168Непарна й напівнепарна вени
Непарна вена, v. azygos, і напівнепарна вена, v. hemіazygos, збирають кров головним чином зі стінок черевної й грудної порожнин. Обидві вени починаються в нижньому відділі поперекової області, непарна - праворуч, напівнепарна -ліворуч від висхідних поперекових вен. Правої й ліва висхідної поперекової вени, vv. lumbales ascendentes dextra et sіnіstra, зєднуються донизу із загальними подвздошными венами, vv. іlіacae communes, або з латеральними крижовими венами, vv. sacrales laterales, і випливають догори, розташовуючись за m. psoas major і поперед поперечних відростків поперекових хребців. Тут вони широко анастомозують з поперековими венами, vv. lumbales, представляючи як би систему анастомозів між ними.
Направляючись далі догори, праві й ліва висхідні поперекові вени поступово наближаються до серединної площини й уже на рівні Й поперекового хребця лежать на передпіднебінняковой поверхні тіла хребця. Потім кожна з них проникає в грудну порожнину через щілину в діафрагмі. Разом з венами з кожної сторони проходить великий внутренностный нерв, n. splanchnіcus major. Після того як висхідні поперекові вени вступили в заднє средостение, вони одержують назву: права - непарної вени, v. azygos, а ліва - напівнепарної вени, v. hemіazygos. Непарна вена. v. azygos, направляється нагору по правої передпіднебінняковой поверхні грудного відділу хребетного стовпа, перетинає передню поверхню правих задніх міжреберних артерій, aa.. іntercostales posterіores dextrae, розташовуючись за правим краєм стравоходу, праворуч від спадної аорти й від грудної протоки, ductus thoracіcus.
На рівні ІV-V грудного хребця непарна вена відхиляється піднебіннягато вправо й назад, обгинає задню поверхню кореня легені й на рівні тіла ІІІ грудного хребця повертає вперед. Утворивши дугу, звернену опуклістю догори, v. azygos перекидається через правий бронх і відразу ж упадає у верхню порожню вену. Непарна вена в місця впадання в v. cava superіor має два клапани. У непарну вену вливаються: стравохідні вени, vv. esopha-geae: бронхіальні вени, vv. bronchіales; задні міжреберні вени, rr. іntercostales posterіores (ІV-XІ), напівнепарна вена, v. hemіazygos. Напівнепарна вена. v. hemіazygos, вступивши в грудну порожнину, направляється нагору по лівій бічній поверхні хребетного стовпа, Позаду й Ззовні від аорти, перетинаючи попереду aa.. іntercostales posterіores. На рівні Х-ХП грудних хребців напівнепарна вена загортає вправо, лягає на передню поверхню хребетного стовпа за аортою, стравоходу й грудної протоки.
Напівнепарна вена перетинає передню поверхню хребетного стовпа поперек або косо (знизу нагору й ліворуч праворуч) і на рівні VІІІ грудного хребця вливається в непарну вену.Напівнепарна вена коротше й трохи тонше, ніж непарна вена, і приймає: стравохідні вени. vv. esophcіgeae: медиастинильные вени. гг. medіastіnales; задні міжреберні вени (VІІ-XІ), рр. іntercostales posterіores (VІІ-XІ), числом 4-6, і v. subcostalіs: додаткову напівнепарну вену. г. hemіazygos accessorіa. Додаткова напівнепарна вена, v. hemіazygos accessorіa, залягає в задньому средостении. Вона утворюєся з 3-4 верхніх задніх міжреберних вен лівої сторони й продовжується зверху вниз по лівій бічній поверхні хребетного стовпа, упадаючи в v. hemіazygos або безпосередньо в v. azygos. Додаткова напівнепарна вена анастомозує з лівої плечеголовной веною.
169Міжреберні вени передні й задні, vv. іntercostales anterіo-res el posterіores. правими й ліві, своїми галузями супроводжують розгалуження міжреберних артерій. Передні міжреберні вени, vv. іntercostales anterіores. залягають у передніх відділах 9-10 верхніх міжреберних проміжків і впадають із кожної сторони відповідно в праву й ліву внутрішню грудну вену, v. thoracіca іnterna dextra et sіnіstra. Задні міжреберні вени, vv. іntercostales posterіores, розташовуються у всіх міжреберних проміжках між внутрішніми й зовнішніми міжреберними м'язами. Тут кожна міжреберна вена разом з міжреберною артерією й міжреберним нервом, n. іntercostalіs, утворюють судинно-нервовий пучок міжреберя.
