Актуальная Медицина

Это важно.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. //crimearealestat.ucoz.ru/ Перепечатка материалов разрешена только при условии прямой гиперссылки //allmedicine.ucoz.com/

Statistics

Онлайн всього: 73

Гостей: 73

Користувачів: 0

Чат

Олігосахариди
Олігосахариди - вуглеводи, молекули яких містять від 2 до 10 залишків моносахаридів, з'єднаних глікозидними зв'язками. Відповідно до цього розрізняють дисахариди, трисахариди й т.д.
Дисахариди - складні цукри, кожна молекула яких при гідролізі розпадається на дві молекули моносахаридів. Дисахариди поряд з полісахаридами є одними йз основних джерел вуглеводів у їжі людини й тварин. За будовою дисахариди - це глікозиди, у яких 2 молекули моносахаидів з'єднані глікозидним зв'язком.
Серед дисахаридів найбільше широко відомі мальтоза, лактоза й сахароза. Мальтоза, що є альфа-глюкопиранозил-(1-4)-альфа-глюкопиранозой, утворюється як проміжний продукт при дії амілаз на крохмаль (або глікоген), містить 2 залишки альфа-D-глюкози (назва цукру, полуацетальний гідроксил якого бере участь в утворенні глікозидной зв'язку, кінчається на "іл"
Дисахариди - найбільше широко відомі мальтоза, лактоза й сахароза.
Мальтоза утвориться як проміжний продукт при дії амілаз на крохмаль або глікоген, містить 2 залишки альфа-D-глюкози.
Ізомальтоза - проміжний продукт, щоутвориться при розщепленні крохмалю в кишківнику. Складається із двох залишків D-глюкози, але з'єднані ці моносахариди альфа 1-4-глікозидним зв'язком.
Сахароза. Одним з найпоширеніших дисахаридів є звичайний харчовий цукор. Молекула сахарози складається з одного залишку D-глюкози й одного залишку D-фруктози. На відміну від більшості дисахаридів сахароза не має вільного полуацетального гідроксилу й не має відновних властивостей. Гідроліз сахарози приводить до утворення суміші, що називають інвертним цукром. У цій суміші переважає сильно лівообертаюча фруктоза, що інвертує (міняє знак правообертаючого розчину вихідної сахарози).
Дисахарид лактоза втримується тільки в молоці й складається з D-галактози й D-глюкози. Це - бета-галактопиранозил-(1-4)-глюкопираноза:
Лактоза. Дисахарид лактоза втримується тільки в молоці й складається з D-галактози й D-глюкоза. Завдяки навності в молекулі вільного полуацетального гідроксилу (у залишку глюкози) лактоза ставиться до редукуючих сахаридів

Завдяки навності в молекулі вільного полуацетального гідроксилу (у залишку глюкози) лактоза ставиться до числа що редукують дисахаридів.
Серед природних трисахаридів найбільш відома рафиноза, що містить залишки фруктози, глюкози й галактози. Рафіноза в більших кількостях утримується в цукровому буряку й у багатьох інших рослинах. У цілому олигосахариди, з у рослинних тканинах, різноманітніше по своєму складі, чим олигосахариди тварин в тканинах
Інулін - полисахарид, що втримується в бульбах і коріннях артишоків, Георгіна й кульбаб. Складається із залишків D-фруктози (у фуранозной формі), зв'язаних між собою 2-1-зв'язкамі.
Хітин – важний структурний полисахарид безхребетних тварин(членистоногих). З нього побудований зовнішній скелет ракоподібних та комах Структуру хитина складають N-ацетил-D-глюкозамінові ланки сполучені β-(1→4)-глікозидними зв`язками.

Целлюлоза (клітковина) – найбільш широко розповсюджений структурний полисахарид рослинного світу . Він складається з β-глюкопиранозних мономерних (D-глюкози), сполучених між собою β-(1→4)-зв'язками. При частковому гідролізу целюлози утворюються целодекстрини, дисахарид целобіоза, а при повноу гідролізі D-глюкоза. Молекулярна масса целлюлози порядка 106 Да. Клітковина не переварюється ферментами травного тракту, так як набір цих ферментів у людинине містить гідролази, які розщепляють β-звязки

