Ексудативно-катаральна аномалія конституції: етіологія, патогенез, діагностичні критерії, лікування, профілактика.
1) Переважання збудження над гальмуванням; 2) схильність до сенсибілізації та алергічних реакцій; алергічні ураження шкіри і слизових; 3) лабільність водно- та електролітного обміну; 4) поверхнево розміщені судини, багата васкуля-ризація.
Клінічно : гіперемія на щоках (crosta lacta); гнейси на голові при доброму догляді; дерміти; опрілості, свербіння, у старших - кон'юнктивіти, бронхіти. пневмонія, астма, диспепсія, коліти, географічний язик, набряк Квінке, дифузні захворювання сполучної тканини.
Лікування : 1) коррекція харчування; 2) гіпосен-сибілізуюча терапія (ванни з череди, ромашки, примочки); 3) медикаментозно: еуфілін; 2-3 дні глюкокортикостероїди - у важких випадках у вигляді мазей і таблеток; десенсибілізуючі (крім піпольфену і дімедролу).
12. Лімфатико-гіпопластична аномалія конституції: етіологія, патогенез, діагностичні критерії, лікування, профілактика.
Етіологія : відхилення в стані здоров'я матері під час вагітності; недоношування; передчасне відход-ження навколоплідних вод; стрімкі пологи і ін.
Патогенез . Істинна гіперплазія тимуса і лімфоідної тканини, недостатність системи аденогіпофіз-наднирники їїактивності тимоцитів їїчасті інфекції з наднирниковою недостатністю; порушення мікроциркуляції з водно-сольовим обміном.
Клініка : 1) переважання гальмування над збудливістю; 2) гіперплазія тимуса і лімфоїдної тканини; 3) гіпоплазія скелету і внутрішніх органів; 4) ендокринні дисфункції (повні діти з нормаль-ною масою і ростом); 5) знижений імунітет.
Лікування . Правильне харчування; прогулянки, закалювання. Імунокоригуючі препарати. Мигдаликів не забирають! При зниженому АТ - норадреналін+ глюкокортикостероїди (2-Здні).
13. Нервова-артритична аномалія конституції: етіологія, патогенез, діагностичні критерії, лікування, профілактика.
В основі НАД лежить генетично детерміноване порушення активності низки ферментів, які беруть участь у пуриновому обміні, синтезі сечової кислоти. У патогенезі НАД провідне значення надають порушенням механізму повторного використання пуринів для біосинтезу нуклеїнових кислот і підвищене утворення сечової кислоти, що призводить до порушення вуглеводневого та ліпідного обміну речовин ® кетоацидозу.
Клініка : 1) значне переважання збудження над гальмуванням; 2) гепатомегалія; 3) істерії у дівчаток і неврастенії у хлопчиків; 4) шкірний синдром: кропивниця, набряк Квінке, суха і себорейна екзема; 5) уратурія; 6) дискінезія жовчовивідних шляхів; 7) ЖКХ.
Лікування : Дієта №5. Заспокійливі засоби, транкві-лізатори. У важких випадках урикозуричні (уро-дан, етамід, бутадіон) та урикодепресивні (алопуринол, оротова кислота) засоби. Також використовують гепатопротектори та жовчогінні.
14. Діарейні захворювання у дітей: етіологія, патогенез, клініка.
Етіологія : 1) порушення внутрішньопорожнинного або мембранного травлення і всмоктування, синдром мальабсорбції; 2) несприятлива дія на слизову травного каналу умовно-патогенних чи патогенних бактерій, ентеровірусів.
Патогенез : 1) гастроентеральна ферментопатія; 2) с-м мальадсорбції; 3) мікробна асоція та участь в утворенні афізіологічних продуктів; 4) порушення моторики. Невідповідність між вимогами організму і можливістю перетравити їжу, функціо-нальне перенапруження і вираження залоз травної системи, зниження ферментативної активності, зміна складу хімуса, дисбактеріоз, бактеріальне розщеплення їжі; подразнення рецепторів слизової шлунка і кишок, поява імпульсів захисту з боку сірої речовини великого мозку, порушення обміну речовин і розлад гемодинаміки, порушення проникливості кишкового, печінкового та гематоенцефалічного бар'єрів, що зумовлює токсикоз.
