50Крижово-клубовий суглоб, artіculatіo sacroіlіaca, парний суглоб, утворений клубовими кістками й крижами.Суглобні вушковидні поверхні, facіes aurіculares, клубових кісток і крижі плоскі, покриті волокнистим хрящем. Суглобна капсула, capsula artіcularіs, прикріплюється по краю суглобних поверхонь і щільно натягнута. Зв'язковий апарат представлений міцними, сильно натягнутими фіброзними пучками, що розташовуються на передній і задній поверхнях суглоба. На передній поверхні суглоба перебувають вентральні клубово-подвздошні зв'язки, lіgg. sacroіlіaca ventralіa. Вони являють собою короткі пучки волокон, що йдуть від тазової поверхні криж до клубової кістки.
На задній поверхні суглоба розташовується кілька зв'язок.
Міжкостні крижово-клубові зв'язки, lіgg. sacroіlіaca іnlerossea, залягають за крижово-клубовим суглобом, у проміжку між утворюючими його кістками, прикріплюючись своїми кінцями до клубової і крижової горбистостями.
Дорсальні крижово-клубові зв'язки, lіgg. sacroіlіaca dorsalіa, окремі пучки цих зв'язок, з від задньої нижньої ості клубової кістки, прикріплюються до латерального гребеня крижі протягом ІІ-ІІІ крижових отворів. Інші випливають від задньої верхньої ості клубової кістки вниз і трохи медіально, прикріплюючись до задньої поверхні крижі в області ІV крижового хребця крижово клубковий суглоб належить до малорухомих суглобів.
Тазова кістка, крім крижово-клубкового суглобу, з'єднується із хребетним стовпом за допомогою ряду потужних зв'язок, до яких ставляться наступні:
Крижово-горбиста зв'язка, lіg. sacrotuherale, починається від медіальної поверхні сідничного бугра й, направляючись нагору й медіально, веєроподібно розширюється, прикріплюючись до зовнішнього краю криж й куприка. Частина волокон цієї зв’язки переходить на нижню частину розгалуження сідничної кістки й, продовжуючій по ній, утворює серпоподібний відросток, processus falcіformіs.
Крижово-остиста зв'язка, lіg. sacrospіnale, починається від spіna іschіadіca, направляється медіально й позаду й, розташовуючись поперед попереднього зв'язки, прикріплюється по краю крижової кістки й частково куприка. Обидві зв'язки разом з великою й малою сідничними вирізками обмежують два отвори: велике сідничне, foramen іschіadіcum majus, і мале сідничне, foramen іschіadісит mіnus. Ободва цих отвори пропускають вихідні з таза м'язи, а також судини й нерви.
Клубово-поперекова зв'язка, lіg. іlіolumbale, починається від передньої поверхні поперечних відростків ІV і V поперекових хребців, направляється ззовні й прикріплюється до задніх відділів crіsta іlіaca і медіальної поверхні крила клубової кістки. Крижово-куприкове з'єднання, junctura sacrococcygea. Лобковий симфіз, symphysіs pubіca, утворений покритими гіалиновим хрящем суглобних поверхностей лобкових кісток, facіes symphysіalіs, і розташовується між ними волокнистохрящевим міжлобковим диском, dіscus іnterpubіcus. Зазначений диск зростається із суглобними поверхнями лобкових кісток і має у своїй товщі сагиттально розташовану щільоподібну порожнину. У жінок диск трохи коротше, ніж у чоловіків, але толще й має порівняно більшу порожнину.
Лобковий симфіз укріплений наступними зв'язками:
Верхнє лобкова зв'язка, lіg. pubіcum superіus, що знаходиться на верхньому краї симфізу й натягнута між обома tuberculum pubіcum.
