Актуальная Медицина

Это важно.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. //crimearealestat.ucoz.ru/ Перепечатка материалов разрешена только при условии прямой гиперссылки //allmedicine.ucoz.com/

Statistics

Онлайн всього: 44

Гостей: 44

Користувачів: 0

Чат

35 Кетонові тіла.Метаболізм кетонових тіл
Кетонові тіла. Під терміном "кетонові (ацетонові) тіла" мають на увазі ацетооцтову кислоту (ацетоацетат) СН3СОСН2СООН, бета-оксимасляну кислоту (бета-оксибутират, або D-3-гідроксибутират) СН3СНОНСН2СООН і ацетон СН3СОСН3.
У здоровому організмі ацетон у крові присутній у вкрай низьких концентраціях, утворюється в результаті спонтанного декарбоксилювання ацетоацетату й, очевидно, не має певного фізіологічного значення.
Кетонові тіла утворюються в печінці. Колишні уявлення про те, що кетонові тіла є проміжними продуктамі бета-окислювання жирних кислот, виявилися помилковими.
По-перше, у звичайних умовах проміжними продуктами бета-окисления жирних кислот є Коа-ефіри цих кислот, наприклад бета-окси-бутирил-коа, ацетоацетил-Коа.
По-друге, бета-оксибутирил-Коа, що утвориться в печінці при бета-окисленні жирних кислот, має L-конфігурацію, у той час як бета-оксибутират, що виявляє в крові, являє собою D-ізомер
36. Біосинтез насичених жирних кислот
У цей час у достатньому ступені вивчений механізм біосинтезу жирних кислот в організмі тварин і людини, а також, які каталізують цей процес ферментні системи. Синтез жирних кислот протікає в цитоплазмі клітини. У мітохондріях в основному відбувається подовження існучих ланцюгів жирних кислот. Установлено, що в цитоплазмі печінкових клітин синтезується пальмітинова кислота (16 вуглецевих атомів), а в мітохондріях цих кліток із уже синтезованої в цитоплазмі клітини пальміинової кислоти або з жирних кислот екзогенного походження, тобто вступників з кишківнику, утворяться жирні кислоти, що містять 18, 20 і 22 вуглецевих атома.
Іншими словами, мітохондріальна система біосинтезу жирних кислот, що включає трохи модифіковану послідівність реакцій бета-окислювання, здійснює тільки подовження існучих в організмі середньоланцюгових жирних кислот, у той час як повний біосинтез пальмітинової кислоти з ацетил-Коа активно протікає в цитозолі, тобто поза мітохондріями, по зовсім іншому шляху.
Зовнішньо-мітохондріальна система біосинтезу de novo жирних кислот (ліпогенез). Ця система перебуває в розчинній (цитозольной) фракції кліток багатьох органів, зокрема печінки, нирок, мозку, легенов, молочної залози, а також у жировій тканині. Біосинтез жирних кислот протікає за участю НАДФН, АТФ, Мn2+ і НСО3- субстратом є ацетил-Коа, кінцевим продуктом – пальмітинова кислота. Потреби в кофакторах процесів біосинтезу й бета-окислювання жирних кислот значно розрізняються.
Синтез вищих жирних.кислот відбувається в цитоплазмі клітин печінки, жирової тканини, молочних залоз. Він каталізується поліферментним комплексом - синтазою вищих жирних кислот. Цей комплекс складається з шести ферментів, які каталізують окремі етапи перетворення, і з білка, що переносить ацильний залишок з одного ферменту на інший (АПБ-SH). АПБ-SH знаходиться в центрі комплексу. Його простетична група містить пантотенову кислоту, яка, аналогічно до КоАSH, утворює ацилтіоефірний зв’язок з кислотним залишком. Простетична група зв’язується з білком через фосфатний залишок:

Синтаза містить ще одну сульфгідрильну групу, що зв’язує субстрат. Вона належить цистеїну.Синтез жирних кислот здійснюється з двовуглецевих фрагментів, які після конденсації зазнають відновлення по b-вуглецевому атому. Цей процес нагадує шлях, зворотній b-окисненню, але має принципові особливості.