Клініка : легкий ступінь: а) рідкі випорожнення (7-10/добу) з низькою кількістю слизу; б) блювання 1-2 рази/добу; в) метеоризм; г) зниження апетиту; д) періодичний неспокій; e) t°C тіла - N; є) ацидоз; ж) зниження К, Na, Са в крові. Середньої важкості: а) блювання багаторазове після їди, натщесерце; б) випорожнення до 15/добу, спочатку рідкі пінисті, згодом водянисті струменем; багато слизу, кров; в) t°C тіла 38,5-39,5°С; г) зниження маси тіла; д) ексикоз (шкіра бліда, суха, знижена елас-тичність і тургор; западає тім'ячко й очі; слизові сухі, яскраві); е) кволість або неспокій. Тяжкий: а) стійке блювання; б) випорожнення більше 15/до-бу зі слизом, кишкова кровотеча; в) виражений токсикоз з ексикозом; тахікардія, приглушення тонів серця, систолічний шум; спазм капілярів; дихання "загнанного звіра", емфізема; е) збіль-шення печінки; є) олігурія, протеїнурія; ж) явища згущення крові.
15. Диференціальний діагноз гастроентеральних ферментопатій легкого і тяжкого ступенів, лікування.
Легкий ступінь : а) рідкі випорожнення (7-10/добу) з низькою кількістю слизу; б) блювання 1-2 рази/до-бу; в) метеоризм; г) зниження апетиту; д) періодич-ний неспокій; e) t°C тіла - N; є) ацидоз; ж) зни-ження К, Na, Са в крові.
Середньої важкості : а) блювання багаторазове після їди, натщесерце; б) випорожнення до 15/добу, спочатку рідкі пінисті, згодом водянисті струменем; багато слизу, кров; в) t°C тіла 38,5-39,5°С; г) зниження маси тіла; д) ексикоз (шкіра бліда, суха, знижена елас-тичність і тургор; западає тім'ячко й очі; слизові сухі, яскраві); е) кволість або неспокій.
Тяжкий : а) стійке блювання; б) випорожнення більше 15/добу зі слизом, кишкова кровотеча; в) вираже-ний токсикоз з ексикозом; тахікардія, приглушення тонів серця, систолічний шум; спазм капілярів; дихання "загнанного звіра", емфізема; е) збіль-шення печінки; є) олігурія, протеїнурія; ж) явища згущення крові.
Лікування : режим, харчування; протишокова, дезінтоксикаційна й регідратаційна терапія; бактерійні і ферментні препарати; антибіотики; біостимулятори.
16. Види ексикозів, їх діагностичні критерії, лікування.
Ізотонічний : а) захворювання середнього ступеня тяжкості; збудження або млявість; зниження маси до 5%; тахікардія, приглушенність тонів серця; в) зниження апетиту; г) зниження діурезу; д) рН крові 7,36-7,40; Ht=0,4-0,5.
Вододефіцитний : а) втрата маси до 10%; б)підвищенна t°С тіла; в) збудження, порушення свідомості, тонічні судоми; г) спрага, різко виражена клініка ексикозу; д) тахікардія, слабкість пульсу, приглу-шеність тонів серця, підвищений АТ; е) гідро-фільна проба прискорена; є) олігурія і анурія.
Соледефіцитний : а) втрата маси тіла більше 10%; б) різко виражений ексикоз, іноді склерема, афонія; в) спрага незначна або відсутня; г) сопор або кома, м'язева гіпотонія, парез кишок; д) су-хожильні рефлекси знижені; е) брадикардія, тони серця глухі, АТ значно знижений; є) анурія.
Лікування . І-ий ступінь: 50мл/кґ рідини, співвід-ношення глюкозо-сольових розчинів 2:1 (оральна регідратація); ІІ-ий ступінь: 75-100мл/кг, 1,5:1; ІП-ій ступінь - 100-150мл/кг, 1:1 (якщо не можливо встановити попередню масу); пізніше визначають вміст в крові електролітів і проводять їх корекцію. Кріоплазма, альбумін. Дієтотерапія. При парезі кишок: галантамін, прозерин (0,001 г/рік). Сода; серцеві препарати, антигістамінні.
17. Рахіт: етіологія, патогенез, діагностичні критерії, класифікація.
Етіологія . Виникає внаслідок гіповітамінозу D: а) не-достатнє надходження з їжею; б) недостатній синтез у шкірі.
Патогенез : а) гіпокальційемія; б) гіпофосфатемія; в) ацидоз; г) порушення остеогенезу.
Класифікація . Періоди: початковий, розпалу, реконва-лесценції, залишкові явища. Перебіг: гострий, підгострий, рецидивуючий. Важкість: легка, середня, тяжка ступені.
Першими проявами є : неспокій, підвищена пітливість (особливо голови), посилення вазомоторної збудливості і гіперестезії. Краніотабес й чотки на ребрах. Для гострого (до 3 місяців) перебігу характерна остеомаляція, а для підгострого (після 6 місяців) - розростання остеоїдної тканини. Пізніше виникає ураження м'язової системи та внутрішніх органів.
Критерії : квадратна голова, чотки на ребрах, "олім-пійське чоло", борозна Гаррісона, викривлення хребта, genu varum seu valgus, гіпотонія м'язів; диспепсія; циркуляторно-респіраторний синдром.