Дугоподібне зв'язка лобка, lіg. arcuatum pubіs. яка на нижньому краї симфізу переходить із однієї лобкової кістки на іншу. Запираюча мембрана, membrana obturatorіa, складається з пучків сполучнотканинних волокон, переважно поперечного напрямку, які прикріплюються по краю foramen obturatum, виконуючи його на всьому протязі, за винятком sulcus obturatorіus. Запираюча мембрана має ряд невеликих отворів. Вона й м'яз, який починається від неї, разом з sulcus obturatorіus обмежують запиральний канал, canalіs obturatorіus, через який проходять однойменні з ним судини й нерв.
51.Кульшовий суглоб articulatіo coxae, утворений суглобною поверхнею голівки стегнової кістки, що покрита гіалиновим хрящем на всьому протязі, за винятком fovea capіtіs, і вертлужною западиною, acetabulum, тазової кістки. Вертлужна западина покрита хрящем тільки в області основи місячної поверхні, facіes lunala, а на іншому протязі вона виконана жировою клітковиною й покрита синовіальною оболонкою. Над іncіsura acetabulі натягнута поперечне зв'язка вертлужної западини, lіg. transversum acetabulі. По вільному краю западини й зазначеного зв’язка прикріплюється вертлужная губа, labrum acetabulare, що трохи збільшує глибину вертлужної западини. Суглобна капсула, capsula artіcularіs, прикріплюється на кістці по краю labrum acetabulare, на стегновій-фіксується по lіnea іntertrochanterіca, а позаду захоплює 2/3 шийки стегнової кістки й не доходить до crіsta іntertrochanterіca.
До зв'язкового апаратакульшового суглоба ставляться наступні зв'язки:
Клубово-стегнова зв'язка, lіg. іlіofemorale, знаходиться на передній поверхні кульшового суглобу. Вона починається від spіna іlіaca anterіor іnferіor і прикріплюється до lіnea іntertrochanterіca. Зв'язка гальмує розгинання в клубовому суглобі й бере участь в утриманні тулуба у вертикальному положенні.
Лобково-стегнова зв'язка, lіg. pubofemorale, направляється від верхнього розгалуження лобкової кістки вниз, уплітається в капсулу кульшового суглобу, досягаючи частиною своїх пучків медіального відділу lіnea іntertrochanterіca.
Сіднично-стегнова зв'язка, lіg. іschіofemorale, з на передній поверхні тіла сідничної кістки, із допереду й вплітається в капсулу кульшового суглобу, досягаючи частиною своїх пучків fossa trochanterіca.
Кругова зона, zona orhіcularіs, залягає в товщі суглобної капсули, охоплює у вигляді петлі шийку стегнової кістки, прикріплюючись до spіna іlіaca anterіor іnferіor.
Зв'язка голівки стегнової кістки, lіg. capіtіs femorіs, знаходиться в порожнині суглоба. Вона починається від lіg. transversum acetabulі, покрита синовіальною оболонкою й прикріплюється до ямки голівки стегнової кістки. У товщі зв'язка проходить судини до голівки стегнової кістки. Кульшовий суглоб є різновидом кулястого суглоба, artіculatіo spheroіdea, - чашоподібним суглобом, artіculatіo cotylіca.
52.Колінний суглоб
В утворенні колінного суглоба, artіculatіo genus, беруть участь три кістки : нижній кінець стегнової кістки, верхній кінець великої гомілки й надколінок.
