Анатомія статевих органів. Зовнішні статеві
органи.
1.Жіночі статеві органи поділяють на зовнішні і внутрішні. Межею між ними є дівоча пліва (hymen).
До зовнішніх статевих органів (genitaha extema, vulva) належать. лобковий горб, великі і малі статеві губи, клітор, присінок піхви
Лобковий горб (mons pubis) — багате на підшкірну жирову клітковину підвищення, що міститься спереду і вище лобкового зчленування. У жінок волосистість на лобку обмежена вгорі горизонтальною лінією. До досягнення дівчинкою статевої зрілості волосся на лобку немає; у клімактеричному періоді та менопаузі волосся починає рідшати. Ріст волосся за чоловічим типом, коли волосистість розповсюджується по середній лінії до пупка, вкриває внутрішні поверхні стегон, свідчить про порушення діяльності яєчників та надниркових залоз.
Великі статеві губи (labia majora pudendi) — дві поздовжні
складки шкіри, що оточують з боків статеву щілину. Спереду вони переходять у
шкіру лобкового горба, ззаду з'єднуються, утворюючи задню спайку (comissura labiorum
posterior). Простір між задньою спайкою та анусом називається акушерською
промежиною (perineum). Висота її у більшості жінок становить 3-
У товщі задньої третини великих статевих губ містяться
великі присінкові {вестибулярні, або бартолінові) залози (glandulae
vestibulares majores). Їхні розміри досягають 10-
Малі статеві губи (labia minora pudendi) — пара шкірних складок, розміщена паралельно до великих статевих губ. Спереду вони з'єднуються в ділянці клітора, утворюючи його вуздечку та крайню плоть, ззаду зливаються з великими статевими губами.
Клітор (clitoris) — невелике конусоподібне утворення, що складається з двох печеристих тіл. Завдяки великій кількості нервових закінчень, які містять клітор та статеві губи, вони є органами статевого чуття.
Присінок піхви (vestibulum vaginae) обмежений з боків малими статевими губами, спереду — клітором, ззаду — задньою спайкою, зсередини — дівочою перетинкою. Сюди відкриваються вивідні протоки бартолінових залоз та зовнішній отвір сечівника.
Сечівник (urethra) у жінки має довжину 3-
Дівоча пліва (hymen) — це сполучнотканинна перетинка, що закриває вхід у піхву в незайманих дівчат. Отвір дівочої пліви може мати різну форму, іноді таких отворів є два. Якщо перетинка не має отвору, це може стати на заваді відтоку менструальної крові і є явищем патологічним. Під час першого статевого акту дівоча перетинка розривається, при цьому буває невелика кровотеча. На місці дівочої перетинки залишаються гіменальні сосочки (саruncula hymenalis), а після перших пологів — миртоподібш сосочки (caruncula myrtiformis).
До внутрішніх статевих органів належать: піхва, матка, маткові труби та яєчники (рис 3)
Піхва (vagina, colpos) —трубчастий м'язово-еластичний орган
завдовжки 8-
Передня стінка піхви у верхньому відділі межує із сечовим міхуром, у нижньому — з уретрою. Задня стінка піхви прилягає до прямої кишки.
Шари піхви:
• зовнішня оболонка — адвентиція (сполучнотканинна оболонка);
• м 'язовий шар, що складається з внутрішнього циркулярного та зовнішнього поздовжнього;
• слизова оболонка, представлена багатошаровим плоским епітелієм (рис 2).
Слизова оболонка піхви не містить залоз, вміст піхви утворюється внаслідок просочування рідини з лімфатичних та кровоносних судин, а також за рахунок слизу залоз шийки матки. У здорової жінки в піхві міститься невелика кількість вмісту білуватого кольору. Цей вміст має кислу реакцію завдяки молочній кислоті, котра утворюється внаслідок життєдіяльності піхвових бацил (паличок Додерлейна), що створюють нормальний мікро-біоценоз піхви. Молочна кислота, концентрація якої у вагіні здорової жінки досягає 0,4%, знищує патогенні мікроби, що потрапляють у піхву ззовні. Цей процес називається процесом "самоочищення піхви".
"Самоочищення піхви " можливе лише за умови нормального функціонування яєчників, бо під впливом естрогенних гормонів, що виділяються яєчниками, відбувається дозрівання епітеліальних клітин слизової оболонки і накопичення в них глікогену, яким живляться палички Додерлейна.
Якщо функція яєчників порушується, кількість глікогену
зменшується, піхвові бацили утворюють недостатню кількість молочної кислоти, то
реакція вмісту піхви може стати лужною, що сприяє розвиткові патогенних
бактерій та грибів. У такому випадку виникає запалення піхви — кольпіт.
Чистота піхвового вмісту
Для характеристики стану вагінальної мікрофлори існує поняття чистоти піхвового вмісту. Розрізняють чотири ступені чистоти вагінально-го вмісту:
І ст. — у вмісті піхви виявляють лише палички Додерлейна та епітеліальні клітини, реакція вмісту кисла;
II ст. — піхвових бацил менше, з'являються поодинокі лейкоцити, реакція кисла;
III ст. — піхвових бацил мало, переважає кокова флора, багато лейкоцитів, реакція слаболужна;
IV ст. — піхвових бацил немає, багато патогенних
мікроорганізмів (коки, трихомонади, гриби), реакція лужна.
Функції піхви:
• починаючи з періоду статевого дозрівання, через піхву назовні виводиться менструальна кров;
• участь у здійсненні статевої функції жінки та процесі запліднення;
• під час пологів піхва утворює родовий канал;
• бар'єрна функція: процес самоочищення піхви перешкоджає попаданню в матку патогенних мікроорганізмів.
