Хеликсор повышает переносимость химиотерапии при онкологических заболеваниях
· У перспективному вибірковому контрольному вивченні, що проводилося на 44 пацієнтах із неоперабельним раком яєчників, лусковидною карциномою легенів чи раком голови та шиї, застосовувалася агресивна хіміотерапія (іфосфамід, цисплатин) у поєднанні із опроміненням. Супутнє лікування ХЕЛІКСОРОМТМ результувало значним підвищенням якості життя, що виражається представленням показника Карнофського (р < 0,001), а також меншою нудотою (р = 0,005), рвотністю (р = 0,08) та раковим болем (р = 0,04). Відновлення лейкопоезу відбувалося значно швидше у ХЕЛІКСОРТМ-групі (р = 0,003). Отже, запланована доза застосування хіміотерапії у повному обсязі частіше застосовувалася у ХЕЛІКСОРТМ-групі, ніж у контрольній. Це може пояснюватися вищим показником ремісії у 78,2 % у ХЕЛІКСОРТМ-групі, по відношенню до 61,9 % у контрольній групі (9).
· За попередніми результатами даного контрольного вивчення засобом перспективного вибіркового мультицентричного дослідження на 233 пацієнтах із раком грудей, яєчників чи недрібноклітковим раком легенів, згідно із діючими стандартними методами та керівництвами доброї клінічної практики (ДКП (GCP)) підтверджується, що: всі пацієнти проходили стандартну поліхіміотерапію. Пацієнти, яким паралельно проводилося А-ХЕЛІКСОРТМ-лікування, мали значно кращі показники якості життя та переносимості хіміотерапії, у порівнянні із контрольною групою, яка постійно підтверджувалася трьома різними показниками якості життя (р = 0,002 / 0,0007 / 0,0141) та аналізом зворотних подій (10).
· Щодо перспективного вибіркового двостороннього контрольного вивчення, цю терапію було застосовано по відношенню до 23 пацієнтів із прооперованим раком грудей І чи ІІ ступеню у 6 курсів додаткової хіміотерапії (CMF). Пацієнти, що додатково отримували плацебо, показали значний спад активності природних клітин-убивць під час хіміотерапії. І навпаки, пацієнти, які додатково лікувалися ХЕЛІКСОРОМТМ А, мали значно вищий показник активності природних клітин-убивць (р = 0,0005), який свідчить про те, що ХЕЛІКСОРТМ А є ефективним щодо зменшення імунознижуючих побічних дій хіміотерапії. Це ще раз підтвердило те, що двосторонній дизайн не підходить для оцінки підшкірної омелотерапії, оскільки, як пацієнти, так і лікарі зрозуміли очевидність типової місцевої реакції запалення на місці підшкірного введення препарату з омели (11).
Ефективність додаткового ХЕЛІКСОРТМ-лікування також було підтверджено після проведення ракової хірургії:
· Прогностично-покращувальну дію ХЕЛІКСОРУТМ було проаналізовано у перспективному контрольному мультицентричному вивченні на 643 пацієнтах із прооперованим раком грудей: тут застосування ХЕЛІКСОРТМ-терапії чи поліхіміотерапії (CMF / О) результувало значним подовженням періоду виживання (р = 0,032), по відношенню до контрольної групи без хіміотерапії чи ХЕЛІКСОРУТМ. Найчіткіший вплив ХЕЛІКСОРТМ-терапії на виживання було представлено на пацієнтах із пахвовими метастазами раку лімфовузлів (12).
· У ретроспективному вивченні на 794 пацієнтах із прооперованим раком грудей ІІ-ІV стадії додаткова омелотерапія результувала показником значно довшого строку виживання на ІІІ та ІV стадії (р < 0,05), але не на ІІ стадії. Зрівнюючи різні додаткові види лікування, комбінація омелотерапії та опромінення була найбільш ефективною по відношенню до показника повторюваності, вільного інтервалу захворювання та середнього показника виживання (13).
