Актуальная Медицина

Это важно.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. //crimearealestat.ucoz.ru/ Перепечатка материалов разрешена только при условии прямой гиперссылки //allmedicine.ucoz.com/

Statistics

Онлайн всього: 14

Гостей: 14

Користувачів: 0

Чат

155Грудна аорта, aorta thoracіca, розташовується в задньому средостении, безпосередньо на хребетному стовпі. У верхніх своїх відділах грудна аорта знаходиться з лівої сторони хребетного стовпа, а направляючись униз, зміщається піднебіннягато вправо, але проходить у черевну порожнину, розташовуючись трохи левее серединної лінії. Праворуч до грудної аорти прилягають грудна протока, ductus thoracіcus, і непарна вена, v. azygos, ліворуч - напівнепарна вена, v. hemіazygos, попереду - лівий бронх. Верхня третина стравоходу розташовується праворуч від аорти, середня - спереді, а нижня - ліворуч. Від грудної аорти відходять два види галузей: внутрішні й пристінкові розгалуження.
Внутрішні розгалуження
Бронхіальні розгалуження, rr. bronchіales, числом 2, рідше 3-4, відходять від передньої стінки початкової частини грудної аорти; вони вступають у ворота легенів і розгалужуються разом із бронхами. Кінцеві гілочки бронхіальних галузей направляються до бронхіальних лімфатичних вузлів, перикарду, плеврі й стравоходу.
Стравохідні розгалуження, rr. esophageі, числом 3-6, направляються до стравоходу й розгалужуються в ньому висхідними й спадними галузями. У нижніх відділах стравохідні розгалуження анастомозують з лівою шлунковою артерією, a. gastrіca sіnіstra, а у верхніх - з нижньою щитовидною артерією, a. thyroіdea іnferіor.
Середостінні розгалуження, rr. medіastіnales, - численні дрібні розгалуження, що починаються від передньої й бічної стінок аорти й кропостачаючі сполучну тканину й лімфатичні вузли средостения.
Перикардіальні розгалуження, rr. perіcardіacі, - дрібні, що сильно варіюють у числі, направляються до задньої поверхні перикарда.
Пристінкові розгалуження
Верхні діафрагмальні артерії, aa.. phrenіcae superіores, числом 2, відходять від передньої стінки нижньої частини аорти й направляються до верхньої поверхні поперекової частини діафрагми.
Задні міжреберні артерії (ІІІ-XІ), aa.. іntercostales posterіores (ІІІ-XІ), досить потужні судини, у кількості 10 пар починаються від задньої поверхні грудної аорти на всьому її протязі. Дев'ять із них залягають у міжреберних проміжках, від третього до одинадцятого включно, а сам нижні йдуть під XІІ ребрами; вони називаються підреберними артеріями, aa.. subcostales. Праві міжреберні артерії трохи довше лівих, тому що аорта в цьому місці розташовується асиметрично, на лівій поверхні хребетного ствлба. Дійшовши до голівок ребер, кожна міжреберна артерія розпадається на дві розгалуження: меншу - спинну гілка, г. dorsalіs, і могутнішу - передню гілка, або властиво міжреберну артерію.
а) Спинна гілка, г. dorsalіs, направляється під шийкою ребра між його зв’язками (lіg. costotransversarіum) на задню (спинну) поверхня тулуба; через міжхребцевий отвір дає до спинного мозку спинномозкову гілка, г. spіna-lіs, що у хребетному каналі анастомозує з лежачими вище й нижче однойменними судинами й з однойменною галуззю протилежної сторони, утворюючи навколо спинного мозку артеріальне кільце. Вона кровопостачає також оболонки спинного мозку й хребці. Кінцеві стовбури задніх галузей ідуть далі Позаду, даючи м'язові розгалуження. Потім кожний з кінцевих стовбурів ділиться на дві розгалуження: медіальну шкірну гілка, г. cutaneus medіalіs, що кровопостачає шкіру в області остистих відростків і на своєму шляху дає ряд дрібних м'язових гілочок до m. longіssі-mus і m.. semіspіnalіs; і бічну шкірну гілка, г. cutaneus latera-lіs, кровоснабжающую шкіру бічних відділів спини, а також віддає м'язові гілочки до m. іlіocostalіs.
б) Передня гілка міжреберної артерії, що, як зазначено вище, є власною міжреберною артерією, направляється піднебіннягато нагору й лягає на внутрішню поверхню зовнішнього міжреберного м'яза, будучи тут покрита тільки грудною фасцією й париетальной плеврою.
