Яєчниковий цикл
Яєчниковий цикл
складається з двох фаз:
І фаза —
фолікулінова;
II фаза —
лютеїнова.
Протягом першої
фази відбувається ріст і розвиток фолікула, його дозрівання (рис. 14). Цей
процес триває, зазвичай, 14 діб (при 28-денному циклі). Якщо менструальний цикл
у жінки триває 21 день, то 10-11 діб, при 35-денному циклі — 17-18 діб. На
початку фази фолікул складається з яйцеклітини, оточеної зернистою та
сполучнотканинною оболонкою, його діаметр становить 2-
Фолікулярний
епітелій, що оточує яйцеклітину, проліферує, стає багатошаровим, утворює
зернисту оболонку фолікула (membrana granulosa folliculi). Спочатку фолікул
суцільно заповнений клітинами. Згодом у центрі скупчення клітин утворюються
порожнини, заповнені рідиною. Надалі ці порожнини зливаються в одну.
Яйцеклітина,
оточена клітинами зернистої оболонки, що утворюють променистий вінець (corona
radiata), розміщується на скупченні клітин, розташованих біля стінки фолікула.
Це скупчення має назву яйценосного горбка (cumulus oophorus). Фолікулярна
рідина містить фолікулярні, або естрогенні, гормони.
Діаметр дозрілого
фолікула становить 10-
Морфологічними
ознаками наближення овуляції є стоншення стінки фолікула у місці, де він
випинається над поверхнею фолікула. Над цим місцем формується аваскулярна зона
і напівпрозора ділянка базальної мембрани між текою та гранульозою, позбавлена
клітин, — стигма. Центр стигми витягується у вигляді конуса і розривається.
Через утворений отвір виливається фолікулярна рідина, і з нею обережно
виноситься яйцеклітина, оточена клітинами променистого вінця.
Овуляцією називається розрив дозрілого фолікула і вихід з
його порожнини яйцеклітини. Яйцеклітина потрапляє у черевну порожнину, відтак
захоплюється фімбріями ампулярної частини маткової труби. У трубі відбувається
процес запліднення.
На місці
фолікула, що розірвався, утворюється жовте тіло (corpus luteum). Розпочинається
друга фаза менструального циклу —лютеїнова.
Після овуляції в
порожнину фолікула вростають судини, у гранульозних клітинах розпочинається
активна рецепція лютеїнізуючого гормону, під впливом якого здійснюється
лютеїнізація клітин гранульози. Клітини збільшуються у розмірі, у протоплазмі
накопичується ліпотропний фермент, який надає залозі жовтого кольору.
Жовте тіло
виділяє гормон прогестерон. Окрім прогестерону, гранульозні клітини продукують
інгібін — гормон білкової природи, що гальмує виділення ФСГ.
Жовте тіло
функціонує 14 днів, з 15-го до 28-го дня циклу, у ньому послідовно відбуваються
процеси а) васкуляризації; б) розквіту; в) зворотного розвитку — за умови, що
запліднення не відбулось і не настала вагітність (тоді вона називається жовтим
тілом менструації). Регрес жовтого тіла триває близько 2-х місяців і
закінчується формуванням гіалінового утворення, що називається білим тілом.
Якщо вагітність настала, утворюється жовте тіло вагітності, яке функціонує
10-12 тижнів і забезпечує нормальний перебіг перших місяців гестації. Жовте
тіло вагітності, на відміну від жовтого тіла менструації, виробляє ще й
релаксин — гормон, що здійснює токолітичний вплив на матку.
Шийковий цикл
Шийка матки є
важливим біологічним клапаном, що контролює рух біологічних речовин у порожнину
матки та з неї. Важливими є функції шийки матки у процесі запліднення. Окрім
того, вона оберігає порожнину матки від проникнення інфекційних агентів та
служить для виділення менструальної крові та секрету з порожнини матки. Канал шийки
матки вистелений циліндричним епітелієм, між його клітинами розміщені
секреторні крипти, що продукують цервікальний слиз.
Усі структури
шийки матки дуже чутливі до впливу стероїдів. Секреторні клітини слизової
оболонки цервікального каналу постійно продукують клейку прозору рідину —
цервікальний слиз. Кількість і склад слизу регулюються секрецією яєчникових
гормонів і впродовж менструального циклу щодня змінюються. У периовуляторний
період кількість слизу зростає до 600 мг на добу, а у лютеїновій фазі секретується
лише 50 мг на добу.
