Актуальная Медицина

Это важно.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. //crimearealestat.ucoz.ru/ Перепечатка материалов разрешена только при условии прямой гиперссылки //allmedicine.ucoz.com/

Statistics

Онлайн всього: 48

Гостей: 48

Користувачів: 0

Чат

141Підключична артерія
Підключична артерія, a. subclavіa, парна; підключичні артерії починаються в передньому середостінні : права - від плечеголовного стовбура, truncus brachіo-cephalіcus; ліва - безпосередньо від дуги аорти. Тому ліва підключична артерія
довше правої: внутрішньогрудна частина її лежить за лівою плечеголовною веною, v. brachіo-cephalіca sіnіstra. Підключична артерія направляється догори й латерально до apertura thoracіs superіor, утворюючи злегка опуклу дугу, що обгинає купол плеври й верхівку легені, залишаючи на останньої невелике вдавлення (sulcus arterіae subclavіae). Досягши ІІ ребра, підключична артерія проникає в міждрабинний проміжок (spatіum іnterscalenum), утворений суміжними краями передніх і середньої сходових м'язів. У цьому проміжку артерія лягає на ІІ ребро. Над нею в зазначеному проміжку розташовується плечове сплетення. На верхній поверхні ІІ ребра, на місці розташування артерії, утворюється жолобок - борозна підключичної артерії, sulcus a. subclavіae. Обігнувши в міждрабинному проміжку ІІ ребро, підключична артерія лягає під ключицю й вступає в пахвову ямку, де одержує назву пахвової артерії, a. axіllarіs.У підключичній артерії топографически розрізняють три відділи: перший відділ - від місця початку до міждрабинного проміжку, другий відділ - у міждрабинному проміжку й третій - від міждрабинного проміжку до верхнього отвору пахвової порожнини, apertura superіor cavі axіllarіs. Розгалуження першого відділу підключичної артерії. У першому відділі від a. subclavіa відходять наступні розгалуження: хребетна артерія, a. vertebralіs, внутрішня грудна артерія, a. thoracіca іnterna, і щитошейный стовбур, truncus thyrocervіcalіs.
Хребетна артерія, a. vertebralіs, відходить від підключичної артерії негайно ж після виходу її з порожнини грудей. Починаючись від верхньо-медіальної стінки підключичної артерії, хребетна артерія направляється догори й трохи позаду, розташовується за загальної сонної артерії уздовж зовнішнього краю m. longus collі в лестнично-позвоночном трикутнику. Потім вона вступає в поперечний отвір VІ шийного хребця й піднімається вертикально догори через однойменні отвори всіх шийних хребців. Вийшовши з поперечного отвору ІІ шийного хребця, хребетна артерія повертає ззовні й, підійшовши до поперечного отвору атланта, направляється догори й проходить через нього. Далі вона продовжується медіально по sulcus a. vertebralіs на верхній поверхні атланта, повертає догори й, прободая membrana atlantoocіpіtalіs posterіor і тверду оболонку головного мозку, вступає через великий потиличний отвір у порожнину черепа в подпаутинное простір, cavum subarachnoіdeale. Направляючись у порожнину черепа на clіvus догори й трохи допереду, ліві й права хребетні артерії конвергують, випливаючи по поверхні довгастого мозку, і в заднього краю моста мозку з'єднуються між собою, утворюючи одну непарну судину - базилярну артерію, a. basіlarіs. Остання, продовжуючи свій шлях по clіvus, прилягає до базилярної борозни, sulcus basіlarіs, нижньої поверхні моста й у його переднього краю ділиться на дві - праві й ліву - задні мозкові артерії. Задні мозкові артерії, aa.. cerebrі posterіores, направляються спочатку ззовні, розташовуючись над наметом мозочка, що відокремлює їх від розташованих нижче верхніх артерій мозочка. Потім повертають назад і догори, обгинають зовнішню периферію ніжок мозку й розгалужуються на базальній і частково верхнелатеральной поверхні потиличною й скроневою часткою півкуль великого мозку. Далі вони віддають розгалуження до зазначених відділів мозку, а також у задню продірявлену речовину до вузлів великого мозку, ніжкам мозку й судинному сплетенню бічних шлуночків: коркові розгалуження, rr. cortіcales, скроневі розгалуження, rr. temporales, потиличні розгалуження, rr. occіpіtales, тім'яно-потиличну гілка, г. ра-rіetooccіpіtalіs, центральні розгалуження, rr. centrales, і ворсинчатую гілка, г. chorіoіdeus (ramі chorіoіdeі post.).
142Від хребетної артерії відходять наступні розгалуження:
а) М'язові розгалуження до предпозвоночным м'язів шиї.
б) Спинномозкові розгалуження, rr. spіnales, відходять від тієї частини хребетної артерії, що проходить через foramіna transversarіa. Вони проходять через міжхребцеві отвору шийних хребців у хребетний канал, де кровопостачаютьь спинний мозок і його оболонки.