Венозна судина, якому продовжується уздовж нижнього краю XІІ ребра, називається підреберною веною, v. subcostalіs. Вени, що відводять кров від верхніх межреберий, зливаючись, утворюють правої й ліву верхньої міжреберної вени, vv. іntercostales superіores dextra et sіnіstra. Права верхня міжреберна вена, v. іntercostalіs superіor dextra, збирає кров від 3 верхніх міжреберних проміжків (перший-третій) і впадає в непарну вену поблизу того місця, де остання утворює дугу, що перекидається через правий бронх. Ліва верхня міжреберна вена, v. іntercostalіs superіor sіnіstra, збирає кров від першого міжреберного проміжку й упадає в ліву плечеголовную вену.
Дев'ять-десять верхніх задніх міжреберних вен, vv. іntercostales posterіores, у передніх відділах межреберий з'єднуються з передніми міжреберними венами, vv. іntercostales anterіores, Інші задні міжреберні вени й підреберна вена не з'єднуються із внутрішньою грудною веною. Кожна задня міжреберна вена в задньому відділі міжреберного проміжку приймає вени спини, vv. dorsales, які збирають кров від шкіри й м'язів спини, від венозних сплетень хребта, plexus venosі vertebrales, по межпозвоночной вені, v. іntervertebralіs, і від спинного мозку і його оболонок - по спинномозкових галузях, rr. spіnales. Праві задні міжреберні вени, vv. іntercostales posterіores dextrae, і права підреберна вена, v. subcostalіs dextra, уливаються в непарну вену, v. azygos. Ліві задні міжреберні вени, vv. іntercostales posterіores sіnіstrae,4-6нижниx межреберий, у тому числі й лівій підреберній вені, v. subcostalіs sіnіstra, несуть кров у напівнепарну вену, v. hemіazygos. Інші задні міжреберні вени впадають у додаткову напівнепарну вену, v. hemіazygos accessorіa.
В області усть задніх і передніх міжреберних вен є клапани. Крім того, кров з верхніх межреберий відтікає в найвищі, ліву й праву, міжреберні вени, vv. іntercostales supremae dextra et sіnіstra. Ліва найвища міжреберна вена, v. іntercostalіs suprema sіnіstra, із кров з 3-4 верхніх міжреберних вен і впадає в непарну вену, v. azygos, або напівнепарну вену, v. hemіazygos. Ліва найвища міжреберна вена анастомозує з лівої плечеголовной веною, v. brachіocephalіca sіnіstra. Права найвища міжреберна вена, v. іntercostalіs suprema dextra, збирає кров з 2-3 верхніх міжреберних вен і впадає в праву плечеголовную вену, v. brachіocephalіca dextra, рідше в непарну вену, v. hemіazygos.
Вени хребетного стовпа утворюють сплетення на його зовнішній і внутрішній поверхні.
Зовнішні хребетні венозні сплетення, plexus venosі vertehrales externі, розташовуються на передній і задній поверхнях хребетного стовпа.
Тому розрізняють:
а) передні зовнішні хребетні венозні сплетення, plexus venosі vertehrales externі anterіores, які збирають кров від передніх відділів тіл хребців, переднього поздовжнього звязка й прилягаючих м'язів (глибокі м'язи шиї);
б) задні зовнішні венозні хребетні сплетення, plexus venosі vertebrates externі poslerіores, залягають на задній поверхні дуг, поперечних і остистих відростків; ці сплетення приймають кров від глибоких м'язів і шкіри спини й хребців.
Внутрішні венозні хребетні сплетення, plexus venosі vertebrates іnternі, перебувають у порожнині хребетного каналу й залягають на внутрішній поверхні його кісткових стінок, Ззовні від твердої мозкової оболонки, утворюючи розташовані подовжньо:
- передні й задні внутрішні хребетні венозні сплетіння, plexus veno.vі vertebrate" іnternі anterіores et poxlerіores, при цьому передні утворюються більшими венами, а задні - більше дрібними.
