Ендоскопічні методи дослідження
У гінекології
застосовують кольпоскопію, цервікоскопію, гістероско-пію, лапароскопію та
кульдоскопію. Для всіх цих методів необхідні оптичні прилади. Деякі з них мають
маніпулятори, за допомогою яких можна виконувати певні лікувальні маніпуляції в
черевній порожнині.
Перший ендоскопічний
метод, який набув поширення в гінекології — кольпоскопія.
Кольпоскопія. За допомогою оптичного пристрою
кольпоскопа, який дає збільшення в 10-30 разів), можна оглянути вагінальну
частину шийки матки та стінки вапни. Цим методом можна виявити зміни епітелію
шийки матки, передпухлинні стани, вибрати ділянку для проведення біопсії, а
також контролювати загоєння в процесі лікування. Діагностична цінність цього
методу надзвичайно велика.
Існує проста та
розширена кольпоскопія. При простій кольпоскопії шийку матки оглядають без
попередньої обробки хімічними речовинами, при розширеній — після обробки 3 %
розчином оцтової кислоти, 3 % розчином Люголя.
Деякі моделі
кольпоскопа дозволяють проводити дослідження методом флуоресцентного аналізу —
виявом вторинного відсвічування в ультрафіолетовому промінні.
Проста кольпоскопія має орієнтовний характер і дає можливість
визначити форму шийки і зовнішнього вічка, колір, рельєф слизової оболонки,
межу між епітелієм, що покриває вагінальну частину шийки матки, та епітелієм
цервікального каналу.
Після проведення
простої кольпоскопії шийку матки обробляють 3 % розчином оцтової кислоти, яка
викликає тимчасовий короткочасний (до 3 хв) набряк епітелію, звуження
субепітеліальних судин і зменшення кровопостачання. Цей метод носить назву
розширеної кольпоскопії. Він дає можливість чітко відрізнити плоский епітелій
від циліндричного, виявити трансформацію епітелію, відкриті та закриті протоки
залоз тощо. Після цього обробляють шийку 3 % розчином Люголя (проба Шіллера).
Йод має здатність забарвлювати клітини, багаті на глікоген, у коричневий колір.
Патологічне змінені клітини (при дисплазіях), а також атрофічні клітини бідні
на глікоген, тому йодом не забарвлюються і мають вигляд білих плям. Таким чином
виявляють ділянки, що підлягають біопсії.
Однією з
модифікацій розширеної кольпоскопії є хромокольпоскопія — огляд шийки після
обробки її деякими барвниками: гематоксиліном, толуїдиновим синім або
метилфіолетовим. Останній фарбує у фіолетовий колір лише плоский епітелій.
Застосування цих барвників дає змогу виявити межі ураження, вибрати ділянку для
біопсії.
Кольпомікроскопія — гістологічне дослідження вагільної
частини шийки матки без біопсії. Це дослідження проводиться контрастним
люмінесцентним кольпомікроскопом, тубус якого безпосередньо підводять до шийки
матки. Перед оглядом шийку обробляють 0,1 % розчином гематоксиліну. Ядра клітин
при цьому набувають фіолетового забарвлення, цитоплазма — блакитного; клітини
плоского епітелію мають полігональну форму, чіткі межі. Су-бепітеліальні судини
мають правильні розгалуження, не розширені. Цей метод дає високу точність, його
результати у 97-98 % випадків збігаються із даними гістологічного дослідження.
Гістероскопія — метод, за допомогою якого можна оглянути
слизову матки і виявити наявність поліпів, гіперплазії, раку, синехій,
субмукозної фіброміоми матки, проводити контроль при вишкрібанні матки,
видаленні поліпів, а також вибрати місце прицільної біопсії. Сучасні
гістероскопи дають збільшення у 5 разів.
Після розширення
цервікального каналу в порожнину матки вводять гістероскоп. Можна проводити
гістероскопію, вводячи в порожнину матки вуглекислий газ (газова гістероскопія)
чи рідину (рідинна гістероскопія). Перевагу надають рідинній (вводять
ізотонічний розчин хлориду натрію, поліглюкін тощо), позаяк вона дає можливість
проводити контроль після діагностичного вишкрібання, а також при маткових
кровотечах. Крім того, рідина, промиваючи стінки, покращує можливість огляду.
Показаннями до проведення гістеросиопії є циклічні та ациклічні маткові
кровотечі, при яких є підозра на внутрішньоматкову патологію, а особливо
продовження кровотечі після проведеного фракційного діагностичного вишкрібання.
Цінним цей метод є також для контролю лікування гіперпластичних процесів.
Протипоказаннями для проведення гістероскопи є гострі запальні захворювання
статевих органів, III-IV ступені чистоти вагіни, а також екстрагенітальна
патологія — тромбофлебіти, гострий пієлонефрит, важка серцево-судинна
патологія.
Останнім часом
випускаються спеціальні гістероскопи з маніпуляторами, за допомогою яких можна
виконувати видалення поліпів, субмукозних міоматозних вузлів,
внутрішньоматкових контрацептивів.