Целюлоза виконує в організмі функцію харчових волокон.
Целюлоза (клітковина), як і крохмаль чи глікоген, складається з ланок глюкози, однак, на відміну від них, містить залишки b-D-глюкопіранози. Тому, при утворенні зв'язків 1-4 між ланками, вони повертаються по відношенню одна до другої на 180°, як ми це бачили на прикладі целобіози.
Целюлоза має молекулярну масу від 100 тис. до 1 млн. Вона не розчиняється у воді. Завдяки своїй стійкості це найбільш поширений в світі біополімер.
Целюлоза виконує структурну функцію в рослинному світі. Вона міститься в стінках клітин рослин, де утворює каркас, який наповнений іншими молекулами. Деревина на 50% складається з целюлози, а льон, вовна - це майже чиста целюлоза.
49.Гетерополісахариди
Полисахариди, у структурі яких характерна навність двох або більше типів мономерних ланок, носять назву гетерополисахаридів.
Найважливіші представники гетерополисахаридів в органах і тканинах тварин і людини - глікозаміноглікани (мукополисахариди). Вони складаються з ланцюгів складних вуглеводів, що містять аміноцукри й уронові кислоти. Кожний із глікозаміногліканов містить характерну для нього повторювану дисахаридну одиницю.
Мукополисахариди являють собою желеподібні, липкі речовини. Вони виконуть різні функції, у т.ч. структурну,захисну, регуляторну й ін. Мукополисахариди, наприклад, становлять основну масу міжклітинної речовини тканин, входять до складу шкіри, хрящів, склоподібного тіла ока. В організмі смороді зустрічаються в комплексі з білками (протеоглікани й глікопротеїди) і жирами (гліколіпиди), у яких на частку полисахаридів діводити основна частина молекули (до 90% і більше).
Для організму мають значення наступні з них.
Прийнято вважати, що, оскільки гетерополисахариди частіше складаються тільки із двох різних мономерів, які повторюються ,вони не є інформаційними молекулами
Найважливіші представники гетерополисахаридів в органах і тканинах тварин і людини - глікозаміноглікани (мукополісахариди). Вони складаються з ланцюгів складних вуглеводів, що містять аміноцукри й уронові кислоти.