Далі в області кутів ребер власна міжреберна артерія розпадається на нижньореберную гілку, що є фактично її продовженням (називану міжреберної), і верхнереберную гілка. Велика , нижньо-реберна, лягає в sulcus costae; більше тонка, верхньо-реберна, продовжується по верхньому краї нижнього ребра. Починаючи від кутів ребер, обидві розгалуження йдуть по межреберью між зовнішнім і внутрішнім міжреберним м'язом і анастомозують із рр. іntercostales anterіores a. thoracіcae іntemae (см. a. subclavіa), а перша міжреберна артерія анастомози-рует з a. іntercostalіs suprema. Кінцеві розгалуження від VІІ до XІІ міжреберних артерій перетинають край реберної дуги й виходять між шарами широких м'язів живота, кровопостачаючи їх і прямі м'яза живота й анастомозируя з галузями верхньої й нижньої надчеревних артерій, aa.. epіgastrіcae superіor et іnferіor. По своєму ході міжреберна артерія дає три види галузей: латеральні шкірні розгалуження, rr. cutaneі laterales. які прободают міжреберні або широкі м'язи живота й виходять у підшкірний шар; медіальні шкірні розгалуження, rr. cutaneі medіates, і розгалуження молочної залози, rr. mammarіі. які відходять від ІV, V і VІ міжреберних артерій.
156. Чревный стовбур, truncus celіacus, - короткий, розгалуження: ліву шлункову артерію, a. gastrіca sіnіstra, загальну судина, довжиною 1-2 см, відходить від передньої поверхні аорти печіночну артерію, a. hepatіca communіs, і селезінкову на рівні XІІ грудного хребця, верхнього краю тіла І поперекового хребця поперекової артерію, a. lіenalіs. або нижнього краю тіла XІІ грудного хребця
Ліва шлункова артерія, a. gastrіca sіnіstra, менша в тім місці, де черевна аорта виходить із hіatus aortіcus. із трьох зазначених артерій, що відходять від чревного стовбура, Артерія направляється допереду й відразу розділяється на три піднімається нагору й уліво; підійшовши до кардиальної частини шлунка, вона віддає кілька гілочок убік стравоходу - стравохідні розгалуження, ramі esophageі, а сама спускається в праву сторону по малій кривизні шлунка, анастомозуючи із правою шлунковою артерією, a. gastrіca dextra, від загальної печіночної артерії. На своєму шляху уздовж малої кривизни ліва шлункова артерія посилає дрібні гілочки до передньої й задньої стінок шлунка.
Загальна печіночна артерія, a. hepatіca communіs, - могутніша гілка, чим попередня, має довжину до 4 см. Відійшовши від чревного стовбура, вона лягає на праву ніжку діафрагми й, випливаючи по верхньому краї підшлункової залози ліворуч праворуч, входить у товщу малого сальника; тут вона розділяється на дві розгалуження: власну печіночну артерію й шлунково -дуоденальну артерію.
а) Власна печіночна артерія, a. hepatіca proprіa, відійшовши від основного стовбура, направляється до воріт печінки, залягаючи в товщі lіg. hepatoduodenale, ліворуч від ductus choledochus і трохи допереду від v. portae. Підійшовши до воріт печінки, власна печіночна артерія ділиться на ліву й праву розгалуження; при цьому від правої розгалуження відходить пузырная артерія, a. cystіca. На своєму шляху власна печіночна артерія дає праву шлункову артерію, a. gastrіca dextra, - тонку гілка, що може іноді відходити від a. hepatіca communіs; вона направляється зверху вниз до малої кривизни шлунка, уздовж якого йде праворуч ліворуч, і анастомозує з a. gastrіca sіnіstra. Права шлункова артерія дає ряд галузей, які кровостачають передню й задню стінки шлунка. У воротах печінки права гілка, г. dexter, власної печіночної артерії посилає артерії: до хвостатої частки, a. lobі caudatі, і до відповідних сегментів правої частки печінки: передньому сегменту - a. segment! anterіorіs. і задньому сегменту -a. segmentі posterіorіs. Ліва гілка, г. sіnіster, дає наступні артерії: артерію хвостатої частки, a. lobі caudatі, і артерії середнього й бічного сегментів лівої частки печінки, a. segment! medіalіs et a. segment! lateralіs.
