ВЕДЕННЯ
ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ
Перший період пологів роділля проводить у
передпологовій кімнаті у ліжку. Вставати їй дозволяють лише за умови цілості
навколоплодових вод та фіксації голівки у вході в малий таз. Медичний персонал
повинен постійно спостерігати за роділлею, не залишаючи її саму ні на хвилину.
Дуже важливо дотримуватись правил деонтології: чуйно, уважно ставитись до
жінки, вчасно та чітко виконувати призначення лікаря, розмовляти з нею,
переконуючи у швидкому та сприятливому закінченні пологів.
Пологи супроводжуються великою витратою енергії,
тому роділля потребує регулярного харчування. Часом жінки в пологах забувають
або навіть відмовляються їсти. Тоді акушерка чи медична сестра повинна пояснити
важливість поповнення енергетичних запасів та прослідкувати за прийомом їжі.
Проте часом створюються акушерські ситуації, коли постає необхідність
застосування оперативних втручань. За таких умов слід утримуватися від їжі,
оскільки наявність у шлунку вмісту може призвести до ускладнень під час
наркозу.
Акушерка нагадує жінці як проводити прийоми
психопрофілактики для зменшення больових відчуттів. Якщо роділля неспокійна, скаржиться
на сильний біль, акушерка, лікар та анестезіолог повинні вжити заходів до
медикаментозного знеболення пологів.
Акушерка стежить за загальним станом роділлі -
кольором шкірних покривів, диханням. Температура вимірюється двічі на добу, при
певних показаннях (передчасне вилиття навколоплодових вод, наявність
інфекційних захворювань у роділлі) - через 2-3 години. Пульс та артеріальний
тиск вимірюють через кожні дві години та записують в історію пологів.
Коли голівка знаходиться у вузькій частині порожнини
малого тазу, її можна досягти прийомом Піскачека: зовнішні статеві органи
покривають стерильною серветкою, вказівний та середній палець правої руки
розміщують біля основи правої статевої губи і натискують, спрямовуючи пальці
назустріч голівці.
Зовнішнє акушерське дослідження проводять протягом
першого періоду пологів багаторазово, звертаючи особливу увагу на використання
четвертого прийому Леопольда, яким визначаємо відношення голівки до площин
малого тазу.
Піхвове дослідження роділлі проводять під час
пологів що-найменш двічі: вперше при поступленні роділлі в акушерський
стаціонар для з'ясування акушерської ситуації, вдруге - після вилиття
навколоплодових вод для діагностики стану розкриття шийки матки на цей момент
та можливого випадіння пуповини та дрібних частин плоду. Додатково проводять
вагіналь-не дослідження за строгими показаннями для уточнення стану розкриття
шийки матки при слабкості родової діяльності, просування голівки та таке інше.
Проведення вагінального дослідження потребує
суворого дотримання правил асептики та антисептики: зовнішні статеві органи
роділлі обмивають розчином фурациліну або перманганату калію та обробляють
розчином йодонату, під сідниці жінки підкладають стерильну підкладну пелюшку.
Перед дослідженням лікар миє руки, як перед операцією, одягає стерильні
рукавички.
При вагінальному дослідженні встановлюють ступінь
зрілості шийки матки, ступінь розкриття маткового вічка, цілість плодового
міхура, передлеглу частину, її положення відносно площин тазу, розміщення
стріловидного шва та тім'ячок, особливості будови кісткового тазу роділлі,
величину діагональної кон'югати. Усі отримані дані записують в історію пологів.
Велика увага приділяється контролю за станом
плоду. Серцебиття плоду вислуховують акушерським стетоскопом при цілих
навколоплодових водах через 20-30 хвилин, після їх вилиття - через 10-15
хвилин. Використовують кардіомоніторне спостереження за станом плоду, записують
кардіотахограму плоду та токограму (реєстрацію скорочень матки). Виявлення
відхилень від нормальної частоти серцебиття плоду є показанням до негайного
призначення засобів для лікування гіпоксії плоду (інгаляція кисню,
внутрішньовенне введення 40% розчину глюкози - 40 мл, сигетину 1% - 2 мл,
рибоксину 5 мл, кокарбоксилази 100 мг). Особливо необхідне застосування
моніторних методів спостереження при веденні пологів у жінок групи високого
ризику - при пізніх гестозах, резус-конфліктній вагітності, захворюваннях
внутрішніх органів у роділлі.
Акушерка слідкує за функцією сечового міхура та
кишківника роділлі, оскільки переповнений сечовий міхур може призвести до
гальмування скоротливої функції матки. Якщо впродовж 12 годин після поступлення
пологи не настали, і не було дефекації, показана повторна очисна клізма.
Положення голівки щодо площин тазу. У першому та
другому періоді пологів дуже важливо контролювати просування плоду пологовим
каналом. Для цього користуються третім та четвертим прийомом зовнішнього
акушерського дослідження та внутрішнім акушерським дослідженням.
Розрізняють такі положення голівки відносно площин
малого тазу (рис. 44):
- голівка над входом у малий таз;
- голівка малим сегментом у вході в малий таз;
- голівка великим сегментом у вході в малий таз;
- голівка в широкій частині порожнини малого тазу;
- голівка у вузькій частині порожнини малого тазу;
- голівка у виході з тазу.
Для визначення положень голівки важливе поняття
великого сегмента.
Великим сегментом називається той найбільший обвід
голівки, яким вона проходить через малий таз при даному передлежанні. Будь-яка
менша частина голівки являє собою малий сегмент.
Великий сегмент для кожного передлежання свій.
Зокрема, при передньому виді потиличного передлежання великий сегмент
відповідає обводу, який проходить через малий косий розмір голівки плоду.
