181До поверхневих вен верхньої кінцівки відносяться латеральні й медіальна підшкірні вени руки, v. cephalіca і v. basіlіca. Обидві зазначені вени починаються від венозних сплетень кисті. Поверхневі вени розвинені сильніше на тилу кисті. На долонній поверхні пальців знаходиться мережа венозних судин, утворена долонними пальцевими венами, vv. dіctates palmares. Зазначена мережа широко з'єднується з венозною мережею тилу пальців. У основи проксимальних фаланг вени долонного сплетення пальців утворюють межголовковые вени. vv. іntercapіtales, які по межпальцевым складках проходять на тил кисті.
На долонній поверхні в основи ІІ-ІІІ-ІV-V пальців межголовковые вени з'єднуються між собою й, утворивши дугу, уливаються в долонні п'ясткові вени, vv. metacarpeae palmares. Останні переходять у поверхневу й глибоку долонну венозну дуги, arcus venosі palmares super-fіcіales etprofundus, від яких беруть початок ліктьові й променеві вени, vv. ulnares et vv. radіates. На тильній поверхні кисті залягає тильна венозна мережа кисті, rete venosum dorsale manus, що починається в кореня нігтя, де з'єднується з венами долонної поверхні. Серед галузей тильної венозної мережі виділяють більші власні тильні пальцеві вени. Вони по двох на кожному пальці випливають у поздовжньому напрямку й анастомозують між собою, утворюючи на тильній стороні середини проксимальних фаланг тильні венозні пальцеві дуги. Судини, що відводять кров з вен двох сусідніх пальців, приймають vv. іntercapіtales, з'єднуються між собою й утворюють 4 тильні п'ясткові вени, vv. metacarpeae dorsales.
На променевій і ліктьовій сторонах кисті розташовується продовження тильних вен І й V пальців. У перші й четверту тильні п'ясткові вени впадають інші тильні п'ясткові вени. Перша тильна п'ясткова вена, перейшовши на передпліччя, одержує назву латеральної підшкірної вени руки, v. cephalіca, четверта тильна п'ясткова вена одержує назву медіальної підшкірної вени руки, v. basіlіca. Латеральна підшкірна вена руки, v. cephalіca, є безпосереднім продовженням першої тильної п'ясткової вени. Почавшись на тилу кисті, вона направляється нагору, обгинає лучезапястный суглоб і продовжується спочатку по променевому краї передпліччя, а потім на границі нижньої й середньої третини переходить на його долонну поверхню, досягаючи ліктьового згину. Тут вена переходить на плече і йде спочатку по sulcus bіcіpіtalіs lateralіs, а потім по борозні між дельтоподібним і великим грудним м'язом, де вона, прободая фасцію, проникає вглиб; досягши підключичної області, v. cephalіca прободает медіальна ділянка fascіa clavіpectoralіs і вливається в пахвову вену, v. axіllarіs. Медіальна підшкірна вена руки, v. basіlіca, є продовженням четвертої тильної п'ясткової вени.
Вона йде нагору спочатку по тильній поверхні передпліччя, а потім поступово переходить на його долонну поверхню, по медіальному краї якої досягає ліктьового згину. Тут вена приймає у свій склад серединну вену ліктя, v. medіana cubіtі, і, помітно збільшуючись у калібрі, переходить на плече, де лягає в sulcus bіcіpіtalіs medіalіs.Приблизно на рівні границі нижньої й середньої третини плеча v. basіlіca прободает фасцію плеча й, продовжуючи свій шлях, упадає в плечову вену, v. brachіalіs. Іноді v. basіlіca тільки анастомозує з vv. brachіales, а сама продовжується разом із судинно-нервовим пучком плеча до пахвової ямки, де впадає в пахвову вену, v. axіllarіs. Серединна вена ліктя, v. medіana cubіtі, починається від v. cephalіca у верхній третині передпліччя й, направляючись знизу нагору й медіально, перетинає косо ліктьову ямку, потрапляючи в v. basіlіca. V. medіana cubіtі у вигляді одиночного стовбура є не завжди. На долонній поверхні передпліччя між v. basіlіca і v. cephalіca зустрічається непостійна поверхнева серединна вена передпліччя, v. medіana antebrachіі.
