Переривання вагітності у
пізні терміни (від 12 до 28 тижнів)
Згідно з чинним законодавством переривати вагітність у терміні 12-28 тижнів
можна лише за наявності медичних чи соціальних показань. Наявність медичних
показань визначається відповідним висновком комісії лікувально-профілактичного
закладу, де лікується жінка, у складі лікаря акушера-гінеколога, лікаря з спеціальності,
до якої належить захворювання, та керівника закладу. Соціальні показання
обумовлені переліком Постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.1993 за №
926.
Перелік соціальних показань до переривання вагітностіу пізні терміни:
• наявність трьох і більше дітей;
• розлучення під час вагітності;
• смерть чоловіка під час вагітності;
• вагітність після зґвалтування;
• перебування жінки або чоловіка в місцях позбавлення волі;
• позбавлення жінки материнських прав;
• наявність у сім'ї дитини-інваліда;
• тяжке захворювання або травма чоловіка, що зумовили його інвалідність під
час вагітності дружини.
Фізіологічні стани:
• стан фізіологічної незрілості організму жінки — до 18 років;
• стан згасання репродуктивної функції жінки — після 45 років.
Існують хірургічні та консервативні методи переривання вагітності у пізні
терміни. Вибір методу залежить від терміну вагітності, стану жінки, діагнозу.
При важких формах гестозів, серцево-судинної недостатності, гіпертонічній
хворобі вагітність переривають шляхом черевностінкового (малого) кесаревого
розтину. Якщо жінці за станом здоров'я необхідно провести стерилізацію,
переривання вагітності проводять також шляхом малого кесаревого розтину.
Основним шляхом переривання вагітності пізніх термінів у сучасному
акушерстві є інтраамніальне (внутрішньооболонкове) введення гіпертонічних
розчинів. Застосовують трансабдомінальну (через передню черевну стінку) та
трансцервікальну методику, за якою в канал шийки матки вводять стерильну трубку
з довгою голкою, якою проколюють плодовий міхур і виводять частину
навколоплодових вод. Потім у порожнину амніона вводять таку ж кількість
гіпертонічного розчину хлориду натрію або, при наявності протипоказань, 20%
розчину глюкози. Для того щоб рідина не витікала, проводять тугу тампонаду піхви
стерильним бинтом. Тампон виймають через 6 годин.
Переривання вагітності можна прискорити внутрішньовенним введенням
окситоцину або простагландинів груп Е і F^. Використання для переривання
вагітності у другому триместрі простагландинів значною мірою полегшує це
непросте завдання — викидень відбувається значно швидше, попадання
простагландинів у тканини не викликає некротичних змін у них, що може трапитись
при введенні гіпертонічного розчину хлориду натрію.
Протягом першої доби після введення розчину розпочинаються перейми,
відбувається розкриття шийки матки і вигнання плода. Після народження плода та
посліду необхідно обов'язково провести вишкрібання порожнини матки великою
кюреткою, щоб видалити можливі залишки плацентарної тканини та оболонки. Таким чином
запобігають виникненню кровотечі та ускладнень запального характеру. Після
аборта призначають скорочуючі та антибактеріальні препарати.
Догляд за хворою полягає у ретельному спостереженні за станом скорочення
матки. Медсестра слідкує за виділеннями із статевих шляхів, вимірює температуру
тіла жінки з метою вчасного виявлення ускладнень запального характеру.
