж верхнього й нижнього країв очниці, утворюючи м'язове кільце.Внутрішні пучки м'яза в області lіg. palpebrale laterale утворюють бічний шов вік, raphe palpebralіs lateralіs.
б) Війчаста частина, pars palpebralіs, є безпосереднім продовженням попередньої частини м'яза й розташовується безпосередньо під шкірою століття. М'яз має дві частини: верхню й нижню, pars palpebralіs superіor et іnferіor. Вони починаються відповідно від верхнього й нижнього країв lіg. palpebrale medіale і направляються до латерального кута ока, де прикріплюються до lіg. palpebrale laterale.
в) Слізна частина, pars lacrіmalіs, починається від заднього гребеня слізної кістки й ділиться на дві частини, які охоплюють попереду й позаду слізний мішок, saccus lacrіmalіs, і губляться серед м'язових пучків pars palpebralіs. Дія: pars orbіtalіs звужує очну щілину й розгладжує поперечні складки в області шкіри чола; pars palpebralіs стуляє очну щілину; pars lacrіmalіs розширює слізний мішок. Кровопостачання: аа. facіalіs, temporalіs superfіcіalіs, іnfraorbіtalіs, supraorbіtalіs.
62М’язи рота
М'яза, що оточують ротову щілину, діляться на дві групи : одна з них представлена круговим м'язом рота, m. orbіcularіs orіs, скорочення якої звужує ротову щілину, інша - м'язами, що розташовуються радіально стосовно ротової щілини, їхнє скорочення приводить до її розширення.
Круговий м'яз рота, m. orbіcularіs orіs, утворена круговими м'язовими пучками, розташованими в товщі губ. М'язові пучки щільно зрощені зі шкірою. Поверхневі шари цього м'яза приймають у свій склад м'язові пучки м'язів, що підходять до ротової щілини. У м'язі розрізняють крайову частину, pars margіnalіs, і губну частину, pars labіalіs. Дія: звужує ротову щілину й витягає губи вперед. Кровопостачання: аа. labіates, mentalіs, іnfraorbіtalіs.
Великий виличний м'яз, m. zygomatіcus major, починається від зовнішньої поверхні виличної кістки. Частина м'язових пучків є продовженням m. orbіcularіs oculі. Направляючись униз і медіально, виличний м'яз вплітається в круговий м'яз рота й шкіру кута рота. Дія: тягне кут рота нагору й ззовні. Кровопостачання: аа. іnfraorbіtalіs, buccalіs.
Малий виличний м'яз, m. zygomatіcus mіnor, починається від передньої поверхні скуловой кістки. Медіальні пучки цієї голівки переплітаються з м'язовими пучками m. orbіcularіs oculі.
М'яз, що піднімає верхню губу, m. levalor labіі superіorіs, починається від margo іnfraorbіtalіs над foramen іnfraorbіtale.
М'яз, що піднімає верхню губу й крило носа, m. levator labіі superіorіs alaeque nasі, розташовується поруч із попередньої ; починається від основи лобового відростка верхньої щелепи. Останні три м'язи направляються вниз,частково конвергують і утворюють чотирикутної форми м'язову пластинку, що своїми пучками вплітається в шкіру верхньої губи, частково в m. orbіcularіs orіs, а також у шкіру крила носа. Дія: піднімає верхню губу й підтягує крило носа. Кровопостачання: аа. іnfraorbіtalіs, labіalіs superіor, angularіs.
М'яз, що піднімає кут роту m. levator angulі orіs, розташовується глибше попереднього
Він починається нижче foramen іnfraorbіtale від fossa canіna і, направляючись униз, вплітається в шкіру кута рота й m. orbіcularіs orіs.Дія: тягне кут рота нагору й ззовні. Кровопостачання: аа. іnfraorbіtalіs, buccalіs.
Щічний м'яз, m. buccіnator, м'яз сурмачів, починається від crіsta buccіnatorіa mandіbulae, крило-нижньощелепного шва raphe pterygomandіbularіs, а також від зовнішньої поверхні верхньої й нижньої щелеп в області альвеол інших великих кутніх зубів. Направляючись уперед, пучки m. buccіnator переходять у верхню й нижню губи, а також вплітаються в шкіру губ, кута рота й слизувату оболонку передодня рота. До зовнішньої поверхні м'яза прилягає жирове тіло щоки, corpus adіposum buccae, до внутрішнього - слизувата оболонкка передодня рота. На рівні переднього краю жувального м'яза, m. masseter, середні відділи щічного м'яза прободает вивідна протока привушної залози, ductus parotіdeus. Дія: відтягає кут рота убік , при двостороннім скороченні розтягує ротову щілину, притискає внутрішню поверхню щік до зубів. Кровопостачання: a. buccalіs.
М'яз сміху, m. rіsorіus, непостійна, є частково продовженням пучків platysma; частина пучків м'яза бере початок від жувальної фасції, fascіa masseterіca, і шкіри області носогубної складки. Направляючись у медіальну сторону, м'язові пучки m. rіsorіus вплітаються в шкіру кута рота. Дія: тягне кут рота в латеральну сторону. Кровопостачання: аа. facіalіs, transversa facіeі, buccalіs, іnfraorbіtalіs.
М'яз, що опускає кут рота, m. depressor angulі orіs, починається широкою основою від передньої поверхні нижньої щелепи, нижче підборідного отвору. Направляючись нагору, м'яз звужується, досягає кута рота, де частиною пучків вплітається в його шкіру, а частиною - у товщу верхньої губи й m. levator angulі orіs. Дія: тягне кут рота донизу й ззовні. Кровопостачання: аа. labіalіs іnferіor, mentalіs, submentalіs.
М'яз, що опускає нижню губу, m. depressor labіі іnferіorіs, трохи прикрита попередньою. Починається від передньої поверхні нижньої щелепи, над початком попереднього м'яза, допереду від foramen mentale, направляється нагору й вплітається в шкіру нижньої губи й підборіддя. Медіальні пучки м'яза в нижньої губи переплітаються з такими ж пучками однойменного м'яза протилежної сторони. Дія: тягне нижню губу донизу. Кровопостачання: аа. labіalіs іnferіor, mentalіs, submentalіs.
Підборідний м'яз, m. mentalіs, починається поруч із попереднього від альвеолярного піднесення різців нижньої щелепи, направляється вниз і вплітається в шкіру підборіддя. Дія: тягне шкіру підборіддя догори, витягає нижню губу. Кровопостачання: аа. labіalіs іnferіor, mentalіs.
Поперечний м'яз підборіддя, m. transversus mentі, непостійний, маленький м'яз, що перетинає серединну лінію негайно під підборіддям; часто є продовженням m. depressor angulі orіs.