Основний
компонент слизу — гідрогель, багатий на гідрокарбонати, складається з
глікопротеїнів муцинового типу.
Характеристики
цервікального слизу (кількість, вміст води, тягучість) зростають відповідно до
підвищення секреції естрогенів на момент овуляції. Ці зміни спрямовані на
забезпечення умов для фертилізації.
Слиз рухається
від внутрішнього вічка до зовнішнього, причому більш сильний потік іде
периферією, а не центром цервікального каналу. Такий тип руху слизу забезпечують
коливання мікроворсин епітеліальних клітин. Біологічна доцільність такої
особливості полягає у видаленні з каналу шийки матки дефектних сперматозоїдів і
забезпечення проникнення в порожнину матки лише активних форм, здатних подолати
потік цервікального слизу.
Окрім естрогенів,
на шийку матки діють також простагландини і релаксин. Саме ці гормони сприяють
розкриттю цервікального каналу в преовуляторний період.
У міру підвищення
концентрації естрогенів цервікальний епітелій секретує велику кількість рідкого,
прозорого, тягучого слизу, багатого на муцин, глікопротеїди, солі, кількість
клітинних елементів у ньому в цей час мінімальна. Зовнішнє вічко шийки матки
розкривається (максимально на час овуляції), мікрофібрили цервікального слизу
розміщуються паралельно, створюються мікроканали, що полегшують міграцію
сперміїв. У постовуляторному періоді під впливом прогестерону цервікальний
канал закривається, кількість слизу зменшується, мікрофібрили розміщуються у
вигляді сітки, непроникної для сперматозоїдів.
Вагінальний цикл
Багатошаровий
плоский епітелій піхви зазнає протягом менструального циклу, а також протягом
вагітності певних змін відповідно до фаз циклу.
У ранню
фолікулінову фазу починає розростатися вагінальний епітелій за рахунок
базального шару. Ближче до овуляції клітини диференціюються, збільшується
кількість шарів епітелію за рахунок проміжних клітин. Епітелій потовщується. У
лютеїнову фазу припиняється розростання епітелію і відбувається його
десквамація — товщина епітелію зменшується вдвічі. У фазу десквамації маткового
циклу відшаровується і поверхневий шар ва-гінального епітелію.
Клітинний склад
вагінального вмісту є біологічним тестом гормонального впливу статевих залоз.
Залежно від гормонального стану у вмісті піхви знаходять клітини: поверхневі, проміжні,
парабазальні та базальні у різних співвідношеннях. Кількість поверхневих клітин
відповідає ступеню естрогенної насиченості організму — чим більше поверхневих
клітин, тим більше естрогенів у крові жінки. Проміжних клітин більше у
лютеїнову фазу циклу. Парабазальні та базальні клітини зустрічаються при
гіпофункції яєчників та у менопаузі, у жінок репродуктивного віку при
нормальній функції яєчників парабазальні та базальні клітини у мазках знаходять
рідко.
Циклічні зміни у маткових трубах
Слизова маткових
труб має складчасту будову, складки паралельні, найбільш виражені в ампулярному
відділі труби і згладжуються в істмічно-му. Висота складок і їх напрям
підлягають впливу гормонів яєчників. У фолікуліновій фазі менструального циклу
складки високі і розміщені паралельно, що полегшує міграцію сперматозоїдів та
яйцеклітини, тоді як у лютеїновій фазі складки розгалужуються, рельєф труби
стає складним, що створює перешкоди для руху сперматозоїдів.
Під впливом
естрогенів змінюється напрям коливань війчастого епітелію труби, склад рідини,
яка міститься у трубі, скоротлива активність м'язової оболонки труби, що
спрямовано на забезпечення оптимальних умов для запліднення.
Цикл молочних залоз
Молочні залози
також зазнають змін упродовж менструального циклу. Під впливом естрогенів у
фолікулінову фазу відбувається розвиток системи канальців та розширення
часточок залози. У лютеїнову фазу утворюється велика кількість дрібних
часточок, оточених сполучною тканиною, що призводить до збільшення об'єму
залози та появи суб'єктивного відчуття напруження. Під час менструації часточки
залози та канальці зазнають регресивних змін.