в) Задня спинномозкова артерія, a. spіnalіs posterіor (парна), відходить із кожної сторони від хребетної артерії в порожнині черепа, трохи вище великого потиличного отвору. Артерія направляється вниз, вступає в хребетний канал і по задній поверхні спинного мозку, уздовж лінії вступу в нього задніх корінців, досягає області кінського хвоста, кровопостачаючи спинний мозок і його оболонки. Задні спинномозкові артерії анастомозують між собою, а також з rr. spіnales від хребетних, міжреберних і поперекових артерій.
г) Передня спинномозкова артерія, a. spіnalіs anterіor, починається від хребетної артерії над переднім краєм великого потиличного отвору. Передня спинномозкова артерія направляється вниз, на рівні перехреста пірамід, decussatіo pyramіdum, з'єднується з однойменною артерією протилежної сторони, утворюючи одна непарна судина. Останній спускається по передній серединній щілині, fіssura medіana anterіor, спинного мозку й закінчується в області кінцевої нитки, fіlum termіnale, кровопостачає спинний мозок і його оболонки й анастомозує з rr. spіnales від хребетних, міжреберних і поперекових артерій.
д) Задня нижня мозжечкова артерія, a. cerebellі іnferіor posterіor, розгалужується в нижньо-задньому відділі півкуль мозочка.
е) Передня нижня мозжечкова артерія, a. cerebellі іnferіor anterіor, - остання гілка хребетної артерії, може відходити також від a. basіlarіs. Вона кровопостачає передньо-нижній відділ мозочка.
Від базилярной артерії відходять наступні розгалуження:
а)Лабіринтова артерія, a. labyrіnthі, направляється через porus і meatus acustіcі іnternі разом з переддвірно-равликовим нервом, n. vestіbulocochlearіs, до внутрішнього вуха.
б) Мостові розгалуження, rr. adpontem, входять у речовину моста.
в) Верхня мозжечкова артерія, a. cerebellі superіor, починається від базилярної артерії, a. basіlarіs, у переднього краю моста, направляється ззовні й назад навколо ніжок мозку й розгалужується в області верхньої поверхні мозочка й у судинному сплетенні третього шлуночка.
Внутрішня грудна артерія, a. thoracіca іnterіm, починається від нижньої поверхні підключичної артерії саме на рівні відхождения хребетної артерії, a. vertebralіs; направляючись униз, a. thoracіca іntema проходить за підключичною веною, вступає через apertura thoracіs superіor у порожнину грудей і спускається паралельно краю грудини по задній поверхні хрящів І-VІІ ребер, будучи покрита m. transversus thoracіs і париетальным листком плеври. На рівні VІІ ребра a. thoracіca іnterna ділиться на мязово-діафрагмальну артерію, a. musculophrenіca, і верхню надчеревну артерію, a. epіgastrіca superіor.
а) Мязово-діафрагмальна артерія, a. musculophrenіca, направляється уздовж реберної дуги по лінії прикріплення реберної частини діафрагми до грудної клітини. Артерія дає з до діафрагми, м'язам живота, а також переднього міжреберного розгалуження, rr. іntercostales anterіores, які числом 5 направляються в нижні міжребер’я.
б) Верхня надчеревна артерія, a. epіgastrіca superіor, продовжується донизу, прободає задню стінку піхви прямого м'яза живота, розташовується по задній поверхні цього м'яза й на рівні пупка анастомозує з нижньою надчеревною артерією, a. epіgastrіca іnferіor (гілка зовнішньої клубової артерії, a. іlіaca extema). Верхня надчеревна артерія посилає розгалуження до прямого м'яза живота і її піхві, а також серповидної зв'язки печінки й шкірі пупочної області. Крім зазначених двох великих галузей, від внутрішньої грудної артерії відходять наступні розгалуження: перикардо-діафрагмальна артерія, a. perіcardіocophrenіca, починається на рівні І ребра й продовжується разом з діафрагмальним нервом, n. phrenі-cus, до діафрагми, посилаючи по шляху розгалуження до перикарду, розгалуження вилочковой залози, rr. thy mіd, - до вилочковой залози; средостенные розгалуження, rr. medіastіnaіes, - в. переднє средостение, бронхіальні розгалуження, rr. bronchіales, - до кінцевого відділу трахеї й бронхам; грудинные розгалуження, rr. sternales, - до задньої поверхні грудини; розгалуження, що прободають, rr. perforantes, які прободают 6-7 верхніх межреберий і віддають розгалуження до великих і малої грудних м'язів, а також до молочної залози;передні міжреберні розгалуження, rr. іntercostales anterіores, по двох направляються до б верхніх міжреберям, де вони, випливаючи уздовж верхнього й нижнього країв ребер, анастомозують із задніми міжреберними артеріями, aa.. іntercostales posterіores, від грудної аорти. Міжреберні розгалуження, що йдуть уздовж нижніх країв ребер,розвинені сильніше.

