ФІБРОМІОМА
МАТКИ ТА ВАГІТНІСТЬ. ВАГІТНІСТЬ ТА КІСТОМА ЯЄЧНИКА. КАНДІДОЗНИЙ ВУЛЬВОВАГІНІТ У
ВАГІТНИХ
Фіброміома
матки і вагітність
Серед
захворювань геніталій, які можуть впливати на перебіг вагітності та пологів
певне значення має фіброміома. Особливості перебігу вагітності та пологів при
цьому залежать від локалізації пухлини та її розмірів. При субсерозній та
невеликій інтрамуральній фіброміомі вагітність наступає, проте часто
зустрічається невиношування. При значних розмірах фіброміоми вагітність теж
можлива, проте вона може значно ускладнювати родовий процес, особливо, якщо
пухлина локалізована в ділянці перешийка і може бути защемленою в малому тазі.
При підслизовій міомі настання вагітності більш проблематичне, коли ж вона
настає, то нерідко закінчується мимовільним абортом. Крім того, при такій
локалізації пухлини, можуть зустрічатися аномалії розміщення плаценти, а також
поперечні та косі положення плоду, тазові передлежання. Розміри фіброміоми при
вагітності, як правило, збільшуються, що залежить як від гормональних факторів,
так і від значної зміни кровопостачання матки. Розвиток ускладнень (защемлення,
некроз вузлів) може викликати необхідність термінового хірургічного втручання.
Пологи
при фіброміомі матки нерідко ускладнюються слабкістю пологової діяльності,
порушенням відшарування плаценти, гіпотонічною кровотечею. Вагітну з
фіброміомою слід госпіталізувати за 10-12 днів до пологів, щоб вирішити питання
про метод розродження. Виходячи з того, що ускладнення виникають досить часто,
раціонально проводити кесарський розтин з вилущенням вузла чи ампутацією матки.
У випадку, коли пологи ведуть через природні пологові шляхи, тактика лікаря
буде залежати від появи ускладнень: своєчасна корекція слабкості пологової
діяльності, ручне відшарування плаценти чи хірургічне втручання при ознаках
защемлення пухлини в малому тазі, некрозі вузла.
Вагітність і кістома яєчника
Кістома
яєчника у більшості випадків не є перешкодою для настання вагітності.
Діагностика кістоми в 1-й половині вагіт
ності,
зазвичай не складає труднощів, проте в ІІ-й половині вагітності пухлина
розміщується в підребер'ї або ззаду за маткою, що значно ускладнює виявлення
її.
Пухлина
яєчника, виявлена при вагітності, підлягає оперативному лікуванню. В 1-й половині
вагітності операцію краще проводити після 16-ти тижнів, щоб зменшити можливість
виникнення аборту. Якщо ж пухлина виявлена в ІІ-й половині вагітності, операцію
слід відкласти до 36-го тижня вагітності. У випадку, коли пухлина виявлена під
час пологів і є перешкодою для зганяння плоду, показаний кесарський розтин і
видалення пухлини. У післяпологовому періоді операцію раціонально зробити через
6-8 тижнів після пологів.
Кандидозний вульвовагініт у вагітних
Кандидоз
— захорювання, яке викликається дріжджовими грибами, може передаватися статевим
шляхом. Виникненню кандидозу сприяють захворювання, які тривало протікають,
знижують опірність організму (цукровий діабет, авітамінози), а також тривале
лікування антибіотиками. У вагітних збільшується частота кандидозного
вульвагініту, особливо у третьому триместрі. Частіше за все він локалізується в
ділянці піхви, вульви. Для кандидозного вульвагініту характерні скарги на
відчуття сверблячки, паління, болючості, значні творожисті виділення із піхви.
При огляді - слизова оболонка геніталій гіперемійована, набрякла, в складках
накопичення білих нашарувань. Гриби роду Candida можуть відігравати роль у
патологічному протіканні вагітності (призводити до невиношування, передчасних
пологів, внутрішньоутробної загибелі плоду). Тому доцільно проводити санацію
вагітних від кандидозної інфекції.
Лікування
проводиться до вагітності за допомогою орунга-лу 100 мг 2 рази на день упродовж
6-7 днів, потім протягом 3-6 менструальних циклів по 1 капсулі у перший день
циклу. Висока ефективність лікування відмічається при використанні диф-люкану
150 мг на 1 прийом. Його можна використовувати у II половині вагітності, а
також препаратами вибору є Гіно-Певаріл, тержинал
.