Матка (uterus, hystera) — м'язовий порожнистий орган, що за формою нагадує грушу, дещо сплющену у передньо-задньому напрямку. Довжина
порожнини невагітної матки становить 7-
Розрізняють тіло (corpus), перешийок (isthmus) і шийку (collum, cervix) матки.
Наймасивніша частина матки називається тілом. Частину матки над лінією прикріплення маткових труб називають дном матки (fundus uteri).
Перешийок — частина матки між тілом і шийкою завдовжки
близько
Шийка матки має дві частини — піхвову та надпіхвову. Піхвова частина шийки матки виступає в просвіт піхви і є доступною для огляду вагі-нальними дзеркалами, вона покрита багатошаровим плоским епітелієм. Над-піхвова частина лежить вище від місця прикріплення до шийки стінок піхви.
Всередині шийки матки проходить цервікальний канал, який вистелений циліндричним епітелієм (рис 5). Він має два вічка: внутрішнє та зовнішнє. Зовнішнє вічко у жінок, що не народжували, круглої форми, після пологів зовнішнє вічко набуває форми поперечної щілини. Шийка матки у жінок, що не народжували, має конічну форму, у тих, що народжували — циліндричну.
Стінка матки складається з трьох шарів: слизової оболонки, м'язової та серозної.
Слизова оболонка матки (endometrium) складається з двох шарів — функціонального, у якому відбуваються циклічні зміни, пов'язані із менструальним циклом, і базального, який прилягає безпосередньо до мюметрію. Ендометрій містить залози, що виділяють секрет.
М'язова оболонка (myometrium) складається з трьох пластів м'язів, що ідуть у різних напрямках: зовнішній (поздовжній), середній (циркулярний), внутрішній (поздовжній). У тілі матки переважають циркулярні пучки, а у шийці — поздовжні.
Тіло матки має порожнину (cavum uteri). На поздовжньому розрізі по фронтальній площині порожнина матки має форму трикутника, основою якого є дно матки, а вершиною — внутрішнє вічко. Кутами трикутника є біля основи — внутрішні отвори маткових труб, біля вершини — внутрішнє вічко матки. Передня та задня стінка матки дотикаються одна до одної, тому порожнина матки є практично вузькою щілиною.
Серозна оболонка (perimetrium) утворюється очеревиною, яка з передньої черевної стінки переходить на сечовий міхур, відтак на матку, утворюючи міхурово-маткову заглибину (excavatio vesico-uterina). Переходячи з матки на пряму кишку, очеревина утворює прямокишково-матковий, або дугласів простір (excavatio recto-uterina). Бокові поверхні матки не покриті очеревиною.
Матка розміщується в центрі малого таза. Поздовжня вісь матки нахилена допереду (anteversio). Між тілом та шийкою матки існує тупий кут близько 120°, в нормі він відкритий допереду (anteflexio).
Функції матки:
• протягом періоду статевої зрілості матка виконує менструальну функцію;
• упродовж вагітності матка є плодовмістилищем і створює оптимальні умови для розвитку фето-плацентарного комплексу;
Стінка труби складається з трьох шарів: слизової оболонки,
утвореної циліндричним війчастим епітелієм, м 'язового шару і серозної
оболонки, що являє собою
У дитячому віці труби довгі і звивисті. У періоді статевого дозрівання вони стають дещо коротшими, ширшими та менш звивистими внаслідок посиленого розвитку м'язового шару.
Скорочення маткової труби залежать від фази менструального циклу. Найбільш інтенсивно маткова труба скорочується в період овуляції, що має сприяти прискоренню транспортування сперматозоонів в ампулярну частину труби. У лютеїнову фазу циклу під впливом прогестерону розпочинається функціонування секреторних клітин слизової, труба заповнюється секретом, її перистальтика сповільнюється. Ці чинники поряд із рухами війок миготливого епітелію сприяють просуванню заплідненої яйцеклітини по матковій трубі.
Функції маткових
труб:
• в ампулярній частині маткової труби відбувається запліднення;
• по маткових трубах запліднена яйцеклітина потрапляє в матку.
Яєчники
Яєчники (ovaria) — парні жіночі статеві залози. Яєчник є органом подвійної функції — внутрішньої секреції (виробляє естрогенні гормони, прогестерон) та зовнішньої (продукує яйцеклітини).
Розміри яєчників 4х2х1 см. Вони розміщені на задньому листку широкої зв'язки матки так, що його ворота (hylus ovarii), через які проходять судини і нерви, вкриті широкою зв'язкою, а більша частина поверхні не вкрита очеревиною. Яєчник підтримується в черевній порожнині широкою матковою зв ' язкою, власною зв ' язкою яєчника та лійково-тазовою зв ' яз-кою.
Між яєчником та трубою міститься надяєчниковий придаток (еро-ophoron), нижче прикріплення брижі яєчника розташований прияєчник (paroophoron). Ці утворення мають вигляд тонких канальців, вони є рудиментарними утворами, фізіологічного значення не мають, проте з них інколи розвиваються параоваріальні кісти.
Шари яєчника: зовні він вкритий кубічним епітелієм, під яким знаходиться білкова оболонка, що складається з колагенових волокон, кірковий шар, в якому власне відбувається розвиток фолікулів та жовтого тіла, і мозковий шар, що складається із сполучної тканини, у якій проходять судини та нерви (рис. 8).
Функції яєчника:
• ендокринна — виробляє статеві гормони;
• генеративна — в яєчниках відбувається процес дозрівання фолікулів та продукція яйцеклітини;
• упродовж перших місяців гестації в яєчнику функціонує жовте тіло вагітності, що забезпечує нормальний перебіг її першого триместру.