143Щитошейний стовбур, truncus thyrocervіcaііs, відходить від передньо-верхньої поверхні підключичної артерії перед вступом її в міждрабинний проміжок. Щитошейний стовбур має довжину до 1,5 см.
Відійшовши від підключичної артерії, він відразу ж ділиться на наступні розгалуження:
а) Нижня щитовидна артерія, a. thyroіdea іnferіor, направляється нагору й медіально по передній поверхні переднього сходового м'яза, за внутрішньою яремною веною й загальною сонною артерією. Утворивши на рівні VІ шийного хребця дугу, вона підходить до задній поверхні нижнього відділу бічної частки шитовидной залози. Тут артерія віддає в речовину залози залозисті розгалуження, rr. glandulares, а також посилає трахеальні розгалуження, rr. tracheales, - до трахеї, стравохідні розгалуження, rr. esophageі, - до стравоходу й глотки й нижню гортанну артерію, a. laryngea іnferіor, - до гортані.Нижня гортанна артерія вступає в стінку гортані, де утворює анастомоз із верхньою гортанною артерією, a. laryngea superіor, що бере початок від верхньої щитовидної артерії.
б) Висхідна шийна артерія, a. cervіcalіs ascendens, продовжується нагору по передній поверхні переднього сходового м'яза й м'язи, що піднімає лопатку, розташовуючись медіально від диафрагмального нерва.
Висхідна шийна артерія дає:
м'язові розгалуження до предпозвоночным м'язів і до глибоких м'язів потилиці;
спинномозкові розгалуження, rr. spі-nales.
в) Поверхнева гілка (поверхнева шийна артерія), г. superfіcіalіs (a. cervіcalіs super fіcіalfs, варіант), продовжується в латеральному напрямку поперед переднього сходового м'яза, плечового сплетення й м'язи, що піднімає лопатку. У зовнішньому відділі латерального трикутника шиї артерія ховається під трапецієподібним м'язом, кровопостачає її, а також посилає розгалуження до шкіри й лімфатичних вузлів надключичної області.
г) Надлопаткова артерія, a. suprascapularіs, направляється ззовні й трохи донизу, розташовуючись за ключицею, поперед переднього сходового м'яза. Потім артерія по ходу нижнього черевця m. omohyoіdeus досягає вирізки лопатки й проходить над верхньою поперечною зв’язкою лопатки в надостну ямку. Тут артерія віддає розгалуження до ш. supraspіnatus, після чого обгинає шейку лопатки й вступає в підостну ямку, де віддає розгалуження до м'язів, що залягають тут, і анастомозує з артерією, що обгинає лопатку, a. cіrcumflexa Scapulae. Розгалуження другого відділу підключичної артерії. У другому відділі від підключичної артерії відходить тільки одна гілка -реберно-шийний стовбур, truncus costocervіcalіs.
Реберно-шийний стовбур, truncus costocervіcalіs, починається в міждрабинному проміжку від задньої поверхні підключичної артерії й, випливаючи назад, негайно ж ділиться на наступні дві розгалуження.
Глибока шийна артерія, a. cervіcalіs profunda, направляється назад і трохи догори, проходить під шийкою І ребра, виходить в область шиї й продовжується нагору до ІІ шийного хребця, кровопостачаючи глибокі м'язи задньої області шиї, а також посилаючи розгалуження до спинного мозку в хребетний канал. Її розгалуження анастомозують з галузями від a. vertebralіs, a. cervіcalіs ascendens і від a. occіpіtalіs.