· Ненабагато вищий показник подовженого виживання було продемонстровано на 516 пацієнтах із маленькою пухлиною раку грудей І стадії (5-річне виживання у 91 % у групі із застосуванням омелотерапії, у порівнянні із 83 % контрольної групи) (14).
· Результати трьох попередніх досліджень, в загальному, можуть бути підтверджені у подальшому ретроспективному аналізі на 1246 пацієнтах із прооперованим раком грудей, які додатково отримували лікування препаратами омели: У порівнянні із пацієнтами, що увійшли до Мюнхенського Ракового Реєстру, показник 10-річного виживання становив 73,3 % проти 54 %. Лише на І стадії не спостерігалось підвищення показника виживання (88,1 % проти 90 %). Перевага показників спостерігалася у групі із застосуванням омелотерапії зі збільшенням стадії ракового захворювання: 10-річне виживання у 71,6 % проти 65 % на ІІ стадії, та 55,6 % проти < 30 % на ІІІ стадії (15).
· У ретроспективному аналізі на 421 пацієнтах із прооперованим раком шлунку додаткова омелотерапія результувала вираженим збільшенням середнього показника виживання: У пацієнтів без метастазів у лімфатичних вузлах середній показник виживання збільшився на 20 місяців, у порівнянні із контрольною групою, та на 8 місяців, у порівнянні із додатковою хіміотерапією. У пацієнтів із метастазами у лімфатичних вузлах виживання продовжилося на 6 місяців, у порівнянні із дією додаткової хіміотерапії (16).
· У ретроспективному аналізі на 695 пацієнтах із прооперованим раком анального отвору та товстого кишечника середній показник виживання при додатковій омелотерапії збільшився на 41 місяць на І-ІІ стадії (NO) та на 17 місяців на ІІІ стадії (N1-2 MO). На дальших стадіях раку анального отвору та товстого кишечника (N3 чи M1) комбінація препаратів омели та хіміотерапії була більш ефективною, ніж омелотерапія або хіміотерапія окремо (17).
· Подальше ретроспективне вивчення цього самого центру включало 991 пацієнта із прооперованим раком анального отвору та товстого кишечника. Тут, показник повторюваності був значно нижчим у пацієнтів, що пройшли додаткову омелотерапію: у порівнянні із контрольними пацієнтами, показник повторюваності знизився на 13 % у пацієнтів із раком анального отвору без метастазів у лімфовузлах; і на 23 % при раку товстого кишечника із позитивними лімфовузлами. Окрім того, середній показник виживання збільшувався найбільш виражено у пацієнтів із раком анального отвору без метастазів у лімфовузлах (213 днів) і при раку товстого кишечника із позитивними лімфовузлами (340 днів) (18).
· У ретроспективному аналізі 284 пацієнтів із меланомою дані для оцінювання у повному обсязі були доступні по 94 пацієнтам. 66 із цих пацієнтів лікували препаратами омели. Не дивлячись на значно гірші прогнози щодо групи, яка піддавалася омелотерапії (наявність метастазів було підтверджено у 33,3 % до початку застосування ХЕЛІКСОРТМ-терапії, порівняно із 0 % у контрольних групах), показники виживання групи, яка піддавалася омелотерапії, порівнювалися із показниками у контрольних групах із літератури (5-річне виживання – 80 %, 10-річне – 68 %) (19).
Потенційне покращення показників виживання завдяки ХЕЛІКСОРТМ-терапії є особливо привабливим через паралельне поліпшення якості життя (3-5, 8-9, 15).
Шість із вищеописаних ХЕЛІКСОРТМ-вивчень у критичному огляді клінічних досліджень щодо омелотерапії (20) класифікувалися як діючі (3-7, 12), оскільки п’ять із них виявилися недіючими (8, 14, 16, 17, 19). Решта вивчень ще не проаналізовані, серед інших стоїть перспективне вибіркове мультицентричне дослідження, що відповідає вимогам GCP-керівництв та показує найкращу методологічну якість серед усіх ХЕЛІКСОРТМ-вивчень до теперішнього часу (10).