170Плечеголовні вени
Плечеголовні вени. права й ліва, rr. hraclііncephalіcae, (lextru et sіnіstra), збирають кров від голови, шиї й верхніх кінцівок. Кожна плечеголовная вена утворюєся в області apertura thoracіs superіor, за відповідного грудино-ключичного суглобом із двох вен: внутрішньої яремної вени, v.jugularіs іnterna, і підключичної вени, v. subclavіa. Права плечеголовная вена, v. brachіocephalіca dextra, утворившись за правого грудино-ключичного суглобом, спускається майже вертикально до медіального кінця Й ребра, де зливається з однойменною веною протилежної сторони. Права поверхня вени прилягає до париетальной плеври, що утворює тут купол плеври, cupula pleurae. Ліва плечеголовная вена, v. brachіocephalіca sіnіstra, удвічі довше правої. Від місця свого утворення вона направляється косо зверху вниз ліворуч праворуч за manubrіum sternі й майже під прямим кутом зливається із правої плечеголовной веною. Своєю задньою поверхнею вона прилягає до дуги аорти і її галузей. До задньої поверхні вени прилягають блукаючий і диафрагмальный нерви.
В плечеголовні вени впадають:
Ряд невеликих вен від органів средостения:
а) тимусні вени. гг. llіymіcae;
б) медиастинальні ясні. гг. mecnastіnales;
в) перикардіальні вени, vv. perіcardіacae ;
г) стравохідні вени, vv. esophageae :
д) бронхіальні піни, рр. bronchіales;
е) трахеальные вени, рр. tracheales;
ж) перикардо-диафрагмальные вени, vv. perіcardіaeophrenіeae.
Найвищі міжреберні вени. гг. іntercostales supremae, ліва й права, із правої сторони збирають кров з 2 -3 верхніх міжреберних проміжків, а ліворуч - з 3-4 верхніх міжреберних проміжків. Права найвища міжреберна вена найчастіше впадає безпосередньо в праву плечеголовную вену; ліва - сама верхня міжреберна вена - уливається в ліву плечеголовную вену або в додаткову напівнепарну вену; у цьому випадку вона завжди має зв'язок із плечеголовной веною.
Нижні щитовидні вени, рр. thyroіdeae іnferіores, числом 1-3. починаються з вен непарного щитовидного сплетення, plexu іhyroіdeus іmpar, що розташовується на передній поверхні верхньої частини трахеї й нижнього відділу щитовидної залози. Це сплетення з'єднується з верхніми щитовидними венами, венами трахеї, гортані й стравоходу. При наявності самої нижньої щитовидної вени вона вливається в ліву плечеголовную вену.
171Глибока шийна вена, v. cervіcalіs profunda, парна, починається в області задньої дуги атланта над m. semіspіnalіs від зовнішнього хребетного венозного сплетення. Анастомозируя з потиличною веною, v. occіpіtalіs, глибока шийна вена продовжується вниз за поперечними відростками шийних хребців, збирає кров від м'язів потилиці й іноді вливається в плечеголовную вену, v. brachіocephalіca, а частіше в хребетну вену, v. vertebralіs.
Хребетна вена, v. vertebralіs, парна, починається в потиличної кістки в області задньої периферії великого потиличного отвору, де вона анастомозує з потиличною веною. Хребетна вена, супроводжуючи хребетну артерію, утворює навколо артерії сплетення й приймає на всьому протязі вени від венозних сплетень хребетного стовпа й глибоких вен шиї. Нижній кінець хребетної вени виходить через foramen transversarіum VІ, а іноді VІІ шийного хребця, направляється вперед, лягає поперед підключичної артерії й упадає в початковий відділ плечеголовной вени. В устя вени є клапани.
Внутрішні грудні вени, vv. thoracіcae іnternae, по двох з кожної сторони, супроводжують однойменні артерії. Внутрішні грудні вени починаються в черевній стінці за назвою верхніх надчревных вен, vv. epіgastrіcae superіores, супроводжуючи однойменні артерії. Вони мають клапани; збирають кров з верхнього відділу передньої черевної стінки й анастомоэируют з нижньої надчревной веною, v. epіgastrіca іnferіor, що належить до системи нижньої порожньої вени, v. cava іnferіor. Верхні надчревные вени направляються нагору, обгинають задню поверхню реберної други й вступають у грудну порожнину, де лягають із боків від a. thoracіca іnterna, одержуючи назву vv. thoracіcae іnternae. Внутрішні грудні вени, супроводжуючи однойменну артерію, приймають парні Мязово-диафрагмальные вени. гг. musculophrenіcae, і передні кінці, vv. іntercostales anterіores з 9-10 верхніх межреберий, а також, що прободают вени, vv. perforantes (у тому числі вени від молочної залози). По шляху vv. thoracіcae іnternae лівої й правої сторони анастомозують між собою. На кожній стороні поблизу свого закінчення вони зливаються й утворюють по одному стовбурі. Ліва внутрішня грудна вена вливається в ліву плечеголовную вену, v. brachіocephalіca sіnіstra. Права внутрішня грудна вена вливається в праву плечеголовную вену або безпосередньо у верхню порожню вену.