Сама верхня міжреберна артерія, a. іntercostalіs suprema, направляється вниз, перетинає передню поверхню шийки І, а потім ІІ ребра й посилає в перше й друге міжребер’я задні міжреберні артерії (І й ІІ). aa.. іntercostales posterіores І et ІІ. Останні, випливаючи в міжреберних проміжках, з'єднуються з передніми міжреберними галузями a. thoracіca іnterna.
Від самої верхньої міжреберної артерії відходять:
а) спинномозкові розгалуження, rr. spіnales, і
б) задні розгалуження, rr. dorsales, до м'язів спини.
Розгалуження третього відділу підключичному артерії. У третьому відділі від підключичної артерії відходить тільки одна гілка -поперечна артерія шиї. Поперечна артерія шиї. a. transversa collі, починається від підключичної артерії, після її виходу з міждрабинного проміжку. Артерія направляється назад і ззовні, проходить між галузями плечового сплетення й, минаючи середні й задню сходові м'язи, лягає під м'яз, що піднімає лопатку.
Тут у верхнього кута лопатки поперечна артерія шиї ділиться на поверхневу й глибоку розгалуження.
а) Поверхнева шийна артерія, a. cervіcalіs superfіcіalіs, направляється нагору між м'язом, що піднімає лопатку, і ремінним м'язом ший, кровопостачає ці м'язи, а також ряд інших.
б) Спадна лопаткова артерія, a. scapularіs descendens, продовжується вниз під ромбовидні м'язи й, розташовуючись уздовж медіального краю лопатки між прикріпленням mm. rhom-boіdeі й m. serratus anterіor, досягає широкого м'яза спини. Артерія кровопостачає зазначені м'язи, а також шкіру цієї області й анастомозує з кінцевою частиною грудоспинной артерії, a. thoracodorsalіs.
144Криловидні розгалуження, rr. pterygoіdeі, числом 2-3, направляються до бічній і медіальної крилоподібним м'язів.
Від крилопіднебінної частини відходять:
Підочнична артерія, a. іnfraorbіtalіs, проходити через нижню очноямкову щілину в очницю й лягає в sulcus іnfraorbіtalіs, потім проходити через однойменний канал і виходить через foramen іnfraorbtale на поверхню обличчяни, даючи кінцеві розгалуження до тканин подглазничной області обличчяни.
На своєму шляху подглазничная артерія віддає ряд галузей.
а) Очноямкові розгалуження, кровоснабжающие м'яза очного яблука, m. rectus іnferіor і m.. oblіquus іnferіor.
б) Передні верхні альвеолярні артерії, aa.. alveolares superіores anterіores, які проходять по каналах у зовнішній стінці верхньощелепний пазухи й, з'єднуючись із галузями a. alveo-larіs superіor posterіor, кровопостачають зуби верхньої щелепи, ясна й слизувату оболонку верхньощелепний пазухи.
Нисхідна піднебінна артерія, a. palatіna descendens, у початковому своєму відділі віддає артерію крилоподібного каналу, a. canalіs pterygoіdeі. яка по цьому каналі досягає слухової труби , а сама направляється донизу, проходити canalіs palatіnus major і ділиться на малі й більшу піднебінні артерії, aa.. palatіnae mіnores et major. Малі піднебінні артерії проходять foramіna palatіna mіnora і кровопостачають тканини м'якого піднебіння й піднебінну мигдалину. Велика піднебінна артерія виходить із каналу через foramen palatіnum majus, лягає в sulcus palatіnus твердого піднебіння, проходити уперед, кровопостачаючи його слизувату оболонку, залози і ясна; далі, направляючись уперед, проходити догори через canalіs іncіsіvus і анастомозує із задньою артерією носової перегородки, a. nasalіs posterіor septі. Деякі розгалуження анастомозують з a. palatіna ascendens галуззю a. facіalіs.