· У перспективному вивченні 20 послідовно госпіталізованих пацієнтів із плевральною ефузією на важких стадіях ракового захворювання повної ремісії, згідно критеріїв ВООЗ, було досягнуто у 72 % пацієнтів, при відмінному показникові переносимості крапання препаратів ХЕЛІКСОРТМ (показник побічних дій – 1,2 % шкали 1 ВООЗ). Зменшення об’єму плевральної ефузії та представлення ракових клітин при ефузії значною мірою залежало від частоти та дози крапання препаратів ХЕЛІКСОРТМ (р < 0,001) (21).
· У перспективному вибірковому вивченні, що включало 30 пацієнтів зі злоякісною плевральною ефузією, високодозована інстиляція препаратів ХЕЛІКСОРТМ результувала значно вищим показником реакції, у порівнянні зі стандартною терапією за допомогою доксициліну (91 % проти 66,6 %, р < 0,05). До того ж, показник побічних дій був значно нижчим (р < 0,05) (22).
Наукове прийняття методу лікування може бути відображено у цілому ряді наукових публікацій: на даний момент є більше 160 публікацій щодо препаратів ХЕЛІКСОРТМ, більшість з яких описують їх фармакологічну дію, серед них 30 дипломних робіт та дисертацій із університетів Німеччини, у тому числі, 48 робіт ровесників, опублікованих у міжнародних наукових журналах.
У довіднику „Компліментарна онкологія", виданому проф., д-ром меднаук Джозефом Бойтом, директором інституту наукової оцінки методів натуропатії при університеті Кологну, та Ральфом В. Мосом, науковим дослідником, Бруксвіль, омелотерапія класифікована як терапія перевіреної ефективності та рекомендуючої компліментарної онкології (23).
У стандартній праці із вивчення омели „Омела у фактах з онкології та основоположних концепціях", Schattauer Verlag Stuttgart, Н’ю Йорк, 2003 рік, описані та критично проаналізовані на 749 сторінках результати наукових досліджень омели. У таблиці 4 стисло представлено особливі характеристики ХЕЛІКСОРУТМ та інших препаратів омели. У цій книзі описані і переважним чином підтверджені найбільш важливі результати досліджень ХЕЛІКСОРУТМ та є багато відгуків з даного предмету (20).
ХЕЛІКСОРТМ також згадується в онкологічних стандартних працях: Довідник з онкології, сучасною німецькою мовою у двох томах, під редакцією Хідемана, Хубера та Бартрама, Springer Verlag Heidelberg, Н’ю Йорк, 2004 рік, про препарати омели, в тому числі ХЕЛІКСОРТМ, описано у розділі 25.2.3 і включено звіти про три дослідження ХЕЛІКСОРТМ (24).
Наукове сприйняття будь-якого лікування також характеризується частотою застосування: У відповідності із мультицентричним крос-секційним вивченням, що проводилося у різних німецьких реабілітаційних госпіталях, 58,4 % ракових хворих користувалися методами компліментарної медицини, переважно препаратами омели (61,6 %) (25). Це відповідає річній статистиці призначень цитостатичних лікарських засобів в межах Німецької Національної Системи Страхування Здоров’я: ХЕЛІКСОРТМ займає четверте місце у списку найчастіше призначуваних цитостатичних препаратів (26). Вартість препаратів ХЕЛІКСОРТМ, призначуваних для ракових хворих, продовжують переглядатися Німецьким Національним Страхуванням Здоров’я.
HELIXOR Heilmittel GmbH & Co. KG
Література
1) Büssing, A.: Biological and Pharmacological Properties of Viscum album L., in
Büssing, A. (ed.): Mistletoe The Genus Viscum, Harwood academic publishers Amsterdam 2000,123-182.