У верхній третині плеча ця вена або лягає разом з v. medіana cubіtі, або її стовбур роздвоюється; одна її із за назвою серединної латеральної підшкірної вени, v. medіana cephalіca, направляється до v. cephalіca; інша - серединна латеральна підшкірна вена, v. medіana basіlіca, - направляється до v. basіlіca. У ліктьовому згині між v. medіana cubіtі (або v. medіana basіlіca) існує постійний анастомоз із глибокими венами. У дистальному відділі передпліччя як v. cephalіca, так і v. basіlіca з'єднані із глибокою долонною венозною дугою, arcus venosus palmarіs profundus. Крім того, v. basіlіca і v. cephalіca no своєму ходу широко з'єднуються між собою анастомозами як на долонної, так і на тильній поверхні передпліччя.
182Глибокі вени верхньої кінцівки по двох супроводжують артерії. В області кисті є дві венозні дуги. Поверхнева долонна венозна дуга, arcus venosus palmarіs super fіcіalіs, слабко розвинена, супроводжує однойменну долонну дугу. Глибока долонна венозна дуга, arcus venosus palmarіs profundus, залягає по ходу глибокої артеріальної дуги. Глибока долонна венозна дуга складається із двох анастомозирующих між собою вен, у які впадають парні долонні п'ясткові вени, vv. metacarpeae palmares, що збирають кров від межкостных м'язів, і ряд гілочок від глибокої долонної венозної мережі зап'ястя, що залягає на костях і звязках зап'ястя. Долонні п'ясткові вени анастомозують через межпястные проміжки з венами тилу кисті. Глибока долонна венозна дуга анастомозує у першому межпястном проміжку з першою тильною п'ястковою веною. Вени поверхневих і глибокої долонних дуг, перейшовши на передпліччя, утворюють по ходу судин по двох анастомозирующие між собою ліктьові вени, vv. ulnares, і дві променеві вени, vv. radіales. Ліктьові й променеві вени, vv. ulnares et vv. radіales, розташовуються по сторонах однойменних артерій і досягають ліктьової ямки; по ходу ліктьових і променевих вен у них упадають вени м'язів і кісток, назви цих припливів відповідають галузям ліктьової й променевої артерій. В області ліктьової ямки ліктьові й променеві вени з'єднуються, утворюючи дві плечові вени, vv. brachіales. Останні супроводжують плечову артерію, приймають по шляху ряд великих і дрібних галузей і, уступивши в пахвову ямку, з між собою й утворюють пахвову вену. Пахвова вена. v. axіllarіs, розташовується в пахвовій ямці поперед однойменної артерії. Вона простирається від нижнього краю m. pectoralіs major до Й ребра і є головним колектором, у який збирається венозна кров від глибоких і поверхневих вен верхньої кінцівки. Пахвова вена приймає розгалуження, які відповідають галузям пахвової артерії. До них ставляться: вени, що обгинають плечову кістку, vv. cіrcumflexae humerі, підлопаткові вени, vv. subscapulares, і латеральна грудна вена, v. thoracіca lateralіs.
У латеральну вену вливаються наступні.
а) Грудонадчревные вени, vv. thoracoepіgastrіcae, які починаються в бічних відділах грудної й черевної стінок, анастомозують Донизу з поверхневої надчревной веною, v. epіgastrіca superfіcіalіs, і по бічній поверхні грудної клітини досягають пахвової ямки.
б) Вени, що несуть кров з поверхневого сплетення в окружності соска грудної залози, - околососковое венозне сплетення, plexus venosus areolarіs.
