Аборт (викидень) — це переривання вагітності
протягом перших 28 тижнів (7 акушерських місяців). Аборт до 12 тижнів
вагітності називається раннім, після цього терміну — пізнім. Плід, який
народився до 28-го тижня, має масу тіла меншу ніж
Аборти поділяють на мимовільні й штучні. Мимовільний аборт виникає без
стороннього втручання. Викидень, який повторюється більше ніж 2 рази поспіль,
називають звичним. Штучний аборт виконують за бажанням жінки в умовах
стаціонару при дотриманні всіх вимог асептики й антисептики. Чинним
законодавством дозволяється штучно переривати вагітність терміном до 12 тижнів.
Мимовільний аборт
Частота його становить 2-8% від загальної кількості вагітностей. Етіологія.
Причини різноманітні. Невиношуванню вагітності сприяють: нейроендокринні
розлади (інфантилізм, патологічні зміни функції яєчників і надниркових залоз,
гіпо- або гіпертиреоз, цукровий діабет), попереднє штучне переривання
вагітності, істміко-цервікальна недостатність, внутрішньоматкові зрощення
(синехії), хромосомні й генні аномалії, порушення нормальної будови яйцеклітин
і сперматозоїдів, гострі та хронічні інфекційні хвороби, ізоантигенна
несумісність крові матері й плода за резус-фактором та системою АВО,
захворювання та вади розвитку статевих органів, а також інтоксикації, особливо
хронічні (свинцем, ртуттю, бензином, алкоголем, нікотином, аніліновими
сполуками), іонізуюча радіація, розлади харчування. Безпосередніми причинами
невиношування вагітності можуть бути фізичні та психогенні травми.
Патогенез. При самовільному аборті, що виник
внаслідок дії вказаних вище факторів, у кінцевому результаті відбувається
однаковий процес — посилення скоротливої діяльності матки. Плідне яйце
поступово відшаровується від слизової оболонки матки і виштовхується з її
порожнини, внаслідок чого виникають переймоподібний біль унизу живота і маткова
кровотеча різного ступеня інтенсивності. Пізній аборт нагадує пологи
(відбувається згладження і розкриття шийки матки, відходять навколоплодові
води, народжується плід, а потім послід).
У клінічному перебігу мимовільного викидня розрізняють такі стадії (рис.
196):
• загроза аборта (abortus imminens),
• аборт, що розпочався (abortus incipiens),
• аборт у ходу (abortus protragens seu progrediens);
• неповний аборт (abortus incompletus);
• повний аборт (abortus completus).
Загроза аборта. Плідне яйце з'єднане із слизовою
оболонкою матки або відшарувалось на невеликій ділянці. З'являється незначний
тягнучий біль унизу живота, в крижах, кров'янисті виділення відсутні, шийка
матки сформована, зовнішнє вічко закрите. Розміри матки відповідають терміну
вагітності, тонус її підвищений. У цій стадії при дотриманні вагітною
правильного режиму і проведенні цілеспрямованого лікування вагітність у
більшості випадків можна зберегти.
Аборт, що розпочався. Виникає переймоподібний біль унизу
живота, з'являються незначні кров'янисті виділення. Плідне яйце відшаровується
від слизової оболонки матки на невеликій ділянці. Величина матки відповідає терміну
вагітності. Зовнішнє вічко шийки матки закрите або трохи відкрите.
Застосовується терапія, спрямована на збереження вагітності, але ймовірність її
успіху нижча ніж при загрозі аборта.
Аборт у ходу. Відшароване плідне яйце виштовхується з
порожнини матки через розширений шийковий канал. Переймоподібний біль унизу
живота інтенсивний. Аборт може супроводжуватися значною кровотечею. При
вагінальному дослідженні виявляють розкритий канал шийки матки, в ньому
визначається плідне яйце, нижній полюс якого виходить у піхву.
Неповний аборт. Виходить не все плідне яйце, частина його залишається в
порожнині матки. Спостерігають переймоподібний біль і кровотечу різного ступеня
вираженості — від невеликої до значної, яка може призвести до розвитку
геморагічного шоку. При цьому канал шийки матки пропускає палець і більше.
Консистенція матки м'яка, розміри її не відповідають терміну вагітності.
Порожнину матки треба негайно звільнити від залишків плідного яйця і тим самим
зупинити кровотечу та запобігти інфікуванню.
Повний аборт. Плідне яйце повністю виходить із матки. При цьому матка
скорочується, канал її шийки закривається, кровотеча припиняється. У ранні
терміни вагітності повний аборт спостерігається значно рідше ніж у пізні.
Навіть за відсутності кровотечі потрібно зробити вишкрібання стінок порожнини
матки, щоб запобігти її інфікуванню й утворенню плацентарного поліпа.
Клінічна картина самовільного викидня залежить також від терміну
вагітності, стадії, причини, яка викликала переривання вагітності.
Для аборта в І триместрі характерне поєднання больового синдрому та
кров'янистих виділень, у II триместрі ранніми проявами викидня є
переймоподібний біль у нижніх відділах живота, кровотеча приєднується після
народження плода. Значна кровотеча, як правило, є провідним симптомом при
перериванні вагітності на фоні передлежання плаценти. Залежно від етіологічних
факторів, які викликали мимовільний аборт, можуть бути особливості його
клінічних проявів.