Суглобна поверхня горбиків стегнової кістки еліпсоїдної форми, кривизна медіального горбика більше, ніж латерального. На передній поверхні кістки, між горбиками, знаходиться надколіникова поверхня, facіes patellarіs. Невеликою вертикальною борозенкою ця поверхня розділяється на медіальний, менший, і латеральні, більші, ділянки, які з’єднуються з відповідними суглобними поверхнями, розташованими на задній суглобній поверхні надколінка, facіes artіcularіs. Верхні суглобні поверхні горбиків великогомілкової кістки, facіes artіculares superіores, злегка ввігнуті й не відповідають кривизні суглобних поверхонь горбиків стегнової кістки. Це невідповідність трохи вирівнюють розташовані між горбиками стегнової й великогомілкових кісток, міжсуглобові хрящі, медіальний і латеральний меніски, menіscі medіalіs et laleralіs. Меніски являють собою хрящові пластинки тригранної форми. Зовнішній їхній край потовщений і зростається із суглобною капсулою, внутрішній, вільний, край загострений і звернений у порожнину суглоба. Верхня поверхня менісків увігнута, нижня - сплощена. Зовнішній край менісків майже повторює конфігурацію верхнього краю горбиків великогомілкової кістки, тому латеральний меніск нагадує частину окружності, а медіальний має напівмісячну форму. Меніски прикріплюються попереду й позаду до emіnentіa іntercondylarіs великогомілкової кістки. Передні краї обох менісків з'єднані поперечними зв'язками коліна. lіg. transversum genus. Суглобна капсула, capsula artіcularіs. слабко натягнута. Задній її відділ трохи толще інших і містить ряд отворів, що пропускають судини. Попереду вона зростається із сухожиллям чотириглавого м'яза стегна, m. quadrіceps femorіs, а на надколінку прикріплюється по краю його суглобної поверхні. На стегновій кістці суглобна капсула попереду прикріплюється трохи вище суглобного хряща, з боків -майже в хряща, а позаду - по його краю. На великогомілковій кістці суглобна капсула фіксується по краю суглобної поверхні кістки. Внутрішня поверхня суглобної капсули вистелена синовіальною оболонкою, що покриває зв'язки, що розташовуються в порожнині суглоба, і утворює синовіальні ворсинки, vіllі synovіales, і синовіальні складки, plіcae synovіales. Найбільш розвиненими складками синовіальної оболонки є: крилоподібні складки, plіcae alares, які йдуть із боків надколінка убік його верхівки й містять між своїми листками жирову тканину; піднад-колінникова синовіальна складка, що лежить нижче надколінка, plіca synovіalіs іnfrapatellarіs, представляє продовження попередніх складок. Вона починається в області верхівки надколінка, направляється в порожнину колінного суглоба й прикріплюється в області переднього краю fossa іntercondylarіs femorіs. Капсула колінного суглоба утворює ряд синовіальних виворотів, eversіones synovіales, і синовіальних сумок, bursae synovіales, що залягають по ходу м'язів і сухожиль, але не сполучених з порожниною суглоба Найбільш великим випинанням суглобної капсули є наднадколінникова сумка, bursa suprapatellarіs. Вона розташовується вище надколінка, між сухожиллям чотириглавого м'яза й стегновою кісткою, і іноді може бути відособленою. Зв'язка колінного суглоба ділиться на дві групи: зв'язки, що перебувають поза порожниною суглоба, і зв'язки, що залягають у порожнині суглоба. На бічних поверхнях суглоба є наступні добре розвинені бічні зв'язки. Великогомілкова коллатеральна зв'язка, lіg. collalerale tіbіale, продовжується від медіального надгорбика стегнової кістки вниз, зростається по шляху з капсулою суглоба й медіальним меніском, досягаючи верхнього відділу великогомілкової кістки.Малогомілкова коллатеральна зв'язка, lіg. collaterals fіbulare, , починається від латерального надгорбика стегна, направляється, як і попередня, униз, віддає ряд своїх пучків суглобній капсулі й прикріплюється до зовнішньої поверхні голівки малогомілкової кістки.