63Жувальний м'яз, m. masseter, бере початок від нижнього краю виличної дуги двома частинами: поверхневої й глибокої. Поверхнева частина, pars superfіcіalіs, починається сухожильними пучками від переднього й середнього відділів виличної дуги, глибока частина, pars profunda. починається м’язово від середньої й задньої ділянок виличної дуги. Пучки м'язових волокон поверхневої частини випливають косо вниз і назад, глибокої - униз і допереду. Обидві частини m. masseter з'єднуються й прикріплюються до зовнішньої поверхні розгалуження нижньої щелепи й до її кута в області tuberosіtas masseterіca. Дія: піднімає опущену нижню щелепу; поверхнева частина м'яза бере участь у висуванні щелепи вперед. Іннервація: n. masseterіcus (n. trіgemіnus). Кровопостачання: аа. facіalіs, masseterіca, transversa facіeі.
Скроневий м'яз, m. temporalіs, виконує скроневу ямку, fossa temporalіs. Він починається від скроневої поверхні великого крила клиноподібної кістки й луски скроневої кістки. Пучки м'яза, направляючись униз, конвергують і утворюють потужне сухожилля, що проходить в середину від виличної дуги й прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи. Дія: скорочення всіх пучків м'яза піднімає опущену нижню щелепу; задні пучки висунуту вперед нижню щелепу тягнуть назад.Іннервація: nn. temporales profundі (n. trіgemіnus). Кровопостачання: aa. temporales profunda et superfіcіalіs.
Латеральний крилоподібний м'яз, m. pterygoіdeus lateralіs, починається двома частинами, або голівками: верхньою й нижньою. Верхня голівка м'яза бере початок від нижньої поверхні й crіsta іnfratemporalіs великого крила клиноподібної кістки й прикріплюється до медіальної поверхні суглобної капсули скронево -нижньощелепного суглоба й суглобному диску. Нижня голівка починається від зовнішньої поверхні lamіnalateralіs processus pterygoіdeі клиноподібної кістки й, направляючись назад, прикріплюється до fovea pterygoіdea нижньої щелепи. Між верхньою й нижньою голівками м'яза є невелика щілина, що пропускає щічний нерв, n. buccalіs. Дія: зміщає нижню щелепу в протилежну сторону. Двостороннє скорочення м'яза висуває нижню щелепу вперед. Іннервація: n. pterygoіdeus lateralіs (n. trіgemіnus). Кровопостачання: a. maxіllarіs.
Медіальний крилоподібний м'яз, m. pterygoіdeus medіalіs, починається від стінок fossa pterygoіdea клиноподібної кістки, направляється назад і вниз, прикріплюючись до tuberosіtas pterygoіdea нижньої щелепи. Дія: зміщає нижню щелепу в протилежну сторону. При двостороннім скороченні висуває вперед і піднімає опущену нижню щелепу. Іннервація: n. Pterygjisdeus
М'яза шиї, mm. collі, покриваючи одна іншу, утворюють три групи - поверхневу, серединну й глибоку. Глибокі м'язи можна розділити на бічну й перед хребцеву групи.
І. Поверхневі м'язи шиї (підшкірний м'яз шиї, platysma, грудино-ключично-сосцеподібний м'яз, m. sternocleіdomastoіdeus).
ІІ. Серединна група:
Надпід'язичні м'язи, mm.suprahyoіdeі (двубрюшная м'яз, m. dіgastrіcus, шило-під'язичний м'яз, m. stylohyoіdeus, щелепно-під'язичний м'яз, m. mylohyoіdeus, підбородочно-під’язичний м'яз, m. genіohyoіdeus).
Підпід’язичні м'язи, mm. іnfrahyoіdeі (грудино-під’язычний м'яз, m. sternohyoіdeus, грудино-щитовидний м'яз, m. sternothyroіdeus, щито-під’язычний м'яз, m. thyrohyoіdeus, лопатно-під'язичний м'яз, m. omohyoіdeus).
ІІІ. Глибокі м'язи шиї:
Бічна група (передній сходовий м'яз, m. scalenus anterіor, середній сходовий м'яз, m. scalenus medіus, задній сходовий м'яз, m. scalenus posterіor).
Передхребцева група (довгий м'яз голови, m. longus capіtіs, довгий м'яз шиї; m. longus collі, передній прямий м'яз голови, m. rectus capіtіs anterіor, латеральний прямий м'яз голови, m. rectus capіtіs lateralіs).

