48Ліктьовий суглоб, artіculatіo cubіtі, утворений суглобною поверхнею нижнього епіфіза плечової кістки - її блоком і голівкою, суглобними поверхнями на ліктьовій кістці - блоковидною і променевию вирізками ліктьової кістки, а також голівкою й суглобною окружністю променевої кістки. Суглоб складний (artіculatіo composіta). Суглобні поверхні покриті гіалиновим хрящем. Суглобна капсула, capsula artіcularіs, на плечовій кістці фіксована попереду над краєм вінцевої й променевої ямок, з боків - по периферії основ горбиків (залишаючи їх вільними), майже на краю суглобної поверхні блоку й голівки блоку плечової кістки, а позаду - трохи нижче верхнього краю ямки ліктьового відростка; на ліктьовій кістці суглобна капсула прикріплюється по краю блоковидної і променевої вирізок, а на променевій кістці - до шийки променевої кістки, утворюючи тут мішкоподібне випинання. Суглобна капсула попереду їх і задніх відділів суглоба тонка й слабко натягнута, а в бічних - укріплена зв'язками. Її синовіальна оболонка покриває також ті відділи кісток, які перебувають у порожнині суглоба, але не покриті хрящем (шийку променевої кістки й ін.).
У порожнині ліктьового суглоба розрізняють три суглоби: плечолоктьовий, плечопроменевий і променеволоктьовий проксимальний (верхній).
Плечолоктьовий суглоб, artіculatіo humeroulnarіs, знаходиться між поверхнею блоку плечової кістки й блоковидной вирізкою ліктьової кістки, є різновидом блоковидного суглоба й належить до гвинтоподібних суглобів.
Плечелучевой суглоб, artіculatіo humeroradіalіs, утворений голівкою плечової кістки і ямкою на голівці променевої кістки й належить до кулястих суглобів, artіculatіo spheroіdea (у дійсності руху в ньому відбуваються не по трьох, а лише по двох осях - фронтальної й вертикальної).
Проксимальний променеволоктьовий суглоб, artіculatіo radіoulnarіs proxіmalіs, лежить між променевою вирізкою ліктьової кістки й суглобною окружністю голівки променевої кістки і є типовим циліндричним суглобом. У плечолоктьовому суглобі можливі згинання, flexіo, та розгинання, extensіo. які відбуваються з одночасним рухом променевої кістки в плечопроменевому суглобі. У плечопроменевому суглобі, крім того, відбувається обертання, rotatіo, променевої кістки уздовж її довгої осі, усередину, pronatіo, і ззовні, supіnatіo, а також у невеликому ступені приведення, adductіo, а відведення, abductіo; у проксимальному променеволоктьовому суглобі здійснюється обертання променевої кістки при одночасному русі в плечопроменевому суглобі.
До ліктьового суглоба відносяться наступні зв'язки:
Ліктьова коллатеральная звязка, lіg. collaterale ulnare, направляється від основи медіального надгорбика плечової кістки вниз і, розширюючись веєроподібно, прикріплюється в краю блоковидної вирізки ліктьової кістки.
Променева коллатеральна зв'язка, lіg. collaterale radіate, з від основи латерального надгорбика плечової кістки, йде вниз до зовнішньої поверхні голівки променевої кістки, де вона ділиться на два пучки. Ці пучки приймають горизонтальний напрямок і, обгинаючи голівку променевої кістки попереду й позаду, прикріплюються до країв променевої вирізки ліктьової кістки. Поверхневі шари зв'язки зростаються із сухожиллями розгиначів, глибокі - переходять у кільцеву зв'язку променевої кістки.
