Псевдоерозії
За морфологічними ознаками розрізняють папілярні, фолікулярні, залозисті та
змішані псевдоерозії.
Клініка, Хворі зазвичай скарг не мають. При
наявності супутніх захворювань (запальні процеси матки, придатків, піхви)
можуть бути скарги на виділення з вагіни, біль унизу живота, інколи контактні
кровотечі. При огляді у дзеркалах бачимо навколо зовнішнього вічка шийки матки
або на її задній губі пляму червоного кольору величиною від 3-5 до 30-
Діагностика ґрунтується на даних огляду шийки матки у
дзеркалах, простої та розширеної кольпоскопії, біопсії. При простій
кольпоскопії видно гроноподібні скупчення яскраво-червоних та довгастих
сосочків. При розширеній (після нанесення на поверхню ерозії 3 % розчину
оцтової кислоти) внаслідок короткочасного скорочення судин та набряку епітелію
сосочки стають більш рельєфними, блідішають і набувають чіткого вигляду,
нагадуючи грона винограду.
При проведенні проби Шіллера (нанесення на шийку матки 3 % розчину Люголя
або 5 % спиртового розчину йоду) ерозія набуває світло-рожевого забарвлення.
Проба дає можливість виявити найбільш змінені ділянки епітелію для взяття
прицільної біопсії скальпелем чи спеціальними інструментами. Біоптат фіксують у
5-10 % розчині формаліну і відправляють у лабораторію.
Лікування. У лікуванні псевдоерозій слід
дотримуватись таких правил:
• жінки із вродженими ектопіями епітелію підлягають спостереженню до 23
років. Лікування вони не потребують;
• лікування ерозій розпочинають з лікування захворювань, які призвели до їх
виникнення (ендоцервіцит, ендометрит, сальпінгоофорит, ектропіон, кольпіт,
ендокринні порушення). Проводять ідентифікацію збудника і призначають
етіотропне лікування залежно від його виду (трихомоні-аз, хламідіоз, гонорея).
Існування ерозії підтримує запальний процес у піхві, а наявність кольпіту
підтримує тривале існування псевдоерозії, порушуючи процеси регенерації та
диференціювання епітелію;
• після ліквідації запальних явищ у вагіні стимулюють процес регенерації
багатошарового плоского епітелію: прикладають до шийки матки тампони, змочені
риб'ячим жиром, шипшиновою або обліпиховою олією (див. розділ «Консервативні
методи лікування у гінекології»). Застосовують лазеротерапію за допомогою
гелієво-неонових або напівпровідникових лазерів — АНП-2, Ліка-3. Кожну ділянку
опромінюють 1-2 хв, загалом експозиція становить 6-8 хв; щільність потужності
15-20 мВт/см2. Курс лікування — 6-8 днів;
• якщо після проведеного лікування ерозія не загоїлася, проводять
медикаментозну деструкцію патологічного субстрату препаратами солковагін
(солкогін), ваготил, або вдаються до діатермокоагуляції чи кріо-деструкції
ерозованої поверхні. Перед проведенням діатермокоагуляції чи кріодеструкції
рекомендовано біопсію;
• за наявності ознак переродження рекомендовано радикальне хірургічне
втручання (конусоподібне висікання або ампутацію шийки матки
