|
Коротка характеристика сучасного рівня наукових знань про лікування раку за допомогою ХЕЛІКСОРТМ-препаратів на основі омели ХЕЛІКСОРТМ-препарати – це чисті, стерильно відфільтровані, водні екстракти свіжої рослини Viscum album L. Стандартизований процес виробництва, відповідно до правил GMP, як і регулярні перевірки фізичної, хімічної та біологічної якості (в тому числі біоаналіз MOLT-4, що випробовує цитотоксичну активність усього екстракту на клітини лейкемії MOLT-4) гарантують постійно високу та однакову якість серії продукції. Через кілька років клінічних випробувань ХЕЛІКСОРТМ-препарати спочатку були зареєстровані в Німеччині у 1976 році, а тоді знову в 1982 році, згідно нового закону Німеччини щодо лікарських засобів (AMG), який вимагає підтвердження ефективності та безпечності. На даний момент, ХЕЛІКСОРТМ-препарати також зареєстровані в Австрії, Швейцарії, Люксембурзі, Швеції, Фінляндії, Латвії, Литві, Кореї, Китаї, Росії, Чилі та Перу. Фармакологічна дія ХЕЛІКСОРТМ та інших препаратів омели ретельно вивчаються й публікуються у кількаста наукових виданнях: · Дозозалежна цитотоксичність у клітинних культурах через індукцію апоптозу. · Припинення росту пухлини та метастазів у тварин. · Імуномодуляція: активізація макрофагів, дендритичних клітин та природних клітин-убивць, збільшення кількості фагоцитозів та вибухової активності гранулоцитів, збільшення кількості еозинофілів, лімфоцитів та клітин Т-помічників. · Стабілізація ДНК у периферичній крові мононуклеарних клітин, в результаті чого створюється значний захист від впливу хіміотерапії, яка пригноблює імунітет. · Придушення ангіогенезу пухлини. Коротка характеристика результатів експериментального дослідження надана Бюсінгом (1). Очевидність ефективності ХЕЛІКСОРУТМ як супутнього лікування ракових хворих показано у монографії Viscum album, представленій С-Комісією, Федеральна Адміністрація Здоров’я, Німеччина (2), 19 клінічними дослідженнями (3-22) та численними звітами з даної справи. В першу чергу у клінічних дослідженнях вивчалася ефективність високо дозованого паліативного ХЕЛІКСОРТМ-лікування на неоперабельних чи метастазних пухлинах: У ретроспективному вивченні неоперабельного раку ректального отвору та раку товстої кишки середній показник виживання було значно продовжено при застосуванні ХЕЛІКСОРТМ-монотерапії від 4,8 до 8,6 місяців (раку товстої кишки) та від 4,8 до 11 місяців (раку ректального отвору), у порівнянні із контрольною групою, що не проходила даної терапії. Виживання протягом одного року збільшилося від 12,8 % до 44,4 % (р < 0,001). Окрім того, якість покращення було |
|
досягнуто у 74 % пацієнтів, яким проводилося лікування препаратами ХЕЛІКСОРТМ (3).
· Ретроспективне вивчення метастазів печінки різних первинних пухлин (товстої кишки, ректального отвору, шлунку та підшлункової залози) дало подібні результати, як і у вищезгаданому вивченні: середній показник виживання – 8,1 проти 2,5 місяців, виживання в один рік – 40,3 проти 6,6 % (р < 0,001) (4).
Ефективність застосування ХЕЛІКСОРУТМ паралельно із хіміотерапією було проаналізовано на основі 4 клінічних вивчень із паліативного лікування:
· Під час перспективного вибіркового аналізу пацієнтів із раком товстого кишечника та анального отвору з метастазами лікували 5-FU та фолієвою кислотою. Супутнє ХЕЛІКСОРТМ-лікування результувало яскраво вираженим подовженням виживання майже вдвічі, порівняно із однією хіміотерапією. Проте, ця велика різниця у показниках виживання могла бути очевидною через невелику кількість пацієнтів у даному контрольному вивченні (5).
· Наступне перспективне контрольне вивчення повністю підтвердило цей позитивний показник. До того ж, значно вищий показник покращення стану спостерігався у ХЕЛІКСОРТМ-групі, в порівнянні із контрольною групою (6). Даний результат вказує на перевагу підвищеної ефективності хіміотерапії у комплексі із ХЕЛІКСОРОМТМ.
· Чітко вираженого підвищення середнього показника виживання при супутньому ХЕЛІКСОРТМ-лікуванні було також досягнуто у 30 пацієнтів із хронічною мієлоїдною лейкемією: всередньому виживання пацієнтів, які пройшли обидві хіміотерапії (Бусулфан) і ХЕЛІКСОРТМ збільшилося до 55,7 місяців, у порівнянні із 30 місяцями історичної контрольної групи, у якої була порівняльна прогностична структура та якій проводилася лише Бусулфан-хіміотерапія (7).
· Ефективність супутньої омелової терапії при злоякісній лімфомі та хронічній лейкемії було проаналізовано у ретроспективному вивченні на 700 пацієнтах: додаткове лікування екстрактом омели результувало вираженим, але невідображеним статистично, підвищенням середнього показника виживання (11,4 років проти 8,6 років пацієнтів, що не проходили омелової терапії). У додаток до сказаного, пацієнти висловлювалися з приводу покращення якості життя. Зрідка висловлювані теоретичні заперечення щодо можливого неблагоприємного впливу омелотерапії на період переходу до злоякісних характеристик лімфатичної та гематопатичної систем було відкинуто під час проведення даного вивчення (8).
|
|
|