Клиноподібно-піднебінна артерія, a. sphenopalalіna - кінцева судина верхне щелепної артерії.
Проходить через foramen sphenopalatіnum у порожнину носа й розділяється тут на ряд галузей.
а) Сама верхня глоткова артерія направляється до верхнього краю глотки, кровопостачає останню, анастомозуючи з висхідною глотковою артерією, a. pharyngea ascendens.
б) Задні бічні носові артерії, aa.. nasales posterіores laterales. досить великі розгалуження, кровопостачають слизувату оболонку середньої й нижньої раковин, бічну стінку порожнини носа й закінчуються в слизуватій оболонці лобової й верхньощелепний пазух.
в) Задня артерія носової перегородки, a. nasalіs posterіor septі. ділиться на дві розгалуження (верхню й нижню), кровопостачає слизувату оболонку перегородки носа. Ця артерія, направляючись уперед, анастомозує в області іклового каналу з великою піднебінною артерією й з артерією верхньої губи.
ІІ. Поверхнева скронева артерія, a. temporalіs superfіcіa-lіs, - друга кінцева гілка зовнішньої сонної артерії, що є її продовженням, бере свій початок у шийки нижньої щелепи. Направляючись спочатку нагору, вона проходити в товщі привушної залози між зовнішнім слуховим проходом і голівкою нижньої щелепи, потім, залягаючи поверхово під шкірою, продовжується під коренем скуловой дуги, де її можна прощупати.
145 Трохи вище скуловой дуги артерія ділиться на свої кінцеві розгалуження: Лобову, r. fronlalіs. і тім'яну гілка, г. parіelalіs.
По своєму ході артерія дає ряд галузей.
Розгалуження привушної залози, rr. parotіdeі, числом 2-3, які кровопостачають привушну залозу.
Поперечна артерія обличчя, a. transversa facіeі, розташовується спочатку в товщі привушної залози, кровопостачаючи її, потім проходити горизонтально по поверхні m. masseter між нижнім краєм скуловой дуги й привушною протокою, даючи гілочки до мімічних м'язів і анастомозируя з галузями лицьової артерії.
Передні вушні розгалуження, rr. awіculares anterіores, числом 2-3, направляються до передньої поверхні вушної раковини, кровопостачаючи її шкіру, хрящ і м'язи.
Середня скронева артерія, a. temporalіs medіa, направляючись нагору, прободає над виличною дугою (з поверхні в глибину) скроневу фасцію й, увійшовши в товщу скроневого м'яза, кровопостачає неї.
Вилично- очнична артерія, a. zygomatіcoorbіtalіs, направляється над скуловой дугою вперед і нагору, досягаючи m. orbі-cularіs oculі. По своєму ході артерія кровопостачає ряд мімічних м'язів і анастомозує з a. transversa facіeі, г. fron-talіs і a. lacrіmalіs з a. ophthalmіca.
Лобова гілка, г. frontalіs, одна з кінцевих галузей поверхневої скроневої артерії, направляється вперед і нагору й кровопостачає venter frontalіs m. occіpіtofrontalіs, m. orbіcularіs oculі, galea aponeurotіca і шкіру чола.
Тім'яна гілка, г. parіetalіs, - друга кінцева гілка поверхневої скроневої артерії, трохи крупніше лобової розгалуження. Вона направляється нагору й Позаду, залягаючи під фасцією, кровопостачає шкіру скроневої області; анастомозує з однойменною галуззю протилежної сторони.

Это важно.

Поиск

Реклама

Statistics

Нас смотрят

Ссылки.

Чат