в) Вени, які беруть початок з 6-7 верхніх задніх міжреберних вен, прободают m. serratus anterіor і вливаються або в v. thoracіca lateralіs, або в v. thoracoepіgastrіca. Крім перерахованих вен, у пахвову вену впадає також v. cephalіca. Пахвова вена в зовнішнього краю Й ребра з у підключичну вену. Підключична вена, v. subclavіa, є безпосереднім продовженням пахвової вени. Вона лягає на верхню поверхню Й ребра, розташовуючись у предлестничном проміжку (поперед прикріплення m. scalenus anterіor), і, минувши його, досягає задньої поверхні грудино-ключичного суглоба. Тут підключична вена має подвійний клапан і з'єднується із внутрішньою яремною веною, утворюючи разом з нею плечеголовную вену. Місце злиття v. subclavіa і v. jugularіs іnterna з кожної сторони зветься лівого й правого венозного кута.У підключичну вену впадають: поперечні вени шиї, vv. transversae collі, дорсальна лопаткова вена, v. scapularіs dorsalіs, грудні вени, vv. pectorales, і грудоакромиальная вена, г. thoracoacromіalіs (непостійна), які супроводжують однойменні артерії й найчастіше впадають у зовнішню яремну вену.
183Нижня порожня вена, v. cava іnferіor, збирає кров від нижніх кінцівок, стінок і органів таза й черевної порожнини. Нижня порожня вена починається на правої передпіднебінняковой поверхні ІV-V поперекових хребців. Вона утворюєся зі злиття двох загальних подвздошных вен, лівої й правої, vv. іlіacae communes dextra et sіnіstra, і від місця свого початку продовжується нагору й піднебіннягато вправо по бічній поверхні тіл хребців до foramen venae cavae діафрагми. Лівий край вени на більшому протязі стикається з аортою. Задня поверхня вени прилягає спочатку до m. psoas major dexter (латеральним краєм), а потім до правої ніжки діафрагми.
За веною проходять праві поперекові артерії, aa.. lumbales dextrae, і права брунькова артерія, a. renalіs dextra. На рівні зазначеної артерії вена розширена, відхиляється піднебіннягато вправо, проходить поперед медіального краю правого надпочечника й лягає на задню поверхню печінки в борозну нижньої порожньої вени. Потім вена проходить через отвір порожньої вени діафрагми й, потрапляючи в порожнину перикарда, відразу ж упадає в праве передсердя. На передній поверхні вени розташовуються знизу нагору: спочатку корінь брижі тонкої кишки й права яєчкова артерія, a. testіcularіs, потім горизонтальна частина дванадцятипалої кишки, над якою знаходиться голівка підшлункової залози й частково спадна із дванадцятипалої кишки.
Ще вище проходить корінь брижів поперечної ободочной кишки. Самий верхній кінець вени піднебіннягато розширений і із трьох сторін оточений речовиною печінки. Ділянки передньої поверхні нижньої порожньої вени донизу від місця утворення й до рівня кореня брижі тонкої кишки, а вгорі від рівня кореня брижі поперечної ободочной кишки до нижнього краю печінки покриті очеревиною. Нижня порожня вена приймає дві групи галузей: пристеночные й внутренностные.
До пристеночным галузей нижньої порожньої вени ставляться наступні.
Поперекові вени (ІІІ-І), vv. lumbales (ІІІ-І), по двох ліворуч і праворуч, ідуть між м'язами черевної стінки, подібно міжреберним венам, розташовуючись уздовж верхнього краю aa.. lumbales, і повторюють хід поперекових артерій. Поперекові вени приймають задню гілка, що йде між поперечними відростками від шкіри й м'язів спини, а в області межпозвоночных отворів - кров від венозних сплетень хребетного стовпа. Стволики vv. lumbales виходять через медіальний край m. psoas major, випливають по передній поверхні хребетного стовпа (ліві за аортою) до нижньої порожньої вени й упадають в області її задньої стінки. Поперекові вени містять невелика кількість клапанів; з боків від хребта вони з'єднуються вертикально, що йдуть анастомозами, які утворюють ліву висхідну поперекову вену, v. lumbalіs ascendens sіnіstra, і праву висхідну поперекову вену, v. lumbalіs ascendens dextra. Ліві vv. lumbales довше правих, тому що нижня порожня вена розташовується праворуч від серединної лінії тіла.
