Метод
психотерапевтичної підготовки вагітних до пологів. Медикаментозне знеболювання
Метод
психотерапевтичної підготовки вагітних до пологів був розроблений в Україні
К.І.Платоновим та І.З.Вельвовським і широко впроваджений О.Ю.Лур'є.
Основна мета методу - зняти емоційний та
умовнорефлекторний компоненти родового болю, усунути почуття страху, позбавити
жінку хибного уявлення про пологи як про неминучий больовий процес, сформувати
позитивну домінанту пологів у ЦНС, пов'язану із майбутнім материнством.
Суть методу полягає у тому, що шляхом словесного
впливу приводять у стан рівноваги процеси збудження і гальмування у ЦНС.
У цьому напрямі лікар та середній медичний
персонал працюють із жінкою з першого відвідування нею жіночої консультації,
проте цілеспрямовано психопрофілактична підготовка розпочинається у 35-36 тижнів
вагітності. Курс підготовки складається із 4-6 занять, які проводить лікар або
акушерка із спеціальною підготовкою. Здорові вагітні займаються у групах по
8-10 осіб. Вагітні з екстрагенітальною патологією, обтяженим акушерським
анамнезом потребують індивідуальних занять.
Зміст занять
1 заняття. Особливості анатомії та фізіології
жіночих статевих органів. Зміни у статевих органах під час вагітності. Періоди
пологів. Процеси, що відбуваються під час кожного періоду.
2 заняття. Роділлю навчають правильно поводитися у
І періоді пологів, виконувати вказівки медичного персоналу, використовувати
методи знеболення перейм (режим дихання, погладжування живота, притискання
передньоверхніх остей клубових кісток та бокових кутів ромба Міхаеліса,
підрахунок перейм, відпочинок між ними).
3 заняття присвячене перебігові II і III періоду
пологів. Вагітну вчать правильно тужитися, затримувати дихання під час потуги,
відпочивати в паузі між ними.
4 заняття. Вагітній розповідають про режим
післяпологового відділення, підготовку молочних залоз до лактації, вчать
доглядати за новонародженим, формують у свідомості жінки уявлення про пологи як
фізіологічний процес, що закінчується найрадіснішою у житті жінки подією -
народженням здорового малюка.
Слід заохочувати участь батька дитини у проведенні
занять. Всі дихальні вправи чоловік і дружина повинні виконувати разом, прийоми
знеболювання є значно ефективнішими, якщо їх допомагає виконувати майбутній
батько. Варто подбати про психологічний комфорт майбутньої матері і її поки що
ненародженої дитини: радити їй слухати спокійну музику, читати художню
літературу, спілкуватися з природою, уникати різких і неприємних звуків,
агресивної музики, сцен насильства та жахів у фільмах, бо подібного роду
видовища чинять несприятливий вплив на нервову систему матері і
внутрішньоутробний плід.
Різновидом психопрофілактичної підготовки є курс
аутотренінгу, що складається з 9-10 занять по 30 хв. Таке тренування значно
знижує рівень больових відчуттів завдяки підвищенню порогу больової чутливості.
Метод гіпносугестивної терапії забезпечує м'язову
релаксацію та заспокоєння роділлі. Голкорефлексотерапія дає стійкий і тривалий
знеболюючий ефект, проте застосовувати обидва методи можуть тільки фахівці
відповідної кваліфікації.
Медикаментозне
знеболювання
Обов'язковою умовою для проведення знеболювання є
наявність регулярної родової діяльності і розкриття шийки матки на 3-
V роділь з емоціями страху, хвилювання
застосовують транквілізатори: тріоксазин, мепробамат по 300 мг. Якщо роділля
дуже збуджена, дозу препарату подвоюють.
При розкритті шийки матки на 3-
При сильних больових відчуттях вдаються до
нейролептанальгезії: вводять суміш дроперидолу (2-4 мл) і фентанілу (2-4 мл).
Використовують неінгаляційні анестетики:
оксибутират натрію (ГОМК) - 20 мл 20% розчину і віадрил. Ці препарати не чинять
шкідливого впливу на плід та на скоротливу діяльність матки. Їх можна
поєднувати з промедолом та піпольфеном. Через 5-7 хв. настає сон, який триває
від 1 до 4 год., пологова діяльність під час сну триває.
Можна використовувати платифілін 0,2% по 1мл,
галідор 2,5% по 2-4 мл, но-шпу 2% по 2 мл, баралгін по 5 мл, анальгін 50% по 4
мл внутрішньом'язово.
Серед інгаляційних анестетиків перевагу віддають
закису азоту або трихлоретилену (трилену), як найменш токсичним. Проте для
досягнення глибокого наркозу цих засобів недостатньо. Для проведення операцій,
що потребують релаксації матки, застосовують фторотан. Якщо необхідний
короткочасний наркоз, для операцій накладання акушерських шипців, ручного
обстеження порожнини матки чи зашивання розриву промежини, у вену вводять
сомбревін, кетамін або кетанест.
До сучасних методів знеболювання належить
перидуральна анестезія, яка дає можливість тривалої, керованої та ефективної
аналгезії. Проводиться пункція перидурального простору на рівні І-ІІ або III-IV
поперекових хребців, через катетер вводиться тримекаїн чи лідокаїн.
Забезпечується знеболення у І періоді пологів, блокада рефлексів з м'язів
тазового дна та помірна релаксація м'язів промежини.
Якщо не передбачається виключення потуг
(накладання акушерських щипців), введення анестетика слід припинити в кінці І
періоду пологів.
У II періоді пологів застосовують пуденальну
анестезію 0,25% новокаїном при передчасних пологах, тазових передлежаннях, при
необхідності проведення епізіотомії.