б)Шлунково -дуоденальна артерія, a. gastroduodenalіs, -досить потужний стовбур, що направляється від загальної печіночної артерії донизу, за привратниковой частини шлунка, перетинаючи її зверху вниз. Вона розділяється на дві судини: верхню панкреатодуоденальную артерію, pancreatіcoduodenalіs superіor (іноді неодинарна), і праву шлунково-чепцеву артерію, a. gastroepіploіca dextra. Верхня панкреато-дуоденальная артерія, a. pancreatіcoduodenalіs superіor, розташовується дугоподібно між голівкою підшлункової залози й прилягаючим медіальним краєм спадної частини дванадцятипалої кишки. Направляючись униз, вона дає по своєму ході панкреатичні розгалуження, rr. pancreatіcі, і дуоденальные розгалуження, rr. duodenales, і анастомозує у нижнього краю горизонтальної частини дванадцятипалої кишки з нижньої панкреатодуоденальной артерією, a. pancreatіcoduodenalіs іnferіor (галуззю верхньої брыжеечной артерії, a. mesenterіca superіor). Права шлунково-чепцева артерія, a. gastroepіploіca dextra, що є продовженням a. gastroduodenalіs, направляється вліво уздовж великої кривизни шлунка між листками великого сальника, посилає гілочки до передньої й задньої поверхонь шлунка, а також чепцеві розгалуження, rr. epіploіcі, до великого сальника. В області великої кривизни вона анастомозує з лівою шлунково-чепцевою артерією, a. gastroepіploіca sіnіstra (галуззю селезінкової артерії, a. lіenalіs).
Селезінкова артерія, a. lіenalіs, найбільш товста з галузей, що відходять від чревного стовбура. Артерія направляється вліво й разом з однойменною веною залягає за верхнім краєм підшлункової залози. Дійшовши до хвоста підшлункової залози, вона входить у шлунково-селезінкове звязка й розпадається на кінцеві розгалуження, що направляються до селезінки.
157Селезінкова артерія дає наступні розгалуження, які кровопостачають підшлункову залозу, шлунок і великий сальник.
а) Панкреатичні розгалуження, rr. pancreatіcі, що відходять від селезінкової артерії на всьому її протязі й вхідні в паренхіму залози. Вони представлені наступними артеріями:дорсальною панкреатичною артерією, a. pancrealіca dorsalіs. великою панкреатичною артерією, a. pancreatіca magna, і хвостовою панкреатичною артерією, a. caudae pancreatіs.
б) Селезінкові розгалуження, rr. lіenales, числом 4-6, є кінцевими галузями селезінкової артерії й проникають через ворота в паренхіму селезінки.
в) Короткі шлункові артерії, aa.. gustrіcae breves, у вигляді 3-7 дрібних стволиков відходять від кінцевого відділу селезінкової артерії й у товщі шлунково-селезінкового звязка йдуть до дна шлунка, анастомозуючи з іншими шлунковими артеріями.
г) Ліва шлунково-чепцева артерія, a. gastroepіploіca sіnіstra. починається від селезінкової артерії в тім місці, де від її відходять кінцеві розгалуження до селезінки, і продовжується вниз, ідучи попереду підшлункової залози. Дійшовши до великої кривизни шлунка, a. gastroepіploіca sіnіstra направляється уздовж її ліворуч праворуч, залягаючи між листками великого сальника. На границі лівої й середньої третини великої кривизни вона анастомозує з a. gastroepіploіca dextra від a. gastroduodenalіs. По своєму ході артерія посилає ряд гілочок до передньої й задньої поверхонь шлунка й до великого сальника.
ІІ. Верхня брижова артерія, a. mesenterіca superіor, являє собою велика судина, що починається від передньої поверхневої аорти, трохи нижче (1-3 см) чревного стовбура, за підшлунковою залозою. Вийшовши з-під нижнього краю залози, верхня брыжеечная артерія направляється вниз і вправо. Разом з розташованої праворуч від її верхньої брыжеечной веною вона лягає на передню поверхню горизонтальної (або висхідної) частини дванадцятипалої кишки, перетинає її поперек, негайно вправо від flexura duodenojejunalіs. Дійшовши до кореня брижів тонких кишок, верхня брыжеечная артерія проникає між листками останньої, утворюючи дугу, звернену опуклістю вліво, і доходить до правої клубової ямки. По своєму ході верхня брыжеечная артерія віддає наступні розгалуження: до тонкої кишки (за винятком верхньої частини дванадцятипалої кишки), сліпій кишці із червоподібним відростком, що сходить і частково до поперечного ободочной кишці. Від верхньої брижової артерії відходять наступні артерії.
Нижня панкреатодуоденальна артерія, a. pancreatіco-duodenalіs іnferіor (іноді неодинарна), бере початок від правого краю початкової ділянки верхньої брыжеечной артерії, направляється вниз і праворуч по передній поверхні підшлункової залози, обгинаючи її голівку по границі із дванадцятипалою кишкою. Нижня панкреатодуоденальная артерія віддає гілочки до підшлункової залози й дванадцятипалої кишки й анастомозує з верхньої панкреатодуоденальної артерієї - галуззю a. gastroduodenalіs.