Безпосереднє об’єднання двох молекул ацетил-КоА у чотиривуглецевий фрагмент неможливе: 2С + 2С ≠ 4С. Для цієї реакції є обхідний шлях: взаємодія три- і двовуглецевого фрагментів з відщепленням одного атома карбону від продукту:

ЗС + 2С =.4С + С.
Обидва ацильних залишки близько розташовані в просторі. Вони конденсуються під впливом 3-кетоацил-АПБ-синтази з відщепленням СО2:

ацетил-фермент малоніл-АПБ ацетоацетил-АПБ
При конденсації ацетильний залишок переноситься на малонільний, витісняючи його кінцеву карбоксильну групу. Дослід з міченими атомами підтвердив, що при синтезі вищих жирних кислот у вигляді СО2 виділяється саме той вуглецевий атом, який приєднався до молекули при її активації, тобто належав також CO2. Таким чином, СО2 не використовується для побудови вуглецевого ланцюга молекули жирної кислоти, а служить лише для утворення проміжної реакційно здатної молекули. Ацетоацетил-АПБ піддається відновленню до D-оксипохідного по кетогрупі під впливом 3-кетоацил-АПБ-редуктази. Донором гідрогену для цієї реакції служить НАДФН. Гідроксильне похідне дегідратується з утворенням транс-ненасиченої сполуки під впливом 3-гідроксиацил-АПБ-дегідратази, а утворена ненасичена сполука відновлюється за рахунок НАДФН під впливом еноїл-АПБ-редуктази:

Таким чином, з двох окиснених двовуглецевих фрагментів синтезується відновлений чотиривуглецевий - бутирил-АПБ. Він переноситься з АПБ на залишок цистеїну ферменту. Вивільнена група АПБ приєднує новий залишок малонілу.

Здійснюється новий цикл нарощування вуглецевого ланцюга, в якому на малоніл-КоА переноситься чотиривуглецевий фрагмент і в результаті утворюється шестивуглецева молекула. Таким чином, ланцюг нарощується від метильної до карбонільної групи. В ході синтезу пальмітинової кислоти відбувається всього 7 таких циклів. По завершенні останнього під дією гідролітичного ферменту пальмітинова кислота відщеплюється від АПБ:

С15Н31СО-SАПБ + Н2О = С15Н31СООН + АПБ-SH

пальмітоїл-АПБ пальмітинова к-та

Пальмітинова кислота є основним продуктом синтезу жирних кислот. З неї утворюється стеаринова кислота шляхом приєднання двовуглецевого фрагменту від донора малоніл-КоА. Мононасичені жирні кислоти утворюються з відповідних насичених в результаті окиснення під впливом НАДФН-залежного ферменту ацил-КоА-оксидази:

С17Н35СО-SКоА + НАДФН + Н+ + О2= С17Н33СО-SКоА + НАДФ+ + 2Н2О

стеароїл-КоА олеїл-КоА
Поліненасичені жирні кислоти ліноленова і арахідонова можуть утворюватись лише з лінолевої кислоти, яка поступає з їжею. Зовнішнім проявом її нестачі є дерматити, а результатом - глибокі порушення в обміні холестерину, структурі мембран, синтезі простагландинів

Незамінні жирні кислоти
У цей час показано, що в мікросомах кліток ссавців утворення подвійних зв'язків може відбуватися тільки на ділянці ланцюга жирної кислоти від 9-го до 1-го вуглецевих атомів, тому що в мікросомах присутні десатурази, які моглі каталізувати утворення подвійних зв'язків у ланцюзі далі 9-го вуглецевого атома. В організмі ссавців, у тому числі й людини, не можуть утворюватися, наприклад, із стеаринової кислоти (18:0) лінолева (18:2; 9,12) і ліноленова (18:3; 9,12,15) кислоти. Ці кислоти належать до категорії незамінних жирних кислот. До незамінних жирних кислот звичайно відносять також арахідонову кислоту (20:4; 5,8,11,14). У більшості ссавців арахідонова кислота може утворюватися з лінолевої кислоти.