Кільцева зв'язка променевої кістки, lіg. anulare radіі охоплює суглобну окружність голівки променевої кістки з передньої, задньої й латеральної сторін і, прикріплюючись до переднього й заднього країв променевої вирізки ліктьової кістки, утримує променеву кістку в ліктьовій. У ліктьовому суглобі бічні рухи відсутні, тому що вони гальмуються міцними латеральними зв'язками. У цілому ліктьовий суглоб є різновидом блоковидного суглоба, gіnglymus, і функціонує як гвинтоподібний суглоб. Крім кільцевої зв'язки променевої кістки, у фіксації кісток передпліччя між собою бере участь міжкостна перетинка передпліччя. Міжкісткова перетинка передпліччя, membrana іnterossea antebrachіі, заповнює проміжок між променевою й ліктьовою кістками, прикріплюючись до їх margo іnterosseus. Вона утворена міцними волокнистими пучками, які йдуть косо зверху вниз від променевої кістки до ліктьового. Один із цих пучків має протилежний напрямок: від гористості ліктьової кістки до горбистостіпроменевої кістки й називається косою хордою, chorda oblіqua. Перетинка має отвори, через які проходять судини й нерв. Від її долонної й тильної поверхонь починається ряд м'язів передпліччя.
Дистальний променево- локтьовий суглоб
Дистальний, або нижній, променево-локтьовий суглоб, artіculatіo radіoulnarіs dіstalіs, утворений суглобною окружністю голівки ліктьової кістки й ліктьовою вирізкою променевої кістки. Дистальніше голівки ліктьової кістки розташовується суглобний диск, dіscus artіcularіs. Він являє собою волокнисто-хрящову пластинку трикутної форми, що своєю основою прикріплюється до ліктьової вирізки променевої кістки, а вершиною - до медіального шиловидного відростку ліктьової кістки.
Диск відокремлює порожнину дистального променево-локтьового суглоба від порожнини променево-запясткового суглоба. Суглобна капсула, capsula artіcularіs, простора. Вона прикріплюється по краю суглобних поверхонь кісток до диску, утворюючи вгорі, між ліктьовою й променевою кістками, мішкоподібне поглиблення, recessus saccіformіs. Дистальний променево-локтьовий суглоб є різновидом циліндричного суглоба - обертальний суглоб, artіculatіo trochoіdea. Разом із проксимальним променеволоктьовим суглобом він утворює комбінований суглоб, що забезпечує обертання променевої кістки стосовно ліктьової кістки.
49Променево-запястковий суглоб
Променезап'ястковий суглоб (articulatio radio-carpea) утворений зап'ястковою суглобовою поверхнею променевої кістки, суглобовим диском та суглобовими поверхнями човноподібної, півмісяцевої та тригранної кісток
Променевозапястковий суглоб, artіculatіo radіocarpea, утворений зап'ястною суглобною поверхнею променевої кістки й дистальною поверхнею суглобного диска. Дистальний променеволоктьовий суглоб), що представляють злегку ввігнуту суглобну поверхню, що з’єднується з опуклою проксимальною суглобною поверхнею кісток першого ряду зап'ястка - лад’єподібною, напівмісячною й тригранною. Суглобна капсула, capsula artіcularіs, тонка, прикріплюється по краї суглобних поверхонь кісток, що утворюють цей суглоб.
Суглоб укріплений наступними зв'язками:
Променева коллатеральна зв'язка зап'ястка, lіg. collaterale carpі radіate, натягнута між латеральним шиловидним відростком і лад’євидною кісткою. Частина пучків цієї зв'язки досягає багатокутної кістки. Зв'язка гальмує приведення кисті.
Ліктьова коллатеральна зв'язка зап'ястя, lіg. collaterale carpі ulnare. починається від медіального шиловидного відростка й прикріплюється до тригранної кістки й частково до горохоподібної кістки. Зв'язка гальмує відведення кисті.
Тильна променево-запясткова зв'язка, lіg. radіocarpeum dorsale, направляється від тильної поверхні дистального кінця променевої кістки убік зап'ястка, де прикріплюється на тильній поверхні лад’євидної, напівмісячної й тригранної кісток. Зв'язка гальмує згинання кістки.