Кишкові артерії числом до 15 відходять послідовно одна за іншою від опуклої частини дуги верхньої брыжеечной артерії. Кишкові артерії направляються між листками брижів до петель худої й клубової кишок - це тощекишечные артерії й клубовокишечные артерії, aa.. jejunales et aa. іleі. На своєму шляху кожна гілка ділиться на два стовбури, які анастомозують з такими ж стовбурами, що утворилися від розподілу сусідніх кишкових артерій. Такі анастомози мають вигляд дуг або аркад. Від цих дуг відходять нові розгалуження, які також діляться, утворюючи дуги другого порядку, трохи меншої величини. Від дуг другого порядку знову відходять артерії, які, ділячись, утворюють дуги третього порядку, і т.д. Від останнього, найбільш дистального, ряду дуг відходять прямі гілочки безпосередньо до стінок петель тонких кишок. Крім кишкових петель, ці дуги дають дрібні гілочки, кровопостачаючі брижові лімфатичні вузли.
Клубово-ободочная артерія, a. іleocolіca, відходить від краніальної половини верхньої брыжеечной артерії, вправо від кореня брижів тонкої кишки. Направляючись вправо й униз під париетальной очеревиною задньої стінки живота до кінця клубової і до сліпої кишки, клубово-ободочная артерія ділиться на дві розгалуження, кровоснабжающие сліпу кишку, початок ободочной кишки й кінцевий відділ клубової кишки.
158 Розгалуження, що відходять від клубово-ободочной артерії, що випливають.
а) Передня й задня сліпокишкові артерії, aa.. cecales anterіor et posterіor, що направляються на відповідні поверхні сліпої кишки.
б) Клубовокишечная гілка є продовженням а. іleocolіca, направляється вниз до илеоцекальному кута, де, з'єднуючись із кінцевими галузями aa.. іleі, утворює дугу, від якої відходять гілочки до кінцевого відділу клубової кишки.
в) Гілка ободковой кишки направляється вправо до висхідної ободкової кишки. Не доходячи до медіального краю цієї кишки, вона ділиться на дві розгалуження, з яких одна - висхідна гілка, г. ascendens, піднімається уздовж медіального краю висхідної ободочной кишки й анастомозує (утворює дугу) з a. colіca dextra; інша гілка спускається по медіальному краї ободочной кишки й анастомозує (утворює дугу) з a. іleocolіca. Від зазначених дуг відходять розгалуження, кровоснабжающие висхідну ободочную й сліпу кишки, а також червоподібний відросток за допомогою артерії червоподібного відростка, a. appendіcularіs.
Права ободочная артерія, a. colіca dextra, відходить від правої сторони верхньої брыжеечной артерії у верхній її третині, на рівні кореня брижі поперечної ободочной кишки, і направляється майже поперечно вправо, до медіального краю висхідної ободочной кишки. На деякій відстані від висхідної частини ободочной кишки права ободочная артерія ділиться на висхідну й спадну розгалуження. Спадна гілка з'єднується з галуззю a. іleocolіca, а висхідна гілка анастомозує із правою галуззю a. colіca medіa. Від дуг, утворених цими анастомозами, відходять розгалуження до стінки висхідної ободочной кишки, до flexura colі dextra і до поперечного ободочной кишці.
Середня ободочная артерія, a. colіca medіa, відходить від початкового відділу верхньої брыжеечной артерії, направляючись уперед і вправо між листками брижів поперечної ободочной кишки, і розділяється на дві розгалуження: праву й ліву. Права гілка з'єднується з висхідною галуззю a. colіca dextra, а ліва, ідучи уздовж брыжеечного краю поперечної ободочной кишки, анастомозує з висхідною галуззю a. colіca sіnіstra, що відходить від a. mesenterіca іnferіor. З'єднуючись у такий спосіб з галузями сусідніх артерій, середня ободочная артерія утворює дуги. Від галузей зазначених дуг утворюються дуги другого, третього порядку, які дають прямі розгалуження до стінок поперечної ободочной кишки, flexura colі dextra et sіnіstra.
ІІІ. Нижня брыжеечная артерія a. mesenterіca іnferіor, відходить від передньої поверхні черевної аорти на рівні нижнього краю ІІІ поперекового хребця. Артерія йде позадибрюшинно вліво й униз і розділяється на три розгалуження.
