Кіста дермоїдна
Кіста дермоїдна — доброякісна пухлина, яка може розвинутися у жінки
будь-якого віку. Вона розміщується спереду від матки, має порівняно невеликі
розміри, гладеньку блискучу поверхню, довгу ніжку, переважно двобічна. На
розрізі кіста являє собою тонкостінний утвір, виповнений жировим вмістом, може
містити волосся, кісткові утвори, зачатки зубів Пухлина росте,
як правило, повільно, не викликаючи ніяких симптомів. Її зазвичай знаходять під
час профілактичних оглядів.
Клініка. Новоутворення невеликих розмірів, перебігає безсимптомно. При
великих пухлинах виникає біль, відчуття важкості внизу живота. При
бімануальному дослідженні в ділянці придатків, спереду від матки, визначають
пухлину нерівномірної щільності. Для діагностики використовують ультразвукове
дослідження, лапароскопію.
Лікування хірургічне — видалення кісти.
Прогноз сприятливий. Злоякісне переродження трапляється у 0,4-1,7% хворих.
Пухлина Бреннера
Пухлина зустрічається рідко, переважно у віці понад 50 років. Вона має доброякісний перебіг. Частіше пухлина однобічна, за формою, величиною та консистенцією нагадує собою фіброму (рис. 170). Гістологічне являє собою поєднання сполучнотканинних та епітеліальних елементів.
Клініка. Нерідко виявляються симптоми, характерні для гормонопро-дукуючих
пухлин — порушення менструального циклу, явища гіперестрогенізації чи
маскулінізації.
Для діагностики використовують бімануальне дослідження, УЗД, лапароскопію.
Уточнюють діагноз після гістологічного дослідження.
Лікування хірургічне — видалення пухлини.
Діагностика доброякісних пухлин яєчників. Використовують огляд та пальпацію
живота, бімануальне дослідження. Диференціальну діагностику необхідно проводити
із фіброміомою матки (рис 172), ендометрюзом, запальною тубооваріальною
пухлиною, «блукаючою» ниркою. Для цього використовують додаткові методи
дослідження: пробу з кульовими щипцями,зондування матки, кульдоскопію,
цистоскопію, урографію, оглядову рентгенографію, ультразвукове дослідження,
лапароскопію. Іноді вдаються до діагностичної пункції пухлини із
цитодіагностичним дослідженням пунктату.
Таким чином, доброякісні пухлини мають деякі спільні особливості клінічного
перебігу, а саме:
• Тривалий час вони безсимптомні, ростуть як правило, у напрямку черевної
порожнини. Болі появляються частіше у тому випадку, коли пухлина росте
інтралігаментарно
• У більшості випадків кісти та кістоми рухомі. Ця рухомість зумовлена наявністю
ніжки. Розрізняють анатомічну та хірургічну ніжки. У поняття анатомічної ніжки
входять лійково-тазова зв'язка, власна зв'язка яєчника, брижа яєчника, тобто ті
утвори, якими яєчник утримується в тазі. Хірургічна ніжка крім цих утворів
включає в себе ще розпластану на пухлині трубу з її судинами і нервами. При
видаленні пухлини затискачі накладають на хірургічну ніжку.
• У міру росту пухлин можуть з'являтись ознаки стиснення сусідніх органів.
• Пухлини пальпують, зазвичай, збоку від матки, зміщуючи її у протилежний
бік.
Ускладнення кіст і кістом яєчників
Злоякісне переродження. Найчастіше спостерігається при циліоепітелі-альних
та папілярних пухлинах, рідше — при муцинозних, і зовсім рідко — при дермоїдних
кістах яєчників. Момент виникнення злоякісного переродження виявити важко, тому
необхідно якомога раніше видалити пухлину.
Перекручення ніжки пухлини. Виникають некроз і перитоніт з різким болем
унизу живота, підвищенням температури тіла, нудотою, блюванням, появою
симптомів подразнення очеревини, прискоренням пульсу. Рекомендовано термінову
операцію.
Нагноєння пухлини. Перебігає з високою гарячкою, подразненням очеревини,
болем у животі. Рекомендовано термінову операцію.
Розрив капсули пухлини. Трапляється рідко, проявляється гострим болем,
кровотечею, шоком. Може призвести до імплантації елементів пухлини по
очеревині. Рекомендовано термінову операцію.
Виходячи з того, що злоякісне переродження відбувається у третині всіх
випадків доброякісних пухлин яєчників, а діагностувати переродження на початкових
етапах неможливо, слід дотримуватися положення, згідно з яким всі пухлини
яєчника підлягають видаленню.