Єдина довга молекула гиалуроната нековалентно зв'язана з багатьма молекулами білку , кожна з яких містить ковалентно зв'язані молекули хондроїтинсульфату і кератансульфату .
Розрізняють шість основних класів глікозаміногліканів Кожний із глікозаміногліканів містить характерну для нього повторювану дисахаридну одиницю; у всіх випадках (крім кератансульфатів) Ця одиниця містить або глюкуронову, або ідуронову кислоту. Всі глікозаміноглікани, за винятком гіалуронової кислоти, містять залишки моносахаридів з О- або N-сульфатною групою.
Хондроїтинсульфати - хондроїтинсірчані кислоти, служать структурними компонентами хрящів, зв'язок, клапанів серця й ін. Вони сприяють відкладенню кальцію в кістках.
Гепарини утворюються в гладких клітинах, які зустрічаються в легенях, печінці й інших органах, і виділяється ними в кров і міжклітинне середівище. У крові він зв'язується з білками й перешкоджає згортанню крові, виконучи функцію антикоагулянта. Крім того, гепарини має протизапальну дію, впливають на обмін калію й натрію, виконує антигипоксичну функцію.
Особливу групу глікозаміногліканів представляютьсполуки, що мають у своєму складі нейрамінові кислоти й похідні вуглеводів.Сполуки нейрамінової кислоти з оцтовою називаються сіаловими кислотами. Вони виявлені в клітинних оболонках, слині й інших біологічних рідинах.
Глікозаміноглікани значно розрізняються по розмірах, їхні молекулярні маси в межах від 104- для гепарину, до 107 - для гіалуроновой кислоти.
Виділені індивідуальні глікозаміноглікани можуть містити суміш ланцюгів різної дівжини Глікозаміноглікани, як основна базова речовина, зв'язані зі структурними компонентамі кісток і сполучної тканини. Їхня функція складається також в утриманні великої маси води й у заповненні міжклітинного простору. Іншими словамі, глікозаміноглікани - основний компонент позаклітинної речовини - желатиноподібної речовини, що заповнює міжклітинний простір тканин. Вони також утримуються в більших кількостях у синовіальній рідині - це матеріал, що оточує суглоби, який служить амортизатором.
Оскільки водяні розчини глікозаміногліканів гельоподібні, їх називають мукополисахаридами.
Нарешті, якщо ланцюг глікозаміноглікану приєднаний до білкової молекули, його називають протеогліканом.
Протеоглікани становлять основну речовину позаклітинного матриксу. На відміну від простих глікопротеїнів, які містять тільки кілька відсотків вуглеводів (по масі), протеоглікани можуть містити до 95% (і більше) вуглеводів
50 ПОЛІСАХАРИДИ. Гомополісахариди
Полісахариди - високомолекулярні продукти поліконденсації моносахаридів, зв'язані один з одним глікозидними зв'язками й утворюють лінійні або розгалужені ланцюги. D-глюкоза- моносахаридна ланка полисахаридів Компонентами полисахаридів можуть бути також D-маноза, D- і L- галактоза, D-ксилоза й L-арабіноза, D-галактуронова й D-мануронова кислоти, D- глюкозамін, D-галактозамін і ін. Кожний моносахарид, що входить до складу полімерної молекули, може перебувати в пиранозній або фуранозній формі. Полісахариди можна розділити на 2 групи: гомополисахариди й гетерополісахариди.
Полисахариди, побудовані з моносахаридних ланок одного типу, називаються гомоглікани, а побудовані з різних моносахаридних ланок - гетероглікани. Обидва полімери можуть бути лінійними або розгалуженими.
Як приклад розгалуженого гомоглікану тут представлений фрагмент молекули глікогену. Схожу будову має амілопектин, розгалужений компонент рослинного крохмалю). Обидва полімери побудовані в основному із залишків глюкози, зв'язаних у положенні (1-4). B глікогені місця розгалуження розташовуються в середньому через кожні 8-10 залишків глюкози. Зв'язок в місцях розгалудження перебувають у положенні (1-8), інші залишки бічного ланцюга зв'язані в положенні (1-4). За рахунок цього утвориться розгалужена, деревоподібна структура, у якій є тільки одна аномерна ОН-група, тобто тільки один кінець, що відновлює
Складну структуру має лінійний гетероглікан муреїн, що у якості структурного полисахариду надає міцність клітинним стінкам бактерій. У муреїні чергуються залишки двох різних моносахаридів, зв'язаних у положенні альфа-(1-4): N-ацетилглюкозаміну (GlcNAc) і характерної для муреїну N-ацетилмурамовой кислоти (MurNAc). Остання є простим ефіром молочної кислоти з N-ацетилглюкозаміном. У клітинній стінці карбоксильна група молочної кислоти зв'язана амідним зв'язком з пептидом, що з'єднує окремі ланцюги муреїну в тривимірну сітчасту структуру
Гомополисахариди складаються з моносахаридних одиниць тільки одного типу. Гетерополисахариди містять два й більше типи мономерних ланок.
Гомополісахариди. За своїм функціональним призначенням гомополисахариди можуть бути розділені на 2 групи: структурні (глікоген і крохмаль) і резервні (целюлоза) полисахариди.
Крохмаль. Це високомолекулярне з'єднання, що включає сотні тисяч залишків глюкози. Він -головний резервний полисахарид рослин.
Крохмаль являє собою суміш двох гомополисахаридів: лінійного - амілози й розгалуженого - амілопектину. Як правило, зміст амілози в крохмалі становить 10-30%, амілопектину - 70-90%. Полисахариди крохмалю побудовані із залишків D-глюкози, з'єднані в амілозі й лінійних ланцюгах амілопектину 1-4-зв'язками, а в місцях розгалудження амілопектину - міжланцюговими альфа-1-6-зв'язками.

. У молекулі амілози лінійно зв'язані 200-300 залишків глюкози. Завдяки альфа-конфігурації глюкозного залишку, полісахаридний ланцюг амілози має конфігурацію спіралі. У воді амілоза не дає розчини, у розчині при додаванні йоду амілоза забарвлюється в синій колір.
Амілопектин має розгалуджену структуру. Окремі лінійні ділянки молекули амілопектину містять 20-30 залишків глюкози. При цьому формується деревоподібна структура. Амілопектин забарвлюється йодом у червоно-фіолетівий колір.
Крохмаль має молекулярну масу 105-108 Так при частковому кислотному гідролізі крохмалю утворюються полисахариди меншого ступеня полімеризації - декстрини, при повному гідролізу - глюкоза.

Это важно.

Поиск

Реклама

Statistics

Нас смотрят

Ссылки.

Чат