Гормони гіпофіза
Гормони передньої частки
гіпофіза. Передня
частка гіпофіза продукує 7 гормонів з яких 3 є гонадотропними: фолітропін
(фолікулостимулю-ючий гормон (ФСГ)), лютропін (лютеїнізуючий гормон(ЛГ)),
пролактин (лактотропний гормон(ПРЛ)).
Фолітропін,
лютропін та пролактин називають гонадотропними гормонами, оскільки вони
регулюють функцію статевих залоз.
Дія на організм.
Органом-мішенню для гонадотропних гормонів є яєчник.
Фолітропін
викликає проліферацію клітин зернистого шару та секрецію фолікулярної рідини.
Лютропін викликає
овуляцію та перетворення фолікула у жовте тіло.
Обидва ці гормони
є синергістами, секретуються впродовж майже усього менструального циклу (у
різній кількості) і спільно викликають притаманні їм біологічні ефекти.
Пролактин
підтримує функцію жовтого тіла, прискорює ріст та розвиток молочних залоз,
після пологів впливає на секрецію молока.
Задня частка
гіпофіза не продукує гормонів. Обидва гормони, що у ній депонуються (окситоцин
та вазопресин), виробляються супраоптичними та паравентрикулярними ядрами гіпоталамуса,
звідки переносяться у гіпофіз і при певних умовах виділяються у кров.
Окситоцин
викликає скорочення матки, посилює перистальтику кишечника, має стимулюючий
вплив на лактацію.
Вазопресин має
виражений антидіуретичний ефект, сприяє підвищенню артеріального тиску. Обидва
гормони підвищують концентрацію глюкози у крові.
Гіпоталамус
Гіпоталамус являє
собою скупчення ядер нервових клітин, що виробляють специфічні нейросекрети,
котрі переносяться у передню частку гіпофіза. Нейрогормони гіпоталамуса, що
стимулюють виділення гормонів гіпофіза, називаються ліберинами, ті, що
гальмують виділення гормонів — статиками.
Фоліберин
стимулює продукцію фолікулостимулюючого гормону передньої частки гіпофіза,
люліберин — продукцію лютеїнізуючого гормону; пролактоліберин — продукцію
пролактину. Відповідні статини зменшують кількість гормонів гіпофіза, регулюючи
у такий спосіб менструальний цикл за принципом зворотного зв'язку.
Шишкоподібне тіло
Шишкоподібне тіло
(епіфіз) — непарна залоза, розміщена у середньому мозку над мозочком. У
клітинах епіфіза утворюється мелатонін, а також серотонін, норадреналін та
деякі інші біологічно активні речовини.
Мелатонін обмежує
продукцію в гіпофізі фолі- та лютропіну. Шишкоподібне тіло є органом, що
перетворює нервові імпульси, які свідчать про рівень освітленості, у гуморальну
відповідь у вигляді продукції біологічно активних речовин, формуючи біологічні
ритми організму («біологічний годинник»). Функція епіфіза дуже важлива у
виникненні пологової діяльності: пологи розпочинаються переважно вночі, у темну
пору доби, коли продукція мелатоніну низька. Цей біологічний феномен
пояснюється тим, що знімається гальмівний вплив гормону епіфіза на гіпоталамус,
підвищується продукція окситоцину, тому розпочинається пологова діяльність.
