Это важно.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. //crimearealestat.ucoz.ru/ Перепечатка материалов разрешена только при условии прямой гиперссылки //allmedicine.ucoz.com/

Поиск

Реклама

Statistics

Онлайн всього: 39
Гостей: 39
Користувачів: 0

Нас смотрят

free counters

Ссылки.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. //crimearealestat.ucoz.ru/

Чат

ІЗОАНТИГЕННА НЕСУМІСНІСТЬ КРОВІ МАТЕРІ І ПЛОДУ

 

Гемолітична хвороба плоду та новонародженого - це захворювання, яке розвивається в результаті імунологічної несумісності крові матері і плоду по резус-фактору, по системі АВО та по інших факторах крові, що зустрічаються рідше.

 

У структурі перинатальної смертності гемолітична хвороба складає 3-4%.

 

Є три основні види резус-фактора: антиген Д/Rho (85% людей), С/Кр (70%), Е/КР2 (30% людей). Найчастіше гемолітична хвороба розвивається при імунологічній несумісності між кров'ю матері та плоду за фактором Д.

 

У резус-від'ємних людей є три різновиди антигену: фактор Haburmann - Hr, d, c, е.

 

7. Патогенез. Імунізація жінок із резус-негативною кров'ю відбувається при вагітності плодом з резус-позитивною кров'ю або в результаті переливання їй резус-позитивної крові. Після першої вагітності імунізується 10% жінок. При повторних вагітностях плодом з резус-позитивню кров'ю може розвинутись гемолітична хвороба. Цьому сприяють порушення цілості ворсин хоріона, ручне обстеження порожнини матки, кесарський розтин, гестози вагітності, екстрагенітальна патологія, загроза переривання вагітності, аборти після 5-6 тижнів вагітності, позаматкова вагітність.

 

Імуноконфлікт по системі АВО проявляється частіше при наявності у матері 0(1) групи крові, а у плода А(ІІ) рідше В(ІІІ) групи. Присутність АВО гемолізинів свідчить про сенсибілізацію навіть при низькому титрі аглютинінів.

 

Імунні антитіла (антирезус або групові) проникають із кровотоку вагітної до плоду, відбувається реакція з еритроцитами (атиген-антитіло). Це призводить до гемолізу еритроцитів та утворення непрямого білірубіну, який є токсичним. Розвива

 

ється гемолітична хвороба плоду. В результаті розрушення еритроцитів виникає анемія, нерямий білірубін приводить до виникнення жовтяниці, які є основними симптомами гемолітичної хвороби. Непрямий білірубін є жиророзчинною речовиною і має здатність накопичуватись у ядрах клітин головного мозку, багатого на ліпіди. З'являються симптоми білірубі-нової енцефалопатії — ядерна жовтяниця. Анемія та інтоксикація ведуть до серцевої недостатності, гіпопротеїнемії, порушення функції печінки, підвищення проникливості стінок судин, до анасарки.

 

Антенатальна діагностика гемолітичної хвороби

 

Діагностика гемолітичної хвороби плоду базується на вивченні анамнезу, визначенні антирезусних або групових антитіл, даних ультразвукового обстеження, серцевої діяльності плоду, характеру навколоплодових вод.

 

Прогностичне несприятливим для плоду є: наявність у анамнезі жінки з резус-від'ємною кров'ю мимовільного переривання вагітності, антенатальної смерті плоду або народження дитини з явищами гемолітичної хвороби.

 

Кількість антитіл виявляють шляхом визначення їх титру, який може бути 1:2; 1:4; 1:8; 1:16 і т.д. Під час вагітності титр може наростати або підйоми можуть періодично чергуватись зі спадами, що є несприятливою прогностичною ознакою. Несприятливою ознакою є також різке падіння титру антитіл.

 

Ультразвукове дослідження доцільно проводити у 20-22 тижні, 24-26, 30-32, 34-36 тижнів вагітності та перед пологами. При гемолітичній хворобі виявляють потовщену плаценту, збільшену печінку, «подвійні» контури голівки та тулуба плоду.

 

Важливе діагностичне значення має амніоцентез та дослідження навколоплодових вод.

 

Ведення вагітності

 

При першому зверненні до лікаря жіночої консультації усім вагітним із невідомим резус-фактором необхідно його визначити. У випадку наявності резус-від'ємної крові проводиться дослідження на наявність антитіл та їх титр. У жінок, які вагітні вперше, резус-антитіла визначають один раз на два місяці. При повторних вагітностях з явищами сенсибілізації до 32 тиж-

 

нів титр визначають щомісячно з 32 до 35 тижнів — 2 рази на місяць, а потім — кожен тиждень.