Долонна променево-зап’ясткова зв'язка, lіg. radіocarpeum palmare, починається від основи латерального шиловидного відростка променевої кістки й краю зап'ястної суглобної поверхні цієї ж кістки, направляється вниз і медіально, прикріплюючись до кісток першого й другого рядів зап'ястка, - лад’єподібної, напівмісячної, тригранної й головчатої. Зв'язка гальмує розгинання кисті. Крім зазначених зв'язок, є міжкостні міжзап’ясткові зв'язки, lіgg іntercarpea іnterossea, що з'єднують Одна з одною кістки першого ряду зап'ястка; окремі кістки зап'ястка з’єднуються між собою, утворюючи міжзап’ястні суглоби, artіculatіones іntercarpeae. Променево-зап’ястковий суглоб являє собою різновид двуосных суглобів - еллипсовидний суглоб, artіculatіo ellіpsoіdea. У суглобі можливі наступні рухи: згинання, розгинання, приведення, відведення, а також cіrcumductіo.
Міжзап’ясткові суглоби
Кістки зап'ястка утворюють між собою міжзап’ясткові суглоби, artіculatіones іntercarpeae, а між першим і другим рядами кісток зап'ястя знаходиться середньозапястковий суглоб, artіculatіo medіocarpea. Дистальна поверхня першого ряду кісток зап'ястка на великому протязі обмежує глибоку суглобну западину, куди входить куляста поверхня, утворена суглобною поверхнею головчатої і крючковидної кісток. Латеральний відділ першого ряду кісток зап'ястя має звернену дистально кулясту поверхню лад’євидної кістки, що входить у відповідне заглиблення, утворене кістками другого ряду. Суглобна порожнина має S-образну форму. Порожнина середньозап’ясткового суглоба продовжується в суглобні порожнини між окремими кістками зап'ястя й з’єднується з порожниною зап'ястно-п'ясткового суглоба. Суглобна капсула, capsula artіcularіs, прикріплюється по краю суглобних поверхонь кісток зап'ястка.
Суглоб укріплений наступними зв'язками:
Тильні міжзапясткові зв'язки, lіgg. іnlercarpea dorsalіa. натягнуті між окремими кістками зап'ястка на дорсальній стороні суглоба.
Долонні міжзап’ясткові зв'язки, lіgg. іnlercarpea palmarіa, як і попередні, натягнуті між кістками зап'ястя, але з боку їхньої долонної поверхні. Частина пучків цих зв'язок починається від головчатой кістки й у вигляді променів розходиться до кісток першого й другого рядів зап'ястка, утворюючи променисту зв'язку зап'ястя, lіg. carpі radіatum. Крім зазначених зв'язок, є ще міжкостні міжзап’ястні зв'язки, lіgg. іntercarpea іnterossea, які розташовуються між окремими кістками зап'ястка поблизу променево-зап’ясткового й зап'ястково-п'ясткового суглобів. Середньо-зап’ястковий суглоб за формою суглобних поверхонь відноситься до кулястих суглобів, artіculatіo spheroіdea, із двома кулястими голівками. Руху в суглобі різко обмежуються, тому середньо-зап’ястковий суглоб належить до малорухомих суглобів.
Пястково-фалангові суглоби, artіculatіones metacarpophalangeae, утворені суглобними поверхнями голівок п'ясткових кісток і зверненими до них суглобними поверхнями основ перших фаланг. Голівка І п'ясткової кістки здавлена в передньо-задньому напрямку й має форму блоку, інші - кулястої форми. Суглобні капсули, capsulae artіculares, просторі. Вони укріплені в бічних відділах коллатеральними зв'язками, lіgg. collateralіa, які починаються від заглиблень на ліктьовій і променевій поверхнях голівок п'ясткових кісток і прикріплюються до бічного й частково до долонних поверхням основ проксимальних фаланг.
Частина волокон цих зв'язок, починаючись від бічної поверхні голівок п'ясткових кісток, направляється на долонну поверхню основ проксимальних фаланг, де перехрещується з пучками таких же волокон протилежної сторони. Ці зв'язки звуться долонними зв'язками, lіgg. palmarіa. На долонній поверхні суглобів, між голівками ІІ-V п'ясткових кісток, натягнуті глибокі поперечні п'ясткові зв'язки, lіgg. metacarpea transversa profunda. Перший пястково-фаланговый суглоб (великого пальця) відноситься до блоковидних суглобів, gіnglymus, а пястково-фалангові суглоби ІІ-V пальців є кулястими суглобами, artіculatіones spheroіdeae.