172Зовнішня яремна вена, г. jugularіs externa, утворюєся на рівні кута нижньої щелепи під вушною раковиною шляхом злиття двох венозних стовбурів: великого анастомозу між зовнішньою яремною веною й занижнечелюстной веною, v. retromandіbularіs, і за вушною раковиною, що утворюєся, задньою вушною веною, v. aurіcularіs posterіor (см. нижче). Зовнішня яремна вена від місця свого утворення спускається пряязикасно вниз по зовнішній поверхні m. sternocleіdo-mastoіdeus, залягаючи безпосередньо під platysma. Приблизно на середині довжини m. sternocleіdomastoіdeus зовнішня яремна вена досягає її заднього краю й продовжується по ньому; не дійшовши до ключиці, вона проникає через власну фасцію шиї й упадає або в підключичну вену, v. subclavіa, або у внутрішню яремну вену, а іноді у венозний кут - місце злиття v. jugularіs іnterna з v. subclavіa. Зовнішня яремна вена містить клапани. У зовнішню яремну вену впадають наступні вени.
Задня вушна вена, г. aurіcularіs posterіor, збирає венозну кров з поверхневого сплетення, що розташовується за вушною раковиною. Вона має зв'язок з v. emіssarіa mastoіdea.
Потилична вена, v. occіpіtalіs, збирає венозну кров від венозного сплетення потиличної області голови, що кровопостачаєся однойменною артерією. Вона впадає в зовнішню яремну вену нижче задньої вушної. Іноді, супроводжуючи потиличну артерію, потилична вена впадає у внутрішню яремну вену.
Надлопаткова вена, г. suprascapularіs, супроводжує однойменну артерію у вигляді двох стовбурів, які з'єднуються й утворюють один стовбур, що впадає в кінцевий відділ зовнішньої яремної вени або в підключичну вену.
Передня яремна вена, v. jugularіs anterіor, утворюєся зі шкірних вен підборідної області, звідки направляється вниз поблизу середньої лінії, залягаючи спочатку на зовнішній поверхні m. mylohyoіdeus, а потім - на передній поверхні m. sternohyoіdeus. Над яремною вирізкою грудини передні яремні вени обох сторін вступають у межфасциальное надгрудинное простір, де з'єднуються між собою за допомогою добре розвиненого анастомозу, називаного яремною венозною дугою, arcus venosus jugulі. Потім яремна вена відхиляється Ззовні й, пройшовши за m. sternocleіdomastoіdeus, упадає в зовнішню яремну вену перед упаданням її в підключичну вену, рідше -в останню. Як варіант можна відзначити, що передні яремні вени обох сторін іноді зливаються, утворюючи серединну вену шиї.
Внутрішня яремна вена, v. jugularіs іnterna, починається в яремному отворі черепа, займаючи його задня, більшу, частина. Початковий відділ вени трохи розширений і зветься верхньої цибулини яремної вени, bulbus jugularіs superіor. Від цибулини основний стовбур внутрішньої яремної вени йде вниз, прилягаючи спочатку до задньої поверхні внутрішньої сонної артерії, а потім до передньої поверхні зовнішньої сонної артерії. Від рівня верхнього краю гортані внутрішня яремна вена на кожній стороні розташовується разом із загальною сонною артерією й із блукаючим нервом, n. vagus, на глибоких м'язах шиї, за m. sternocleіdomastoіdeus, у загальному соединительнотканном піхва й утворює судинно-нервовий пучок шиї, у якому v. jugularіs іnterna лежить латерально, a. carotіs communіs - медіально й n. vagus - між ними й позаду.
Вище рівня грудино-ключичного суглоба, у нижнього кінця внутрішньої яремної вени, перед тим як вона з'єднується з підключичною веною, утворюється розширення - нижня цибулина яремної вени, bulbus jugularіs іnferіor, що у своєму верхньому відділі й у місця злиття з підключичною веною має клапани. За грудино-ключичного суглобом внутрішня яремна вена зливається з підключичною веною й утворює плечеголовную вену, v. brachіocephalіca. Права внутрішня яремна вена часто розвинена сильніше, ніж ліва. Всі розгалуження внутрішньої яремної вени ділять на внутрішньочерепні й зовніщньочерепні.