 

Неспецифічну десенсибілізуючу терапію необхідно проводити всім вагітним із резус-від'ємною кров'ю навіть при відсутності в них у крові антитіл.

 

Лікування проводять у термінах вагітності 10-12, 24-25 та 32-33 тижні. Тривалість курсу лікування — 10-12 днів. Призначають глюкозу 2 мл, кокарбоксилазу 100 мг, метіонін по 0,25, глюконат кальцію по 0,5 тричі на день, прегнавіт по 1 капсулі

 

2 рази, токоферолу ацетат по 10 мг, антигістамінні препарати — супрастин,дімедрол.

 

У вагітних з обтяженим акушерським анамнезом та вираженою сенсибілізацією з 26-27 тижня вагітності до пологів доцільно призначити малі дози преднізолону - по 2,5 мг 2 рази на день. Проводять пересадку шкірного клаптика від чоловіка 2-

 3 рази, починаючи з 7-8 тижня вагітності, повторно — по мірі відторгнення попереднього алотрансплантата. Можна проводити плазмофорез, гемосорбцію. Доцільно з метою покращення білірубінзв'язуючої функції печінки призначати зіксорін за 5 днів до пологів.

 У 34-36 тижнів вагітності необхідна госпіталізація у пологовий будинок для вирішення питання про необхідність завчасного розродження, яке доцільно проводити при 37 тижнях вагітності. Якщо погіршується стан плоду, розродження можна проводити у 35-36 тижнів.

 Антенатальна діагностика гемолітичної хвороби. Ведення вагітності при гемолітичній  хворобі плоду. Гемолітична хвороба новонароджених.

 

Діагностика гемолітичної хвороби плоду базується на вивченні анамнезу, визначенні антирезусних або групових антитіл, даних ультразвукового обстеження, серцевої діяльності плоду, характеру навколоплодових вод.

 

Прогностичне несприятливим для плоду є: наявність у анамнезі жінки з резус-від'ємною кров'ю мимовільного переривання вагітності, антенатальної смерті плоду або народження дитини з явищами гемолітичної хвороби.

 

Кількість антитіл виявляють шляхом визначення їх титру, який може бути 1:2; 1:4; 1:8; 1:16 і т.д. Під час вагітності титр може наростати або підйоми можуть періодично чергуватись зі спадами, що є несприятливою прогностичною ознакою. Несприятливою ознакою є також різке падіння титру антитіл.

 

Ультразвукове дослідження доцільно проводити у 20-22 тижні, 24-26, 30-32, 34-36 тижнів вагітності та перед пологами. При гемолітичній хворобі виявляють потовщену плаценту, збільшену печінку, «подвійні» контури голівки та тулуба плоду.

 

Важливе діагностичне значення має амніоцентез та дослідження навколоплодових вод.

 

 

Розрізняють 3 форми захворювання — анемічна, жовтушна, набрякова. Основні методи лікування гемолітичної хвороби новонародженого - замінне переливання крові, фототерапія, терапія фенобарбіталом.

Неонатальна жовтяниця (жовтяниця новонароджених) – поява видимого

жовтого забарвлення шкіри, склер та / або слизових оболонок дитини

внаслідок підвищення рівня білірубіну в крові новонародженого.

При цьому у вагітної жінки резус-негативна кров, а у плоду резус-позитивна. Це означає, що резус-конфлікт можливий швидше зі все у такої пари, де жінка має негативний резус, а чоловік − позитивний. Під час вагітності кров плоду потрапляє в кров матері та викликає в її крові утворення антитіл до резус-фактору дитини (які викликають руйнування клітин крові плоду). Розпад клітин крові призводить до пошкодження печінки, нирок, головного мозку плоду, розвитку гемолітичної хвороби. У більшості випадків захворювання швидко розвивається після народження, чому сприяє надходження великої кількості антитіл у кров дитини при порушенні цілісності судин плаценти.

 

Іноді гемолітична хвороба новонародженого викликається груповою несумісністю крові матери і плоду. Так несумісність виявляється за наявності у матері I групи крові, а у плоду - II, рідше − III група крові.