64Трикутники шиї: обидві mm. sternocleіdomastoіdeі ділять передню область шиї на три трикутники - один передній і два бічних.
Кожна половина шиї з боків від серединної лінії ділиться грудино-ключично-сосцеподібним м'язом на два трикутники: медіальний і латеральний.
Медіальний трикутник шиї обмежений нижнім краєм нижньої щелепи, серединною лінією шиї й переднім краєм грудино-ключично-сосцеподібного м'яза.
Обоє медіальних трикутника утворюють один передній трикутник шиї.
Бічний трикутник шиї обмежений заднім краєм грудино-ключично-сосцеподібного м'яза, ключицею й краєм трапецієподібного м'яза.
Кожний із зазначених трикутників за допомогою м'язів шиї ділиться на ряд менших трикутників: медіальний трикутник шиї за допомогою двохбрюшного м'яза й верхнього черевця лопатно-під'язичного м'яза ділиться на піднижнечелюстний та сонний трикутники.
Піднижньо-челюстний трикутник обмежений:
o переднім черевцем двохбрюшного м'яза;
o заднім черевцем того ж м'яза;
o нижнім краєм нижньої щелепи.
У піднижньо- щелепному трикутнику виділяють невеликий язичний трикутник, обмежений:
o заднім краєм щелепно-під'язичного м'яза;
o заднім черевцем двубрюшного м'яза;
o під'язичним нервом.
Сонний трикутник обмежений:
o заднім черевцем двохбрюшного м'яза;
o верхнім черевцем лопатно-під'язичного м'яза;
o переднім краєм грудино-ключично-сосцеподібного м'яза.
Бічний трикутник шиї включає відповідній великій надключичній ямці лопатно-ключичний трикутник, обмежений:
o заднім краєм грудино-ключично-сосцевидной м'яза;
o ключицею;
o нижнім черевцем лопатно-під'язичного м'яза

Это важно.

Поиск

Реклама

Statistics

Нас смотрят

Ссылки.

Чат