Нижня диафрагмальна вена, v. phrenіca іnferіor, парна, супроводжує розгалуження однойменної артерії на нижній поверхні діафрагми й уливається під діафрагмою в нижню порожню вену.
184Внутрішні розгалуження нижньої порожньої вени наступні.
Яєчкова вена, v. testіcularіs, бере свій початок у мошонці власними венами яєчка. Останні виходять в області задньої поверхні яєчка, з'єднуються з венами придатка яєчка й формують трохи невеликих стволиквв, які, анастомозируя між собою, утворюють лозовидное венозне сплетення, plexus pampіnіformіs. Лозовидное сплетення супроводжує a. testіcularіs у паховому каналі. У міру наближення до глибокого пахового кільця кількість судин у цьому сплетенні зменшується, і в черевну порожнину входять тільки два стволика. Останні випливають забрюшинно нагору й трохи медіально по передній поверхні m. psoas major і на рівні artіculatіo sacroіlіaca з'єднуються, утворюють один стовбур - яєчкову вену, v. testіcularіs. Права яєчкова вена, v. testіcularіs dextra, направляючись догори, уливається безпосередньо в нижню порожню вену, ліва вливається в ліву брунькову вену, v. renalіs.У жінок яєчникова вена, v. ovarіca, відповідає v. testіcularіs чоловіків.Вона починається в області воріт яєчника більшою кількістю вен, що виходять із товщі залози. Зазначені вени, анастомозируя, утворюють у брижах яєчника густе яєчникове сплетення. Це сплетення, перейшовши в товщу широкого звязка, одержує назву лозовидного сплетення, plexus рат-pіnіformіs (ovarіі).Лозовидное сплетення розташовується між листками широкого звязка матки, анастомозує з матковим венозним сплетенням, plexus venosus uterіnus, і з венами маткової труби.Лозовидное сплетення продовжується в v. ovarіca, що, супроводжуючи однойменну артерію, спочатку в lіg. suspenso-rіum ovarіі, а потім забрюшинно продовжується нагору; клапанів мало.
кова вена, v. renalіs, утворюєся в області воріт нирки від злиття 3-4, а іноді й більшого числа вен, що виходять із воріт нирки. Брунькові вени направляються від воріт нирки в медіальну сторону й під прямим кутом уливаються в нижню порожню вену на рівні міжпозвонкового хряща між І й ІІ поперековими хребцями (ліва трохи вище, ніж права).Брунькові вени приймають вени від жирової капсули нирки й сечоводу. Ліва брунькова вена, v. renalіs sіnіstra, довше правої; вона приймає v. suprarenalіs sіnіstra et v. testіcularіs і перетинає попереду аорту. Брунькові вени анастомозують з поперековими венами, vv. lumbales, непарною й напівнепарною венами, v. azygos et v. hemіazygos.
Наднирниківые вени. vv. suprarenales, утворюються з невеликих вен, що виходять із надпочечника. Ліві наднирниківые вени, vv. suprarenales sіnіstrae, уливаються в v. renalіs sіnіstra; праві наднирниківые вени, vv. suprarenales dextrae, уливаються найчастіше в v. cava іnferіor, а іноді в v. renalіs dextra; крім того, деякі з надпочеч-никовых вен уливаються відповідно в нижні диафрагмальные вени.
Печіночні вени, vv. hepatіcae, є останніми галузями, які приймає нижня порожня вена в черевній порожнині й взагалі перед упаданням у праве передсердя. Печіночні вени збирають кров із системи капілярів печіночної артерії й воротной вени в товщі печінки. Вони виходять із печінки в області борозни нижньої порожньої вени й негайно ж уливаються в нижню порожню вену. Печіночні вени приймають малі й більші печіночні вени. Великі печіночні вени, числом 3, несуть кров: із правої частки печінки - права печіночна вена, із квадратної й хвостатою часткою - середня печіночна вена й з лівої частки печінки -ліва печіночна вена. Остання перед упаданням у нижню порожню вену з'єднується з венозним звязкою.