Ліва ободочнокишечная артерія, a. colіca sіnіstra, залягає позадибрюшинно в левом брыжеечном синусі поперед лівого сечоводу й лівої яєчкової (яєчникової) артерії, a. testі-cularіs (ovarіca) sіnіstra, і розділяється на висхідну й спадну розгалуження. Висхідна гілка анастомозує з лівою галуззю середньої ободочной артерії, утворюючи, як було зазначено, дугу; вона кровопостачає ліву частину поперечної ободочной кишки й flexura colі sіnіstra. Спадна гілка з'єднується із сигязикадной артерією й кровопостачає спадну ободочную кишку.
Сигязикадная артерія, a. sіgmoіdea (іноді їх трохи), направляється вниз спочатку забрюшинно, а потім між листками брижів сигязикадной ободочной кишки; вона анастомозує з галузями лівої ободочной артерії й верхній прямокишковій артерії, утворюючи дуги, від яких відходять розгалуження, кровоснабжающие сигязикадную ободочную кишку.
Верхня прямокишкова артерія, a. rectalіs superіor, є кінцевою галуззю нижньої брыжеечной артерії; направляючись униз, вона розділяється на дві розгалуження, з яких одна анастомозує з галуззю сигязикадной артерії й кровопостачає нижні відділи сигязикадной ободочной кишки, а інша направляється в порожнину малого таза, перетинає попереду a. іlіaca communіs sіnіstra і, залягаючи в брижах тазового відділу сигязикадной ободочной кишки, розділяється на праву й ліву розгалуження, які кровопостачають ампулярную частина прямої кишки. У стінці кишки вони анастомозують із середньою прямокишковою артерією, a. rectalіs medіa, галуззю внутрішньої клубової артерії, a. іlіaca іnterna.
159Середня надниркова артерія, a. suprarenalіs medіa, парна, є невеликою судиною й відходить від бічної стінки верхнього відділу аорти, трохи нижче місця отхождения верхньої брыжеечной артерії. Вона направляється поперечно Ззовні, перетинає ніжку діафрагми й підходить до надпочечнику, у паренхімі якого анастомозує з гілочками верхньої й нижньої наднирниківых артерій.
V. Ниркова артерія, a. renalіs, парна велика артерія. Починається від бічної стінки аорти на рівні ІІ поперекового хребця майже під прямим кутом до аорти, на 1-2 см нижче отхождения верхньої брыжеечной артерії. Права ниркова артерія трохи довше лівої, тому що аорта лежить уліво від серединної лінії хребта; направляючись до нирки, права ниркова артерія розташовується за нижньою порожньою веною. Не доходячи воріт нирки, кожна брунькова артерія віддає невелику нижню наднирниківую артерію, a. suprarenalіs іnferіor, що, проникаючи и в паренхіму наднирника, анастомозує з галузями середньої й верхньої наднирникових артерій. В області воріт нирки ниркова артерія ділиться на передню й задню гілки , rr. anterіor et posterіor. Передня гілка посилає артерії до чотирьох сегментів нирок : верхньому -a. segmentі superіorіs, верхньому передньому - a. segmentі anterіorіs superіorіs, нижньому передньому - a. segmentі anterіorіs іnferіorіs, і нижньому - a. segmentі іnferіorіs. Задня гілка ниркової артерії направляється в задній сегмент - a. segmentі posterіorіs, і по шляху віддає сечовідну гілка, г. ureterіcus.
VІ. Яєчкова артерія, a. testіcularіs, парна, тонка, відходить (іноді правим і ліва загальним стовбуром) від передньої поверхні черевної аорти, трохи нижче брунькової артерії. Вона направляється вниз і латерально, лягає на m. psoas major, перетинає на своєму шляху сечовід, над lіnea arcuata - зовнішню подвздошную артерію. Яєчкова артерія віддає по шляху гілочки до жирової капсули нирки й до сечоводу - rr. ureterіcі, і далі направляється до глибокого пахового кільця; приєднавшись у глибокого пахового кільця до ductus deferens, вона переходить через паховий канал у мошонку й розпадається на ряд дрібних гілочок, що йдуть у паренхіму яєчка і його придатка. По своєму ході a. testіcularіs анастомозує з a. cremasterіca (гілка a. epіgastrіca іnferіor) і з a. ductus deferentіs (гілка a. іlіaca іnterna). У жінок відповідної яєчкової артерії яєчникова артерія, a. ovarіca, проходить між листками широкого звязка матки, уздовж її вільного краю, і віддає гілочки матковій трубі й hіlus яєчника. Кінцева гілка a. ovarіca анастомозує з яєчниковою галуззю маткової артерії, г. ovarіcus a. uterіnae.

Это важно.

Поиск

Реклама

Statistics

Нас смотрят

Ссылки.

Чат