2) C-Commission, Federal Health Administration Germany: Monography Viscum album. Bundesanzeiger Nr. 99a, 38, 04.06.1986
3) Boie, D.; Gutsch, J.: HELIXOR® bei Kolon- und Rektumkarzinom [HELIXOR™ in colon and rectal cancer]. Krebsgeschehen 23, 1980, 65-76
4) Boie, D.; Gutsch, J.; Burkhardt, R.: Die Behandlung von Lebermetastasen verschiedener Primärtumoren mit HELIXOR® [Treatment of liver metastasis of various primary tumours with HELIXOR™]. Therapiewoche 31, 1981, 185 5-1869.
5) Douwes, F. R.; Wolfrum, D. I.; Migeod, F.: Ergebnisse einer prospektiv randomisierten Studie: Chemotherapie versus Chemotherapie plus „Biological Response Modifier" bei metastasierendem kolorektalem Karzinom [Results of a prospective randomised study: "chemotherapy versus chemotherapy plus biological response modifier" in metastatic colorectal cancer]. Krebsgeschehen 18, 6, 1986, 155-164.
6) Douwes, F. R.; Kalden, M.; Frank, G.; Holzhauer, P.: Behandlung des fortgeschrittenen kolorektalen Karzinoms [Treatment of advanced colorectal cancer]. Deutsche Zeitschrift für Onkologie 20, 3, 1988, 63-67.
7) Gutsch, J.: Zum Stand der Therapie der chronisch myeloischen Leukämie Erwachsener mit dem Mistelpräparat HELIXOR® [State of HELIXOR™ treatment in adult chronic myeloid leukaemia]. Ärztezeitschrift für Naturheilverfahren 23, 9, 1982, 523-544.
8) Stumpf, C.; Rosenberger, A.; Rieger, S.; Tröger, W.; Schietzel, M.: Therapie mit Mistelextrakten bei malignen hämatologischen und lymphatischen Erkrankungen eine monozentrische retrospektive Analyse über l6 jahre
[Mistletoe treatment in malignant haematological and lymphatic diseases a monocentre retrospective analysis of 16 years]. Forschende Komplementärmedizin 7, 2000, 139-146.
9) Gutsch, J., Kühne,
A.: Pharmakologische und klinische Erfahrung mit dem Mistelextrakt Helixor
[Pharmacological and clinical effects of the mistletoe extract HELIXOR™],
Heilkunst 99 (4), 1986, 156-172
10) Piao, B. K. et al.: Impact of complementary mistletoe extract treatment on quality of life in breast, ovarian, non small cell lung cancer patients. A prospective randomized controlled clinical trial. Anticancer Research 24, 2004, 303-310
ll) Auerbach, L.; Dostal, V.; Vaclavik-Fleck, I.; Kubista, E.; Rosenberger, A.; Rieger, S.; Tröger, W.; Schierholz, J.M.: Signifikant höherer Anteil aktivierter NK-Zellen durch additive Misteltherapie bei chemotherapierten Mamma-Ca-Patientinnen in einerprospektiv-randomisierten doppelblinden Studie [Significantly higher level of activated natural killer cells in patients with breast cancer receiving a Viscum album extract during chemotherapy]. In: Scheer, Bauer, Becker, Fintelmann, Kemper, Schilcher (Hrg.): Fortschritte in der Misteltherapie. Aktueller Stand der Forschung und klinische Anwendung [Advances in mistletoe therapy. State of the art in research and clinic]. KVC Essen 2005, 543-554
12) Gutsch, J.; Berger, H.; Scholz, G.; Denck, H.: Prospektive Studie beim radikal operierten Mammakarzinom mit Polychemotherapie, HELIXOR® und unbehandelter Kontrolle [Prospective study in a radically operated breast cancer with polychemotherapy, HELIXOR™ and untreated control]. Deutsche Zeitschrift für Onkologie 20, 4, 1988, 94-101.