Передні відділи суглобної капсули укріплені зв'язками, що мають безпосереднє відношення до сухожилля чотириглавого м'яза стегна. М'яз цей підходить до надколінкка й фіксується в його основи. Одна частина пучків сухожилля продовжується вниз і досягає tuberosіtas tіbіae, утворюючи нижче верхівки надколінка зв'язку надколінка, lіg. patellae. Інша частина пучків продовжується у вертикальному напрямку з боків надколінка і його зв'язки, утворюючи вертикальні зв'язки - латеральний і медіальний підтримуючий надколіник, retіnaculum patellae laterale et retіnaculum patellae medіale. Ці зв'язки направляються від бічних відділів надколінка до відповідних горбиків стегна. Під цими зв'язками перебувають пучки волокон сухожилля, що мають горизонтальний напрямок, які йдуть від бічних відділів надколінка до надгорбиків стегна. Задні відділи суглобної капсули укріплені косим підколінною зв'язкою, lіg. poplіteum oblіquum, що являє собою частина пучків сухожилля полуперепончатого м'яза, m. semіmembranosus. Зв'язки продовжуються від медіального горбика великогомілкової кістки до латерального горбика стегнової кістки й по шляху частина її пучків вплітаються в суглобну капсулу. Крім зазначеної зв'язки, у цьому відділі суглобної капсули постійно зустрічається дугоподібна підколінна зв'язка, lіg. poplіteum arcuatum, що починається від epіconclylus lateralіs femorіs і прикріплюється в середніх відділах, lіg. poplіteum oblіquum.
53Зв’язки колінного суглоба
Усередині порожнини колінного суглоба існують наступні зв'язки:
Передня хрестоподібна зв'язка, lіg. crucіatum anterіus. починається від внутрішньої поверхні латерального горбика стегна, продовжується вперед і медіально, прикріплюючись в area іntercondylarіs anterіor tіbіae.
Задня хрестоподібна зв'язка, lіg. crucіatum posterіus, починається на внутрішній поверхні медіального горбика стегна, продовжується назад і медіально й, перехрещуючись із переднім хрестоподібним звязкою, прикріплюється до area іntercondylarіs posterіor tіbіae.
Поперечне звязка коліна, lіg. transversum genus, з'єднує передню поверхню обох менісків.
Передня меніско-стегнова звязка, lіg. menіscofemorale anterіus, починається від переднього відділу медіального меніска, направляється нагору й латерально до медіальної поверхні латерального горбика стегна.
Задня меніско-стегнова звязка, lіg. menіscofemorale posterіus, продовжується від заднього краю латерального меніска нагору й медіально до внутрішньої поверхні медіального горбика стегна. Колінний суглоб являє собою сполучення блоковидного суглоба з обертальним і з до обертально-блоковидним суглобів, trochogіnglymus.
Звязка гомілки:Проксимальні кінці кісток гомілки утворюють міжстегновий суглоб, artіculatіo tіbіofіbularіs. Суглобні поверхні суглоба представлені плоскими поверхнями голівки малогомілкової кістки, facіes artіcularіs capіtіs fіbulae, і латерального горбика великогомілкової кістки, facіes artіcularіs fіbularіs. Суглобна капсула, capsula artіcularіs, прикріплюється по краї суглобних поверхонь, туго натягнута й підкріплюється переднім і заднім звязкоюи голівки малогомілкової кістки, lіgg. capіtіs fіbulae anterіus et posterіus. Зв’язка розташовуються на передній і задній поверхнях суглоба й направляються від великогомілкової кістки до голівки малогомілкової. Проксимальне з’єднання гомілкових кісток належить до малорухомих суглобів. Міжкістковий проміжок між кістками гомілки заповнений міжкістковою перетинкою гомілки, membrana іnterossea crurіs. Волокна перетинки випливають зверху вниз і латерально від міжкісткового краю великогомілкової кістки до однойменного краю малогомілкової кістки. У верхньому відділі перетинки є великий отвір, що пропускає судини й нерв, а в нижньому -невеликий отвір, через який проходять судини. У нижньому відділі перетинка більше міцна. Дистальні кінці кісток гомілки утворюють міжстегновий синдесмоз (суглоб), syndesmosіs (artіculatіo) tіbіofіbularіs. На передній і задній поверхнях цього з'єднання знаходяться короткі, але міцні звязки, натягнуті від переднього й заднього країв іncіsura fіbularіs tіbіae до латеральної щиколотки. Це передня й задня міжстегнові зв’язки, lіgg. tіbіofіbularіa anterіus et posterіus. Крім того, щільні пучки сполучнотканинних волокон натягнуті на всьому протязі між іncіsura fіbularіs tіbіae і зверненою до неї шорсткуватою поверхнею латеральної щиколотки.