37 БІОСИНТЕЗ ХОЛЕСТЕРИНУ
В 40-60-х роках нашого сторіччя К. Бліх і сотр. у досвідах з використанням ацетату, міченого 14С за метильною і карбоксильною групах, показали, що обидва атоми вуглецю оцтової кислоти включаються в холестерин печінки приблизно в однакових кількостях. Крім того, було доведено, що всі атоми вуглецю холестерину походять із ацетату.
Надалі завдяки роботам Ф. Лінена, Г. Попьяка, Дж. Корну-форту, А.Н. Климова й інших дослідників були з'ясовані основні деталі ферментативного синтезу холестерину, що нараховує більше 35 ензиматичних реакцій. У синтезі холестерину можна виділити три основні стадії: І - перетворення активного ацетату в мевалонову кислоту, ІІ - утворення сквалену з мевалоновой кислоти, ІІІ - циклізація сквалена в холестерин.
Розглянемо стадію перетворення активного ацетату в мевалонову кислоту. Початковим етапом синтезу мевалоновой кислоти з ацетил-Коа є утворення ацетоацетил-Коа за допомогою оборотної тіолазної реакції:
Потім при наступній конденсації ацетоацетил-Коа з 3-й молекулою ацетил-Коа при участі гідроксиметилглутарил-коа-синтази (Гмг-коа-синтаза) утвориться бета-гідрокси-бета-метилглутарил-Коа:
Далі бета-гідрокси-бета-метилглутарил-Коа під дією регуляторно-го ферменту НАДФ-залежить гідроксиметилглутарил-коа-редуктази (ГМФ-коа-редуктаза) у результаті відновлення однієї з карбоксильних груп і відщіплення HS-Ko перетворюється в мевалонову кислоту:
Гмг-коа-редуктазна реакція - перша практично необоротна реакція в ланцюзі біосинтезу холестерину. Вона протікає зі значною втратою вільної енергії (близько 33,6 кдж). Установлено, що дана реакція лімітує швидкість біосинтезу холестерину.
На ІІ стадії синтезу холестерину мевалонова кислота перетворюється в сквален. Реакції ІІ стадії починаються з фосфорилювання мевалоновой кислоти за допомогою АТФ. У результаті утвориться 5-фосфорний ефір, а потім 5-пірофосфорний ефір мевалоновой кикислоти: 5-пирофосфомевалонова кислота в результаті наступного фосфорилювання третинної гідроксильної групи утворить нестабільний проміжний продукт - 3-фосфо-5-пирофосфомевалоновую кислоту, що, декарбоксилируючись і втрачаючи залишок фосфорної кислоти, перетворюється в ізопентенилпирофосфат. Останній ізомеризуется в диметил-аллилпирофосфат:
Потім обоє ізомерних ізопентенилпирофосфату (диметилаллилпирофосфат і изопентенилпирофосфат) конденсуються з вивільненням пирофосфату й утворенням геранилпирофосфата:
о геранилпирофосфату знову приєднується ізопентенилпирофосфат. У результаті цієї реакції утвориться фарнезилпирофосфат:
На ІІІ стадії біосинтезу холестерину сквален під впливом сквален-оксидоциклази циклізується з утворенням ланостерину. Подальший процес перетворення ланостерину в холестерин включає ряд реакцій, що супроводжуються видаленням трьох метильних груп, насиченням подвійного зв'язку в бічному ланцюзі й переміщенням подвійного зв'язку в кільці В з положення 8, 9 у положення 5, 6 (детально ці останні реакції ще не вивчені):

З

Это важно.

Поиск

Реклама

Statistics

Нас смотрят

Ссылки.

Чат