 

Процес «захисту» імунної системи вагітної жінки від дитини починається з моменту утворення антигенів у клітинах крові плоду. Оскільки антигени системи резус містяться в крові плоду з 9-10 тижня вагітності, а групові антигени − з 5-6 тижня, то в деяких випадках можливий ранній початок проявів резус-конфлікту в організмі матері. Проникненню антигенів у материнський кровообіг від дитини сприяють інфекційні чинники, що підвищують проникність плаценти, дрібні травми, крововиливи та інші пошкодження плаценти.

 

Як правило, вагітність у резус-негативної жінки протікає без ускладнень, якщо до цього у неї не було:

• переливань несумісної крові (що проводяться навіть у ранньому дитячому віці)

• вагітностей та пологів (якщо у плоду резус-позитивна кров)

• абортів

• викиднів

• операцій з приводу позаматкової вагітності.

Клінічно доцільно класифікувати жовтяницю новонародженого за часом її

появи:

 Рання жовтяниця, яка з’являється до 36 годин життя дитини. Жовтяниця, що

з’явилася в перші 24 години – це завжди ознака патології.

 

„Фізіологічна” жовтяниця, що проявляється після 36 годин життя дитини та

характеризується підвищенням рівня загального білірубіну сироватки крові

не вище 205 мкмоль/л.

 Ускладнена „фізіологічна” жовтяниця – це фізіологічна жовтяниця, перебіг

якої може супроводжуватись зміною стану дитини.

 Пролонгована (затяжна) жовтяниця, що визначається після 14 дня життя у

доношеного новонародженого та після 21 дня життя у недоношеної дитини.

 Пізня жовтяниця, яка з’являється після 7 дня життя новонародженого. Ця

жовтяниця завжди вимагає ретельного обстеження.

 В рідких випадках перебіг неонатальної жовтяниці може ускладнитися

розвитком білірубінової енцефалопатії, яка проявляється гострим

ураженням центральної нервової системи. Це може призвести до

незворотнього хронічного ураження центральної нервової системи, яке

називається ядерна жовтяниця.

Ведення вагітності

 При першому зверненні до лікаря жіночої консультації усім вагітним із невідомим резус-фактором необхідно його визначити. У випадку наявності резус-від'ємної крові проводиться дослідження на наявність антитіл та їх титр. У жінок, які вагітні вперше, резус-антитіла визначають один раз на два місяці. При повторних вагітностях з явищами сенсибілізації до 32 тиж-

 нів титр визначають щомісячно з 32 до 35 тижнів — 2 рази на місяць, а потім — кожен тиждень.

 Неспецифічну десенсибілізуючу терапію необхідно проводити всім вагітним із резус-від'ємною кров'ю навіть при відсутності в них у крові антитіл.

 Лікування проводять у термінах вагітності 10-12, 24-25 та 32-33 тижні. Тривалість курсу лікування — 10-12 днів. Призначають глюкозу 2 мл, кокарбоксилазу 100 мг, метіонін по 0,25, глюконат кальцію по 0,5 тричі на день, прегнавіт по 1 капсулі

 2 рази, токоферолу ацетат по 10 мг, антигістамінні препарати — супрастин,дімедрол.

 У вагітних з обтяженим акушерським анамнезом та вираженою сенсибілізацією з 26-27 тижня вагітності до пологів доцільно призначити малі дози преднізолону - по 2,5 мг 2 рази на день. Проводять пересадку шкірного клаптика від чоловіка 2-

 3 рази, починаючи з 7-8 тижня вагітності, повторно — по мірі відторгнення попереднього алотрансплантата. Можна проводити плазмофорез, гемосорбцію. Доцільно з метою покращення білірубінзв'язуючої функції печінки призначати зіксорін за 5 днів до пологів.

 У 34-36 тижнів вагітності необхідна госпіталізація у пологовий будинок для вирішення питання про необхідність завчасного розродження, яке доцільно проводити при 37 тижнях вагітності. Якщо погіршується стан плоду, розродження можна проводити у 35-36 тижнів.

Профілактика резус-сенсибілізації

 - Обов'язковим є збереження першої вагітності.

 - Після пологів протягом перших 48 годин, а після абортів -після його закінчення жінці вводять антирезус-імуноглобулін у дозі 20 мкг.

 - В обмінній карті та у виписці із історії хвороби акушерка повинна зробити відмітку про введення антирезус-імуноглобуліну.

 

 

 

Раскрутка сайта - регистрация в каталогах PageRank Checking Icon Яндекс цитирования