13) Hellan, J.; Salzer, G.; Wutzlhofer, F.: Das operierte Mammakarzinom Retrospektive Auswertung
[The operated breast cancer a retrospective evaluation], aus: Jungi / Senn (Hrsg.) „Krebs und Alternativmedizin II". Springer Berlin Heidelberg l990, 63- 69.
14) Hollinsky, C.; Danmayr, E.: Prognose des kleinen Mammakarzinoms (Tl NO) Retrospektive Analyse anhand von 516 Fällen [Prognosis of small breast cancer (Tl NO). Retrospective analysis of 516 cases]. Deutsche Zeitschrift für Onkologie 19, 3, 1987, 77-83.
15) Stumpf, C et
al.: Retrospektive Untersuchung zur Therapie mit Mistelextrakten bei
Mammakarzinom
[Retrospective analysis of mistletoe treatment in breast cancer]. Deutsche
Zeitschrift für Onkologie 37, 2005, 106-113
16) Salzer, G.; Frey, S.; Danmayr, E.: Die Behandlung des operierten Magenkarzinoms am Ludwig-Boltzmann-Institut für Klinische Onkologie [Treatment of operated stomach cancer at the Ludwig-Boltzmann-Institute for Clinical Oncology]. Deutsche Zeitschrift für Onkologie 22, 1, 1990, 21 -25.
17) Salzer, G.; Hellan, J.; Danmayr, E.; Wutzlhofer, F.; Arbeiter, K.: Das operierte kolorektale Karzinom eine retrospektive Therapieanalyse [The operated colorectal cancer a retrospective analysis]. Deutsche Zeitschrift für Onkologie 24, 4, 1992, 103-107.
18) Hellan, J.; Danmayr, E.; Hellan, M.: Stellenwert der Komplementärmedizin in der Behandlung onkologischer Patienten dargestellt anhand des kolorektalen Karzinoms [Status of complementary medicine in the treatment of cancer patients illustrated on the basis of colorectal cancer]. Deutsche Zeitschrift für Onkologie 27, 4, 1995, 85-94.
19) Stumpf, C.; Rosenberger, A.; Rieger, S.; Tröger, W.; Schietzel, M.; Stein, G.M.: Retrospektive Untersuchung von Palienten mit malignem Melanom unter einer Misteltherapie [Retrospective analysis of patients with malignant melanoma during mistletoe therapy]. Forschende Komplementärmedizin 10, 2003, 248-255.
20) Kienle, G.S., Kiene, H.: Die Mistel in der Onkologie [Mistletoe in oncology], Schattauer Stuttgart New York 2003
21) Stumpf, C; Schietzel, M.: Intrapleural Instillation eines Extraktes aus Viscum album (L.) zur Behandlung maligner Pleuraergüsse [Intrapleural instillation of a Viscum album L. extract (mistletoe) for therapy of malignant pleural effusion]. Tumordiagnostik und Therapie l5, 1994, 57-62.
22) Kim, M.H.; Lee, S.H.; Kim, S.C.; Kim, Y.K.; Park, S.H.: Comparative study on the effects of a Viscum album (L.) extract (mistletoe) and doxycycline for pleurodesis in patients with malignant pleural effusion. Korean Journal of Medicine 57, Suppl. 2, 1999, S121.
23) Beuth, J., Moss, R.W. (eds.): Complementary Oncology. Thieme Stuttgart New York 2005
24) Hiddemann, W.; Huber, H.; Bartram, C (Hg.): Die Onkologie [Oncology], Springer Berlin Heidelberg 2004, 25.2.3., 621-626.
25) Weis, J.; Bartsch, H.H.; Hennies, F.; Rietschel, M.; Heim, M.; Adam, G.; Gärtner, U.; Ammon, A.:
Complementary medicine in cancer patients: demand, patients' attitudes and psychological beliefs. Onkologie 21, 1998, 141-149.
26) Schwabe, U.; Paffrath,
D.: Arzneiverordnungs-Report 2003 [Report of drug prescribing in 2003].
Springer
